Студенти ВНУ «стилізували» викладачів. ФОТО
У межах Тижня факультету культури та мистецтв у головному корпусі Університету відкрили виставку стилізацій портретів викладачів
14 Квітня 2024
Успішно!
За невеликим столом у студії, де «сонячна» лучанка ось уже два роки займається малюванням, зібралися її найрідніші та небайдужі до її долі люди
Уляна любить обійми, солону соломку та мріє навчитися співати. Саме таке бажання вона загадала на своє 16-ліття. За невеликим столом у студії, де «сонячна» лучанка ось уже два роки займається малюванням, зібралися її найрідніші та небайдужі до її долі люди.
Про це йдеться на сайті ІА «Конкурент».
Уляна – крута. Роботи дівчинки, яка страждає синдромом Дауна, справді вражають: вона малює мелодію вітру – назву картини, до слова, придумала сама, чуттєвий портрет своєї мами, сліпуче сонце і сонце, яке ховається за обрій. І найбільше любить малювати природу.
Як розповідає голова громадської організації асоціації «Оберіг мистецтва» Ольга Грицюк, яка займається з Уляною Сухачевською два роки, дівчина пам’ятає історію створення кожної роботи.
«На початку ми пробували акварель, малювати пальчиками, графічні і живописні техніки. Вивчали, що таке портрет, через пальчики пробували, що таке риси, кольори. Останньої потужною роботою було монохромні кольори – і вона знає всі ці терміни. Картину, намальовану акриловими фарбами, ми продали майже за 2 тисячі гривень. Часто ми проводили прямі ефіри, щоб люди бачили, що це Уляна сама малює. Відтак з’явилися люди, як почали нас підтримувати і допомагати. Перших три місяці я знаходилася з Уляною дві години і мені було непросто – навчити тримати пензлик, пояснити, що таке фарби, навчити ними користуватися. Тоді навіть не говорилося про живопис», – пригадує вчителька.
Уляна розповідала про кожну свою роботу. Одного разу їй наснилося, як можна подолати коронавірус.
«Це – сонце. З його проміння на корабель (а це і є коронавірус, який до нас приплив) сипляться сердечка – любов. Тільки любов’ю ми можемо подолати його», – розповідає Уляна.
Іноді уроки малювання проходять спонтанно. Як розповіла Ольга Грицюк, вона завжди питає, що хоче малювати Уляна.
«Коли вона приходить, я запитую, чи ми будемо малювати те, що я запланувала, чи у неї є ідея. Якщо є ідея, малюємо маленький ескіз і переносимо на полотно. Інколи виходимо на вулицю, малюємо сонце, листя. Дуже важливо те, що ми бачимо і пізнаємо», – каже мисткиня.
Уляна має дуже хорошу пам’ять. Завдяки титанічним зусиллям її мами, вона мала змогу відвідувати дитячий садок і комунікувати з усіма дітьми. До слова, дівчина брала участь у виставах театру «Гармидер». Навесні цього року вона взяла участь у міжнародному дитячому конкурсі малюнків «Писанка для Папи» і отримала диплом з Ватикану від Папи Римського, бо була єдиною серед учасниць, яка нічого не попросила для себе.
Свято вдалося. Уляну вітали, дарували подарунки і емоції. Це був для неї особливий день з особливими емоціями.