Луцька ведуча оголила душу на зйомках. ВІДЕО
Вона зізналася, що перед об'єктивом оголила свою душу.
24 Листопада 2023
Успішно!
Нещодавно телеведуча Наталка Войтович та блогерка Іра Дяченко розкрили інтригу щодо свого спільного відеопроекту під час ексклюзивного інтерв’ю з «Таблоїдом Волині».
Текст: Аліна ХОЛБАН
Фото: Ангеліна МАТВІЙЧУК
Нещодавно телеведуча Наталка Войтович та блогерка Іра Дяченко розкрили інтригу щодо свого спільного відеопроекту під час ексклюзивного інтерв’ю з «Таблоїдом Волині».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ІНТРИГА РОЗКРИТА: ТЕЛЕВЕДУЧА ТА БЛОГЕРКА ЗІЗНАЛИСЯ, ЯКЕ ШОУ ЗАДУМАЛИ ЗРОБИТИ В ЛУЦЬКУ. ФОТО
Користуючись нагодою, ми не тільки розпитали лучанок про їхнє шоу «Поїхали з нами», але і поговорили про історії успіху, ставлення до хейтерів та активне життя луцьких затійниць.
Що розповіли про себе Наталка Войтович та Іра Дяченко – читайте у публікації.
– Наталка, коли ви переїхали до Луцька та як швидко адаптувалися до міста?
Наталка: Я приїхала в Луцьк в 11 класі, коли відвідувала підготовчі курси перед університетом, потім стала студенткою. Це було у 2000 році. Сама я родом з Рожища, тому кожного дня їздила додому і мені було прикро з цього приводу – Луцьк дуже подобався. Рожище було таким маленьким і несимпатичним в порівнянні з обласним центром.
Тоді, у студентські роки, і почалося моє справжнє знайомство з містом. Я вчилася на політології, а суспільне життя тоді було дуже цікавим, адже відбувалося політичне становлення держави. Я любила вчитися, хоча «класичною» студенткою була недовго.
З третього курсу я працювала на радіо. Саме з цього моменту почала себе почувати справжньою лучанкою, повністю поринула в життя міста та дуже швидко його вивчила. Виникло таке відчуття, ніби я тут народилася.
– Розкажіть, як потрапили на радіо. Ви шукали саме цю роботу?
Наталка: Будучи студенткою, я нічого не шукала (посміхається). Я просто насолоджувалася життям. Це сталося випадково. Я познайомилася з журналістом Волинського телебачення, який розповів мені, що створюється нове радіо – «СіД FM», відповідно на «Радіо Луцьк» звільняється багато місць. Він запропонував мені спробувати свої сили в цій роботі.
Місяць я стажувалася. Не скажу, що це була моя мрія… Тоді я про таке навіть мріяти не могла (посміхається).
– Робота на радіо стала для вас абсолютно новим досвідом. Чи страшно було починати?
Наталка: Було багато страхів, головний з яких – прямий ефір. Ти натискаєш кнопку, починаєш чути себе в навушниках… І раптом до тебе приходить усвідомлення, що тебе чує весь Луцьк. Про це під час ефіру взагалі не можна думати, бо починається паніка.
Цей страх присутній і досі, хоча я в цій справі з 2003 року і з прямими ефірами вже на «ти».
– Зараз ви – відома телеведуча. Як ви зрозуміли, що телебачення – це саме та сфера, в якій ви хочете себе реалізувати? Як виникла ідея «Солодкого вікенду»?
Наталка: «Радіо Луцьк» було у структурі ВОДТРК. Тому, окрім радіо, я іноді підпрацьовувала і на телебаченні – робила репортажі про вечірки, концерти, розповідала новини області.
А ідея «Солодкого вікенду»… Та що тут говорити, я не винайшла велосипед. Надивилася «Світського життя» з Катею Осадчою і почала розмірковувати, чи можна щось подібне зробити у нас.
Я на Катю Осадчу зовсім не схожа і ніколи не намагалася копіювати її манеру. Та і життя у нас не таке, як в Києві. Тим не менш я помічала, що і на Волині багато чого відбувається, а народ про це не знає. Це був 2011 рік, коли ще не було такої кількості сайтів, з яких можна дізнатися про життя області.
В результаті, на «Волинському телебаченні» – такому класичному і традиційному – з’явилася абсолютно нетипова передача. Керівництво не було проти такого формату, навіть сприяло його розвитку.
– Вас нерідко називають волинською Катею Осадчею. Як ви ставитеся до цього порівняння?
Наталка: Та хай собі називають. А вона тоді буде київською Наталкою Войтович (сміється).
