_{Текст та фото: Юлія ФІНКОВСЬКА} 

У рамках нового проекту «Крок на шляху мистецтва», ініційованого галереєю сучасного мистецтва «Арт-кафедра», відбулось відкриття вже четвертої виставки робіт молодих художників.

Цього разу експозиція представлена полотнами херсонця, що вже кілька років живе у Луцьку, художника, який повсякчас шукає свій напрям і стиль, Дениса Мозговенка.

[img data=wat]03_09_2016_1709070643/viiin.jpg[/img]

Митець брав участь у кількох колективних виставках та мав вже одну персональну. Ця експозиція стала другою індивідуальною в творчому житті Дениса.

З вітальним словом до гостей звернулася керівний партнер «Арт-кафедри» Леся Корсак, яка наголосила, що протягом періоду роботи виставки тут будуть раді новим знайомствам, дружнім обговоренням та зустрічам. А ще побажала Денису натхнення та творчої реалізації.

[img data=wat]03_09_2016_1709070643/korsak.jpg[/img]

«Займаюся мистецтвом лише шість років, роботи дуже різні за жанрами і напрямами, бо все ще шукаю себе і свій стиль. Коли навчався півроку у Сімферополі, то не малювалося. Може, атмосфера була не та.  Вступив на комп’ютерну графіку, і теж якось не пішло. А луцький виш здивував викладацьким підходом, умінням відкрити у студентах те, про що вони не здогадуються, і тоді я надихнувся на живопис» , – пригадує Денис.

[img data=wat]03_09_2016_1709070643/z-za_kvitiv.jpg[/img]
[img data=wat]03_09_2016_1709070643/publikka.jpg[/img]

В основному його картини не мають назви. Тяга до малювання виявлялася з дитинства, бо і батько, хоч не професійний, та все ж художник.  
Серед відомих митців, що надихають Дениса, – сучасники Анатолій Криволап, Олександр Ройтбурд та класик Андрій Рубльов. Втім, хлопець зізнається, не хотів би бути на них схожим, бо копіювання чи наслідування ніколи не дає хорошого результату молодим митцям, а йому хочеться розвиватися і, можливо, колись прославити Луцьк.

[img data=wat]03_09_2016_1709070643/kartyn1.jpg[/img]
[img data=wat]03_09_2016_1709070643/kartyn2.jpg[/img]
[img data=wat]03_09_2016_1709070643/kartyn3.jpg[/img]
[img data=wat]03_09_2016_1709070643/kartyn4.jpg[/img]

Мистецтвознавець Зоя Навроцька розповіла, що цей маленький виставковий майданчик дає можливість контакту молодим людям і відкриває простір не лише для хвалебних од, а й для справедливої критики.

[img data=wat]03_09_2016_1709070643/navrocka.jpg[/img]

«Останнім часом середовище художників-початківців розчаровує поверховістю, неграмотністю, незнанням прописних істин, винаходами ще одного колеса, тому мене дуже тішить, що цей майданчик збирає молодих митців із великим потенціалом, які усвідомлюють потрібність постійного навчання і вдосконалення. Хто знає, можливо, через десять років ми пишатимемося тим, що перші роботи цих авторів виставлялися саме у нас», – поділилася мистецтвознавець.

[img data=wat]03_09_2016_1709070643/kartyn7.jpg[/img]
[img data=wat]03_09_2016_1709070643/kartyn8.jpg[/img]

Виставка Дениса Мозговенка отримала назву «Неопалима купина» через наявність у ній кількох робіт яскравої сакральної тематики. Автор переосмислює і накладає біблійні образи на канву сучасних буднів.

[img data=wat]03_09_2016_1709070643/sakralna.jpg[/img]

«В образі ікони Божої матері «Замилування» з обличчям такого собі інопланетянина я хотів показати підміну понять сучасної молоді, адже часто зараз творять собі ідолів у комп’ютерних іграх, телебаченні, забуваючи про первісні справжні сакральні поняття»,  – розповідає Денис.

