^{Текст і фото: Світлана ЗОЗУЛЯ}

У Волинському краєзнавчому музеї відбулося відкриття виставки волинського майстра світлин, журналіста й письменника Валерія Мельника. ЇЇ назва – досить символічна: «Очі волинської журналістики. Ностальгія». Адже частина колег дивиться на нас нині лише з фотографій… Хтось взагалі покинув цю творчу ниву заради іншого хліба…Та й захід цей присвячено професійному дню «акул» пера, клавіатури та мікрофона, який відзначають 6 червня.

«Образно кажучи, скільки пар очей тут представлено?», – поцікавилася у Валерія Степановича ще до відкриття фотовиставки.

«Знаєте, не рахував на "штуки" журналістів, але знімків тут – до 200. Відбирав їх за позитивною енергетикою. Ви бачите, що всі очі тут світяться добротою, хорошим ставленням до людей. Років із десять потрохи фотографував колег: як журналістів старшого покоління, так і юних», – відповів автор. 

Під час офіційної частини винуватця добрим словом, а то й віршем, підбадьорили, подякували за його багаторічну працю, спільні творчі доробки директорка краєзнавчого музею Оксана Важатко, ексдиректор цього закладу Анатолій Силюк, голови обласних осередків Національних спілок краєзнавців і журналістів України – Геннадій Бондаренко та Михайло Савчак, заступник редактора газети «Волинь нова» Сергій Наумук, письменник, музейник і краєзнавець Андрій Бондарчук. Від владців на виставку прийшов заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт.

Саму ж фотовиставку підготував завідувач науково-експозиційного відділу новітньої історії Волині Богдан Зек, доповнивши її зразками фототехніки, яку Валерій Мельник подарував у фонди краєзнавчого музею. Зокрема, свій перший фотоапарат – «Смена – 8».

Автор не приховав, що й усі світлини з вищезгаданої експозиції також передає в музей, і закликав присутніх колег – героїв фото – не відмовляти музейникам у наданні короткої інформації  до світлин - про себе, про свої творчі надбання. Адже так формується новітня історія волинської журналістики.
Знаючи, що Валерій Мельник є автором і упорядником багатьох фотоальбомів, буклетів, поцікавилася, чи не планує згодом видати окремий каталог із представлених на виставці світлин, так би мовити, видати вибране – з вибраного. Він з ноткою гумору, посилаючись до мене, відповів: «Якщо Свєта знаходить, хто фінансує, то – з великим задоволенням».

Щоправда, багато років автор фотовиставки знаходив підтримку як у владців, так і у спонсорів, у втіленні своїх творчих задумів. Колеги ж увесь цей час, щонайперше, підтримують його інформаційно. Можливо, цей матеріал і прочитає небайдужий до фото справи та журналістських досягнень Валерія Мельника меценат?..