Тут нікуди не втечеш, хоча, повторюся, я не винайшла велосипед. Взагалі, сьогодні складно придумати щось нове. Зараз, якщо подивитися на регіональні канали, скрізь побачите передачі в подібному форматі.
– Іра, за першою освітою ви дизайнерка. Як почали захоплюватися фотографією?
Іра: Фотографія була моїм хобі, яке поступово переросло в роботу. Почалося з того, що виникла потреба редагувати власні фото для соцмереж – ми ж всі перфекціоністки, хочемо бути гарними. Тому вже на перших курсах університету я почала «замальовувати» собі недоліки, з приводу чого мама мене дуже часто «підколювала» та критикувала. Потім до мене почали звертатися подруги, щоб я підредагувала і їхні фото.
А фотографувала я просто для себе. Потім купила собі свій перший фотоапарат та створила спільноту у «ВКонтакті», де розміщувала свої фото. А згодом познайомилася з дівчатами, які створили центр краси «Бомонд» і почала знімати для них. Фотографували ми в гаражі: у нас було два фони, потім я познімала червоні та зелені рулети з вікон… Одним словом, ми обходилися тим, що мали і це просто було по кайфу.
Взагалі, я планувала викладати в університеті. Але на п’ятому курсі помітила, що люди починають мене сприймати як фотографа. Навіть одного разу запросили на весільну зйомку, хоча досвід у мене тоді був невеликий.
Після закінчення університету вдома були шалені сварки через те, що у мене не буде стажу та офіційного працевлаштування. Батьки вже почали думати, в яку школу мені влаштуватись вчителем малювання (посміхається).
Тим не менш, я йшла своїм шляхом і через деякий час зрозуміла, що хобі перетворюється. на роботу. Навіть два декрети не завадили мені займатися цією справою. На той час у мене вже зявилися постійні клієнти, які хотіли працювати саме зі мною.
– Потім ви поступити до СНУ на правознавство. Що спонукало вас отримати другу освіту?
Іра: Ще за часів першої освіти, я завжди брала участь у студентському самоврядуванні, була у студраді, організовувала різні заходи. Починаючи від ролі Снігурки та завершуючи волонтерськими проектами – я займалася всім (посміхається). Зараз я паралельно задіяна у громадсько-політичній діяльності, цього року балотувалася в районну раду свого ОТГ. Для мене дуже важливо бути обізнаною в тому, чим я займаюся. Щоб не було так, що сьогодні ти зірка, а завтра ідеш у політику, але в законах не орієнтуєшся.
– У своєму інстаграмі ви говорили, що підписниці часто звертаються до вас за порадами. Про які проблеми розповідають найчастіше?
Іра: Люди бувають різні, а завдяки фотографуванню я навчилася розбиратися в тонкощах психології. Були на мою адресу і негативні коментарі: деякі люди вважають, що мій успіх – не результат праці, а просто везіння.
Інші вважають, що я можу надихати та змушувати повірити в себе. Я показую на власному прикладі, що можна займатися одночасно і дітьми, і роботою. Дуже багато мамочок мені писали щось на кшталт: «я подивилася твій блог і вирішила робити те, про що давно мріяла». І починають займатися хендмейдом, малювати, творити... Деякі відкривають свої інста-магазинчики та починають заробляти ще будучи в декреті.
Але є жінки, які не мають можливості приїхати до Луцька аби закупити матеріали для своїх магазинів, або в селі немає нормального інтернету. З цього усвідомлення частково і виникла ідея нашого проекту, адже деякі жінки справді варті кращого життя. Просто від самого дитинства на них впливали суспільна думка, приклад батьків… І тепер вони навіть бояться подумати, що життя може бути іншим.
– Наталка, ви неодноразово згадували про те, що, окрім прихильників, ви маєте чимало хейтерів. Як ставитеся до хейту та як це впливає на роботу та особисте життя?
Наталка: Ох, це тема для окремого інтерв’ю (сміється). З тими хейтерами у мене склалася своя історія… От з’явилася у мене ідея створити «Солодкий вікенд» і всі чогось подумали, що я цим проектом хочу попантуватися. Формат передачі передбачає, що я мушу постійно бути в кадрі, тому всім здається, що я просто хочу показати себе. А я завжди у наших випусках намагаюся показувати не зірок, а наших людей – хочу, щоб вони себе бачили.
Мабуть Іра теж з таким стикалася, коли виставляєш фото з відпочинку на Світязі чи, не дай боже, з-за кордону і про тебе одразу починають розпускати плітки.
