Успішно!

біхелсі

Равлики, орли та бензопили: європейські майстри розповіли про своє мистецтво. ФОТО

20 серпня близько двадцяти митців з різних куточків України та Європи зібралися у Луцьку на грандіозний фестиваль-симпозіум, присвячений карвінгу – техніці створення дерев’яних скульптур за допомогою бензопили.

20 серпня близько двадцяти митців з різних куточків України та Європи зібралися у Луцьку на грандіозний фестиваль-симпозіум, присвячений карвінгу – техніці створення дерев’яних скульптур за допомогою бензопили.

«Korsak carving fest» – перший у Луцьку скульптурний фестиваль подібного формату  – приурочили до першої річниці Музею сучасного українського мистецтва Корсаків та десятій річниці «Адреналін Сіті»

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: БЕНЗОПИЛИ ТА СКУЛЬПТУРИ ПРОСТО НЕБА: ЯК МУЗЕЙ КОРСАКІВ СВЯТКУЄ ПЕРШУ РІЧНИЦЮ. ФОТО

«Korsak carving fest»
«Korsak carving fest»

Захід став визначною подією не тільки для регіону, але і для країни загалом, адже «Korsak carving fest» не тільки вивели за межі музейного простору, але і розширили його до міжнародних масштабів, орієнтуючись на фестивальний досвід інших країн. На п’ять днів територія «Адреналін Сіті» перетворилася на культурно-митецьку платформу, де відбувається творчий діалог між митцями та знайомство лучан із гучною та ефектною технікою різблярського мистецтва.

Відвідавши відкриття фесту, «Таблоїд Волині» поспілкувався з Берндом Вінтером та Любомиром Файєром – скульпторами з Німеччини та Словаччини. Про мистецтво та життя художників в цих країнах, враження від Музею Корсаків та думки європейських гостів про фестиваль – читайте у нашому матеріалі.

Відомий німецький майстер Бернд Вінтер за першою професією – столяр. Вирізати скульптури з дерева він почав десять років тому.  Чоловік зазначає, що у Німеччині більшість художників, які займаються різьбленням по дереву, опановують роботу з бензопилою самотужки, адже цій техніці не навчають в університетах та академіях. Однак, скульптури, створені таким чином, користуються популярністю серед німців.

«Поступово моє хобі перетворилося на бізнес: я маю багато клієнтів та працюю кожного дня. Люди часто замовляють вироби з дерева, – розповідає майстер. – Коли маю час та можливість, підключаю фантазію та займаюся творчістю. Здебільшого виходять абстрактні твори, які менше цікавлять пересічного глядача. Людям більше подобаються реалістичні скульптури, які можна використати у практичних цілях: прикрасити сад, поставити у парку тощо».

Бернд Вінтер
Бернд Вінтер

Скульптор часто бере участь у фестивалях, тому вже встиг прославитися у багатьох країнах як досвідчений майстер. Розповідає: формат «Korsak carving festival» знайомий йому ще з симпозіумів у Польщі, Росії, Німеччини, Фінляндії.  

«Дещо інша система в США та Канаді. Там митці самі фінансують свою участь у змаганнях, а в останній день створені скульптури виставляються на аукціон, і відвідувачі можуть придбати вподобаний твір», – пояснює Бернд.

Майстер додає, що в Україні він буває не вперше.

«Західні регіони мають багато спільного з європейськими містами. Щодо рівня майстерності українських скульпторів та їхнього підходу до роботи, вони не поступаються німецьким», – вважає Бернд.

Орел, якого створив Бернд Вінтер
Орел, якого створив Бернд Вінтер

На відміну від німецького майстра, словак Любомир Файєр зацікавився різблярським мистецтвом ще у дитинстві, у сім років створивши свій перший виріб з дерева.

З роками чоловік полишив творчість та зайнявся бізнесом, але згодом усвідомив, що мистецтво ближче йому по духу.

«Через бізнес у мене зовсім не лишалося часу та енергії на творчість. Також я зрозумів, що тільки працюючи сам на себе, ти можеш давати стовідсоткові гарантії щодо результату роботи», – ділиться майстер.

«Korsak carving fest»
«Korsak carving fest»

Так Любомир відмовився від бізнесу та почав вивчати мистецтво. Скульптор розповідає, що йому пощастило вчитися у відомих та поважних митців. Зараз вони нерідко зустрічаються та фестивалях та симпозіумах.

«Я ніколи не сприймав їх як конкурентів – вони завжди лишаються для мене добрими приятелями», – додає майстер.

Маючи за плечима неабиякий досвід участі у мистецьких змаганнях, Любомир Фаєр відзначив високий рівень луцького фестивалю та, зокрема, Музею Корсаків, на базі якого він відбувається.

«Слід висловити подяку Віктору Корсаку. Створити такий музей модерного мистецтва – це як мати дах над головою, – каже Любомир. – Дуже часто на фестивалях виникає проблема з умовами для учасників. Але тут такої проблеми немає – в «Адреналін Сіті» є все для комфортного перебування на час заходу. Також тут працюють добрі та креативні люди».

Митець розповідає, що фестивалі подібного формату проводяться і в Словаччині, щоправда менші за масштабом.

«В них можуть приймати участь максимум десятеро майстрів. Задля безпеки під такі заходи має відводитися велика територія, а також повинні бути спеціальні обладнання та одяг», – пояснює майстер.

Любомир Файєр
Любомир Файєр

За словами Любомира, мистецтвом різьблення по дереву у Словаччині цікавиться порівняно невеликий контингент людей, а найпопулярнішим напрямком в цій сфері є реставраційні роботи.

Особливе місце у доробку словацького митця займають твори для дітей: «наприклад, равлики, яких я зробив під час “speed carving”, створені для дітей, а не заради перемоги. У нас різьбярі часто працюють на користь суспільству: дарують скульптури дитячим будинкам, встановлюють у парках».

Равлики Любомира Файєра
Равлики Любомира Файєра

Як бачимо, запровадження нових фестивальних форматів на базі Музею сучасного українського мистецтва Корсаків є важливим фактором культурного діалогу між українськими та європейськими митцями. За словами куратора та головного натхненника «Korsak carving fest» Іллі Липки, його співпраця з відомим луцьким арт-простором і надалі буде втілюватися у цікавих подіях міжнародного рівня.

«Korsak carving fest»
«Korsak carving fest»

***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу [email protected].

Додати новий коментар