У селі Ярівка Луцького району місцевий священник написав заяву до поліції на своїх колишніх прихожан. Мовляв, люди силоміць хочуть відібрати в нього храм.

Звернутися до правоохоронних органів отець Валерій вирішив після того, як релігійна громада захотіла вийти з Московського патріархату, йдеться в сюжеті ТРК «Аверс», передає ІА Волинські новини.

Нагадаємо, до управління Волинської єпархії ПЦУ звернулися представники громад із Луцького та Камінь-Каширського районів, які раніше були в МП.

Після парафіяльних зборів до митрополита Луцького і Волинського Михаїла звернулися віряни парафій Воздвиження хреста Господнього села Ярівка Горохівського деканату та Святителя Миколая Чудотворця села Ветли Камінь-Каширського деканату. Вони вирішили вийти з юрисдикції Московського патріархату й возз’єднатися з Православною церквою України.

Настоятелі цих парафій не підтримали свідомий вибір своїх вірян, тому найближчим часом тут розпочнуть служіння інші душпастирі.

«Найбільша образа для людей була тоді, коли наприкінці зборів священник сказав: «Ви для мене ніхто». Розвернувся і пішов», – пригадує місцевий мешканець Ігор Ковалюк.

Жителі Ярівки зібралися на офіційні збори. Як розповідають, отець Валерій написав заяву в поліцію на колишніх прихожан після того, як селяни захотіли перейти в Православну церкву України.

У Ярівці нараховується близько 200 жителів. 120 з них – за вихід із Московського патріархату.

«Відкрито кримінальне провадження на п’ять людей за прізвищами та інших, які були тут, про рейдерське захоплення храму в селі Ярівка. Відповідно до закону, парафіянами цього храму вважаються всі православні люди, хрещені православною церквою (неважливо – українською чи російською), від 18 років і до дня спочину. Ми маємо право зробити збори і проголосувати», – наголошує Ігор Ковалюк.

Люди кажуть: їхній священник вже не раз ігнорував збори громади. І цього разу отець Валерій не прийшов. Не з’явилися і його однодумці. Натомість була присутня його дружина – матінка Лариса. Жінка знімала все, що відбувалося.

«Я не є представником священника. Я маю право не висловлювати своєї думки. Все», – говорить вона.

Але під час голосування жінка виступила проти переходу місцевого храму до ПЦУ.

Протоієрей Валерій не лише настоятель місцевого храму, а ще й Благочинний Горохівського деканату. У Ярівці править уже 27 років.

У 2003 році храм вигорів вщент. Потім церкву відбудували. Люди деякий час ходили до храму на службу. Однак через ставлення отця Валерія почали їздити в сусіднє село.

«Я жителька села Ярівка. Я ходжу у Вільхівку в українську церкву. Сюди ходила, але вона не українська. Я ходила сюди пару років. Вона ближче, а після операції в мене ноги боліли. Але як на проповідь прийду, то чую: ПЦУ – сатаністи, розкольники… Не можна було цього всього переслухати. І я пішла у Вільхівку, – розповідає Любов Войтович із Ярівки. – Якщо тут, у Ярівці, буде українська церква, буде український священник, то буду ходити сюди».

Мешканці Ярівки хочуть ходити до місцевого храму, слухати проповіді українською, а не їздити за два кілометри. Водночас дивуються статкам місцевого настоятеля.

«Уже з 2014 року почали храми переходити. Тут поступили великі гроші, бо зразу почали все робити. В нас відносно невеличке село, але і вікна металопластикові поставили, і машину батюшка купив... Такі великі вкладення пішли. Ну, напевно, Кирило передав, бо, виховуючи вісім дітей, такого не матимеш. До того ж сюди ходять 20-30 людей… Виходить, що храм робили місцеві, а ходять вигнанці. А нам немає куди піти. Хочеться ходити у свій храм... Кажуть, службу не так проводив, сповідати людей не хотів. Хлопець ішов в армію, прийшов посповідатися, а він (священник, – ВН) його не посповідав, не причастив, бо не там хрещений», – зазначає мешканка Ярівки Наталія Сойко.

Люди не проти, аби отець Валерій залишився в селі й надалі був настоятелем їхнього храму, проте сумніваються, що він захоче перейти до ПЦУ разом із паствою.

«Думаю, повороту вже не буде. Більшість людей проголосували за українську церкву. Є такі, що проти… Дасть Бог, буде українська церква. В Україні має бути українська церква. Навіщо нам російська? Вистачить тут уже тих москалів», – говорить мешканець Ярівки Валерій Зелевський.

Прийшов на збори також священник Горохівського деканату Андрій Сидор. Священнослужитель не розуміє, чому за 30 років незалежності в Україні ще є російська церква, особливо зараз, коли в країні триває кровопролитна війна.

«Сьогодні ми робимо всі одну справу, щоби наблизити перемогу над московською ордою: воїни – зі зброєю в руках, священники – з хрестом у руках… Медики, учителі, волонтери, всі люди хочуть одного – перемоги. Ми хочемо бути господарями у своїй незалежній Україні», – наголошує отець Андрій.

Збори у Ярівці провели мирно. Склали протокол. Залишилося зареєструвати документ у Волинській єпархії та узаконити статут у Волинській ОДА. Мешканці сподіваються, що вже незабаром прийдуть на службу в храм Української православної церкви.