Зараз я дуже сильно остерігаюся людей. Свій 33-й День народження я святкувала в Буковелі. Коли була на вершині гори, вийшла у прямий ефір, щоб сказати, що я кайфую та не соромлюся свого віку. Після цього мене підбиває людина, я падаю та ламаю ключицю. День народження зіпсований, я лежу перебинтована, потім операція… У цього прямого ефіра було дуже багато переглядів. Деякі люди, які знали, що я перенесла операцію сказали, що це «злі очі». Мені радили носити обереги та червоні нитки, ходити частіше до церкви.
Я завжди відчуваю на собі безліч очей та багато негативу і не знаю, чому його більше, ніж позитиву. Є така штука як «жаба». То вперед, ставайте на мій шлях, будьте моїми конкурентами, робіть аналогічні телепродукти…
– Чи легко вас зачепити негативними коментарями?
Наталка: Легко, якщо коментарі стосуються родини та близьких. Або фігури. Та я вічно борюся з тою фігурою! Одного разу виставляю сторіз зі спортзалу, а мені в дірект хтось пише: «давно пора, розжиріла за літо».
Я переймаюся цим, але вже не так сильно, як було напочатку. Близькі дивуються, як я це все переживаю, але, насправді, емоції вже не такі сильні.
– Ви – ентузіастки своєї справи. Та чи бувають моменти, коли робота набридає? Що вас мотивує в такі моменти?
Іра: Не набридає, а скоріше виснажує. Я, наприклад, просто не можу бути спостерігачем, адже у свою роботу включаюся на всі сто. Я віддаю свою енергію, розкриваючи людину на зйомках, допомагаючи долати комплекси. Це виснажує не стільки фізично, скільки морально.
В таких випадках мені потрібні один-два дні на перезаванаження. У нас на подвір’ї росте ландшафтна зелень, яку потрібно доглядати. Я дуже розслабляюся, коли займаюся рослинами: підрізаю туї та кущі, пересаджую квіти.
Наталка: Нещодавно я повністю вичерпалась, тому весь червень провела поза Луцьком. Мила прибирала, варила їсти. Була зовсім не світською, ходила у простій чорній футболці та шортах. Коли я вичерпуюся, мені треба змінювати обстановку.
– Ваш проект допомагатиме дівчатам та жінкам змінюватися. Якою ви бачите ідеальну сучасну жінку?
Наталка: Тут ми маємо показати одна на одну і сказати: «от вона» (сміється).
Іра: Якщо серйозно, людина просто має бути щасливою, тоді у неї все виходитиме.
Наталка: Мені подабається, наприклад, Маша Єфросініна. Вона завжди впевнено йшла до своїх цілей: щоденно і без відпусток вела ранкові ефіри, дуже схудла, хоча була повненькою. Я не звикла створювати собі кумирів, але ця жінка, як на мене, близька до ідеалу.
– Що, на вашу думку, важливіше для жінки – професійний розвиток чи особисте життя?
Наталка: Має бути баланс. Але, взагалі, сім’я важливіше.
Іра: Якщо жінка досягає успіху в своїй справі, чоловік буде по-іншому до неї ставитися. Він буде інакше її сприймати, якщо бачитиме, якими очима не неї дивляться інші. Ніхто ще не підкорив світ сидячи вдома та готуючи борщ.
– Як, будучи мамою та діловою жінкою, всюди встигати?
Іра: Правильно розставляти пріоритети, бути пунктуальною та зібраною. Наприклад, після п’ятої вечора я приходжу додому, вимикаю телефон і займаюся тільки родиною.
– Улюблена робота нерідко заміняє хобі. Чи маєте захоплення поза межами професії?
Іра: Я, наприклад, зараз релаксую, займаючись живописом. Я все-таки вірю, що це знову стане моєю роботою. Розумію, якби присвячувала цьому весь свій час, досягла б успіху.
Наталка: У мене хобі все одно тим чи іншим чином дотичні до професії. Я іноді співаю на корпоративах, які веду. А вокалом я займалася ще змалку. У п’ять років вже виступала у районному будинку культури, а це зал на тисячу людей.
Іра: А я якось знайшла старі світлини, на яких фотографую молодшу сестру. Тобто інтерес до фотографії проявлявся вже тоді. Але від батьків я добряче «получала», бо кадрів на плівці було всього двадцять чотири.
***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу [email protected].
Класні вони
25 Липня 2019, 03:42
ЯК ЖЕ ДРАТУЄ ТА ІРА ДЯЧЕНКО!!!
25 Липня 2019, 16:27
Класна стаття. Ділові, успішні жіночки, ще й симпатичні) Молодці
25 Липня 2019, 16:31
Думаю , за кожним успіхом , стоїть людина, яка допомагає , підтримає) Ті самі діти , вдома самі сидіти не будуть і борщі варити самі собі не будуть )
26 Липня 2019, 20:44
Фу фу фу
24 Липня 2019, 19:41