[img data=wat]03_09_2016_1709070643/sakral.jpg[/img]

Художниця Катерина Ганейчук привітала з виставкою та похвалила полотно-переосмислення теми Тайної вечері.

[img data=wat]03_09_2016_1709070643/hudozhnycya.jpg[/img]
[img data=wat]03_09_2016_1709070643/sakral_0.jpg[/img]

«Мені особливо подобається, що ти не боїшся сакральної теми, бо підійти до неї – то треба мати сміливість, розуміння і знання. Причетність до таких мотивів викликає завжди критику, треба балансувати на межі сакральності і сучасності. Тобі це вдалося,  щоправда, варто було б створити цілий сакральний цикл, щоб не змішувати кілька напрямів в одній виставці», – порадила художниця.

Картини Дениса не завжди можна зрозуміти відразу, тому спеціально для «Таблоїда Волині» автор пояснив змістове навантаження кількох своїх робіт.

[img data=wat]03_09_2016_1709070643/dyvlyatsya_kart.jpg[/img]
[img data=wat]03_09_2016_1709070643/dyvlyatsya.jpg[/img] 

«Усі зачудовуються усмішкою Мони Лізи, а я не хочу, щоб вона усміхалася. Мене цей образ теж торкає і захоплює, але я показав, що вона може бути прекрасною і без обличчя. Лише силуетом, енергією жіночності. Такою я прагну її бачити».

[img data=wat]03_09_2016_1709070643/mona_liza.jpg[/img]

Денис розповідає, що ніколи не знає, чим завершиться картина, коли стає за мольберт, йому постійно хочеться домалювати ще щось, ще деталь.
Натхненням для нього є жінка і вино, це завжди спрацьовує, коли не пишеться. Митець ділиться, на виставці присутня його колишня муза Марія, з якої малював кілька образів, але зараз її думка вже не є настільки важливою для нього. Взагалі, вважає Денис, у мистецтві не дуже варто когось слухати, бо краще за тебе ніхто не знає, що потрібно саме тобі.

[img data=wat]03_09_2016_1709070643/kartyn5.jpg[/img]
[img data=wat]03_09_2016_1709070643/kartyn6.jpg[/img]

Не одразу зрозумілим є червоне полотно, де зображено два відтінки одного кольору.

«Я ще цікавлюся плівковою фотографією, і завжди мучило питання, чи можливо зробити фото однаково глянцевим і матовим, бо під час проявлення постійно мусиш обирати між ними двома. Ця картина – спроба показати естетику глянцевого і матового разом».

[img data=wat]03_09_2016_1709070643/chervone.jpg[/img]

Денис каже, складно пояснювати роботи незнайомим людям, а ще складніше робити це українською, оскільки переїхав з російськомовного півдня не так давно. Втім, каже, що намагається вдосконалювати своє володіння державною мовою, бо це принципове питання для нього.

За успіх виставки гості випили по бокалу шампанського, і вже у неформальній атмосфері продовжили спілкування на мистецькі теми.

[img data=wat]03_09_2016_1709070643/rozmovy.jpg[/img]
[img data=wat]03_09_2016_1709070643/pyutt.jpg[/img]
[img data=wat]03_09_2016_1709070643/pyut.jpg[/img]
[img data=wat]03_09_2016_1709070643/pyuyut.jpg[/img]
[img data=wat]03_09_2016_1709070643/pyyut.jpg[/img]

«Дай Боже, щоб ця Неопалима купина супроводжувала Вас на усіх сходинках творчого життя», – дали своє напутнє слово молодому автору шановані мистецтвознавці.

А «Неопалима купина» Дениса Мозговенка чекатиме усіх охочих в арт-кафе «Стоп-Кадр» протягом двох тижнів. Вхід вільний. 

[img data=wat]03_09_2016_1709070643/kartyn_zagalnyy_plan.jpg[/img]
[img data=wat]03_09_2016_1709070643/publiika.jpg[/img]
[img data=wat]03_09_2016_1709070643/publika.jpg[/img]