У Луцьку в галереї сучасного мистецтва «Арт-кафедра» відкрилася епатажна виставка двох авангардистів зі Львова. В експозиції із понад ста полотен поєдналися роботи всесвітньо відомого 73-річного художника Петра Гулина та 25-річної львів’янки на прізвисько Ґєник.

[img data=wat]30_03_2015_2056929974/2.jpg[/img]
 
Петро Гулин розпочав працювати в жанрі геометричних абстракцій та кольорових ліній ще в радянські часи і досить швидко здобув всесвітнє визнання. Його картини прикрашають музеї та приватні колекції багатьох країн світу, у тому числі – у Великобританії, Німеччині, Італії, Австралії, США та навіть в Японії.

[img data=wat]30_03_2015_2056929974/3.jpg[/img]

У Луцьку майстер не вперше. Близько восьми років тому він привозив свої картини в міську художню галерею. Позитивна історія співпраці з місцевими мистецтвознавцями та вдячна реакція поціновувачів художнього мистецтва привели Гулина до Луцька знову.

Дивний тандем із юною художницею Петро Гулин пояснює просто: лише люди, віддалені часом, мають чим поділитися одне з одним. Бо коли двоє – близькі за віком, вони варяться в одному й тому ж і рідко обмінюються чимось новим та свіжим.

[img data=wat]30_03_2015_2056929974/4.jpg[/img]

Тема молодого покоління, очевидно, одна із тих, які не на жарт турбують художника. У своїй промові перед гостями першим, що відмітив митець, була саме присутність у залі великої кількості молодих людей.

«Я бачу тут багато молоді і хочу вам сказати таке, – звернувся до відвідувачів Петро Гулин. – Наше завдання зараз – виховати аристократів. Але знову ж таки: ніхто не буде вести за руку. Якщо ви хочете бути в стаді такими, як всі – дивитися глянцеві журнальчики, гламурно вдягатися, сидіти в кав’ярнях, не відриваючи від вуха дибільника… ви не живете. Ви – нецікаві. Людину визначає не це. Людину вирізняє від тварини те, що вона спосібна плакати від поезії, має тяму зайти до музею, має смак до голосу… Цього ніхто не виховає. І цього не купиш. Можна купити банки, острови – Бог знає що можна зараз купити. Але нікому не вдасться купити душу, купити кохання, купити сльози. Правдиві цінності не продаються. І якщо ми це зрозуміємо, у нас з’явиться українська аристократія».

[img data=wat]30_03_2015_19715355/3_1.jpg[/img]

«Ходіть по музеях, читайте добрі книжки і не встидайтеся плакати – тільки сильні люди плачуть, – порадив молодим гостям художник. – Радійте, плачте і любіть – так сильно, що аж до болю. І будьте до себе нещадно вимогливими. Тоді ніхто ніколи вас не образить і не принизить».

[img data=wat]30_03_2015_2056929974/5.jpg[/img]

Колега Гулина, молода художниця Ґєник – тендітна й усміхнена дівчинка з поголеною головою. На вигляд їй не даси і 20-ти, хоча насправді художниця вже має серйозний творчий досвід. Її роботи так само встигли потрапити до приватних колекцій за кордон. Із 2008 року дівчина брала участь в групових виставках, а минулоріч мала персональну виставку в львівській галереї Гері Боумена.

[img data=wat]30_03_2015_2056929974/7.jpg[/img]

Ґєник розповіла «Таблоїду Волині», що працювала в різних жанрах, розпочинала із реалізму і досі дуже любить малювати портрети вугіллям. Проте по-справжньому комфортно відчула себе за мольбертом тільки коли взялася за абстракціонізм. «Коли почала пізнавати світ абстрактного мистецтва, то зрозуміла, що він настільки рівнів цікавіший – важко й передати. До реалізму я не хочу повертатися, мені це стало нецікавим. Авангардне мистецтво –  як гра, що затягує гірше наркотика. Це – те, що сидить в мені, в моїй голові, а не просто те, що я бачу і переношу на полотно. Це те, що я мушу вирвати зсередини».

[img data=wat]30_03_2015_2056929974/8.jpg[/img]

Переглянути роботи талановитого Петра Гулина і надміру світлої Ґєник можна в «Арт-кафедрі», що у  Луцьку за адресою: вул. Карбишева,1, «Адреналін-сіті». Виставка буде тривати до кінця травня.
 
Текст: Людмила ЯВОРСЬКА
Фото: Влад КАРДАШ