Малюнки в під’їзді та високе мистецтво: лучанам розповіли, в чому різниця

Минулого тижня у Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків відбувся масштабний творчий проєкт, який об’єднав художників з різних міст України довкола створення мистецького простору в приміщенні старого заводу.

В рамках відкриття виставки «Таблоїд Волині» поспілкувався із її куратором, ужгородським митцем Тарасом Табакою. У короткому інтерв’ю ми запитали про тонкощі сучасного мистецтва та шляхи його розуміння.

Сподобалось

***

– Сучасне мистецтво буває непросто зрозуміти. Що порадите робити людям, які лише починають із ним знайомитися?

– А не треба розуміти. Мені дуже імпонує принцип: дивися, зрозумієш потім. Ніхто не вимагає глибокого розуміння мистецтва. Це насправді непросто, особливо із сучасним артом, який ставить перед собою надскладні завдання. Ніхто не вимагає розуміння, але важливою є співтворчість, співпереживання і роздуми. Дуже важливо довіряти сучасному мистецтву. Просто вір, просто проживи цю ситуацію, а зрозумієш щось потім. Для кожного по-різному, але розуміння прийде.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: МСУМК – ЦЕ «ВИРОК», АБО ЧОМУ ВЛАДА ВОЛИНІ НЕ ПОКАЗАЛА ЗЕЛЕНСЬКОМУ МУЗЕЙ СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО МИСТЕЦТВА У ЛУЦЬКУ

– Ви кажете, що зараз простір диктує мистецтво. Тобто, якщо робота митця поміщена у будь-який простір, вона робить його автоматично мистецьким. Чи завжди це так? Чи роблять тоді малюнки в під’їзді цей під’їзд мистецьким майданчиком?

– Мистецтво несе інше навантаження, ніж малюнки, якими хтось просто хоче ствердитися чи залишити про себе слід. На цій виставці ви стали свідками знищення творів, бо вони мали жити рівно стільки, скільки їм відведено. Це тонкі матерії. Часто ця межа в етичному полі. Кожен сам собі визначає, де для нього починається мистецтво.

В силу своїх уявлень, знань, досвіду, сфери спілкування, традицій тощо. Виносити вердикти, де є межа, я не можу. Єдине що, проведу паралель: це те ж саме, що питати, чи є межа у свободи? Коли ми говоримо про мистецтво, то усвідомлюємо його як акт свободи. І тут чітко є єдина межа – там, де закінчується свобода іншої людини.

Сподобалось

– Чи правда, на вашу думку, що сучасне мистецтво значно розширило ці межі? Кордони того, що можна вважати мистецтвом.

– Не думаю, що будь-який мистецький акт можна назвати мистецтвом зараз. Воно насправді там, де є культурна база, де є чітке усвідомлення, де воно переслідує пізнавальні цілі, етичні міркування. Наробити шуму, епатажу можна завжди. Можна з нічого наробити. Питання все у тому, що ти хочеш цим сказати. І відповідь на це питання одразу дає змогу побачити, якого рівня мистецтво, наскільки воно може дати якийсь корисний досвід.

^{_***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу [email protected].}