Запитай у психолога: як розпізнати емоційне вигорання на роботі

^{Текст: Олеся МАЛИШКО}

Пам’ятаєте таку популярну фразу про те, що в колгоспі найбільше працював кінь, але головою він так і не став. Дійсно, не завжди працювати багато дорівнює успіх. Найчастіше це дорівнює тому, що коли працювати без вихідних і нехтувати повноцінним відпочинком, то користі для психоемоційного стану буде мало. Рано чи пізно такий темп приведе до стану емоційного вигорання, коли наближення нового робочого тижня викликає лише негативні емоції, а бажання ходити на роботу з кожним днем меншає. Головне – вчасно зреагувати на тривожні дзвіночки і не забувати, що окрім роботи є ще й відпочинок.

«Таблоїд Волині» поспілкувався з психологом Неонілою Войтович щоб зрозуміти, що таке емоційне вигорання з психологічної точки зору та чи можливо себе убезпечити від такого стану.

Загалом, емоційне вигорання працівника – це коли людина на роботі дуже інтенсивно і тривалий час більше витрачає психоемоційного ресурсу аніж поповнює його. Найбільше це характерно для тих, хто працює в сфері «людина-людина» .

Якщо людина має постійне відчуття втоми, небажання ходити на роботу, а після закінчення вихідних на неї нападає паніка, що знову треба йти на роботу – це є сигналами емоційного вигорання.

Найчастіше до такого стану можуть довести себе ті люди, які не вміють відпочивати. Хоча зараз українці українці навчились виїжджати на відпочинок у Єгипет чи Туреччину, але ж це відбувається, здебільшого, відбувається раз в рік, а відпочивати треба вміти щотижня. Психолог радить влаштовувати для себе «піжамні дні» хоча б раз в два тижні. І загалом варто привчити себе відпочивати і поповнювати свій психоемоційний ресурс. Традиційно в цьому може допомогти хороша музика, прогулянки на свіжому повітрі, аромотерапія, улюблена чашка з чаєм, фізичні вправи для себе.

Досить часто люди помилково можуть прийняти емоційне вигорання за депресію, хоча депресія – клінічний діагноз і це вже царина психіатрії. Те, що зазвичай люди називають депресіями - це меланхолія, апатія, депресивний стан і аж ніяк не депресія.

Якщо емоційно людина вигорає і нічого не робить для того щоб себе відновлювати, то вона може прийти до депресії, яка виглядає так: людина днями чи місяцями лежить в позі ембріона, не їсть, нікуди не виходить. Тут вже без ліків не обійтись. Є ще депресивний стан (але це не депресія!), коли в людини довгий час не вирішено якесь глобальне життєве питання і вона не зайняла якусь позицію аби його вирішити.

Певна робота завжди буде стимулювати більше вигоряти і будуть ті етапи, після яких треба відновлюватись. Якщо все ж таки сталось емоційне вигорання, то треба йти до психолога, брати відпустку, організувати собі «піжамний день» і релаксувати щоб відновитись.

Якщо ж працівник влаштував собі «піжамний день», а стан виснаження не проходить то, за словами психолога, це означає, що в житті людини є не вирішений якийсь внутрішній, чи зовнішній конфлікт, чи важливе в його житті питання, яке він довгий час теж не вирішує. Тоді аромотерапія чи прогулянка нічого не вирішать. Найбільше, що знесилює людину – це стан невизначеності, недомовленості і нелогічності.

Люди звикли, що в дитинстві за них все вирішували батьки, а коли йде процес дорослішання, то дорослішають не всі. Психологічна зрілість і фізична – це різні поняття. Тому це ще може бути й не емоційне вигорання, а латентний внутрішній конфлікт, маючи який людина буде швидше емоційно вигоряти.

Процес реабілітації після емоційного вигорання залежить від людини і її темпераменту й в залежності від ситуації, яка спричинила це вигорання. Зазвичай вистачає біля трьох місяців щоб людина відлагодила на рівні менеджменту своє життя, а щоб закріпити цей результат треба ще півроку. Цього часу достатньо, якщо людина розумна і зайняла свою позицію та зрозуміла, що їй ніхто нічого не буде робити, якщо вона сама для себе цього не зробить.

_{***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу [email protected].}