^{Текст: Аліна ХОЛБАН
Фото: з особистого архіву Макса Тарківського}

Яким бачать місто ті, хто не знав його з народження? Чому люди лишають рідну домівку та пускають коріння в інших містах? На ці та інші питання «Таблоїд Волині» пошукає відповіді у новій рубриці з жартівливою назвою «Понаїхали». Ми покажемо Луцьк очима тих, хто, завітавши сюди одного разу, надовго зробив його своїм домом.

Першим героєм рубрики стає фотограф Макс Тарківський, який приїхав до нас з Тернопільщини. Чому хлопець залишив рідний Кременець та чим йому полюбився Луцьк – читайте у випуску.

Як і коли занесло до Луцька?

До Луцька занесло у серпні 2012 року, коли був абітурієнтом. Тоді вже можна було подавати документи в електронному вигляді, але система сильно глючила, тому доводилося самому їздити по містах.

Перше враження. 

Чесно, коли вперше сюди потрапив, «похудів» з того, яке це класне, красиве місто. Це було влітку, тому навколо все цвіло, клумби були доглянуті. Мені пощастило одразу опинитися в центрі: я їхав через проспект Волі до СНУ. Подумав: «Вау, це головний корпус! Я буду тут вчитися». Навпроти корпусу є фонтан, далі – парк. Коли подав документи, вирішив: якщо пройду на державний, стовідсотково залишуся тут, бо це моє місто. Досі не розчарувався.

Чому Луцьк не відпустив?

По-перше, я влюбився в нього з першого погляду і це враження досі мене не відпускає. По-друге, у мене тут багато класних друзів, без яких вже не уявляю свого життя. Третя причина – робота. Тут я вже пустив своє коріння.

Бути лучанином – це…

Жити в ритмі міста. Мій перший приїзд асоціювався з щирими та відкритими людьми. Всі, з ким я знайомився, відігравали ту чи іншу роль в житті Луцька: хтось організовував фестивалі чи створював проєкти, дехто займався реконструкцією. Головне – бути активним.

Що показати гостям з Кременця?

Треба пройтися вулицею Лесі Українки, піти в Старе місто. Насолоджуватися архітектурою, взявши кави по дорозі. Обов’язково зайти в замок, піднятися на вежу, спуститися в катакомби. Відвідати будинок з химерами і, якщо буде можливість, поплавати на катері Стиром. А влітку треба потрапити на Бандерштат – насолодитися фестивальним духом майже в центрі Луцька. Ще й нічні екскурсії можна відвідати – це взагалі пушка. Також я б порадив подивитися Луцьк з висоти пташиного лету – на повітряній кулі під час фестивалю, або на літачку.  

Ванільна мапа Макса Тарківського (наймиліші місця Луцька)

Старе місто і, звісно, Центральний парк.

У Макса на районі.

Так склалося, що завжди жив в центрі. Перша квартира була на Івана Франка, навпроти юридичного корпусу. А от останні п’ять-шість років живу на вулиці Парковій (коли з вулиці Глушець піднімаєшся до ЦУМу). Це ідеальне місце, тут я завжди в епіцентрі подій. Поряд парк і центр, в будь-яку точку міста можна дістатися за 15-20 хвилин. Не подобається лише те, що по Глушець і Парковій ходить багато транспорту, тому тут шумно і вдень, і вночі. Коли відбуваються якісь події, мені теж чутно, але це не заважає. Навпаки хочеться вийти з хати, прогулятися.

ТОП-3 фішки Луцька

1. Місто вже багато років живе без мера.
2. Іноді Луцьк перетворюється на Венецію, і його вулицями можна поплавати.
3. Пам’ятник Тарасу Шевченку стоїть біля СНУ ім. Лесі Українки, а пам’ятник Лесі – біля драмтеатру ім. Тараса Шевченка.

Що відбувається з людиною, коли їй «луцько»?

Вона лишається тут жити.

Бліц:

На Стир чи у «Версаль»?

На Стир.

Йти по Волі чи поволі?

По Волі.

На маршрутку в час пік чи пішки до ГПЗ?

Пішки до ГПЗ.

Поїсти чи поповнити СітіКард?

Поїсти.

Ніч в Старому місті чи світанок на даху?

Ніч в Старому місті.

Знижки в ПортСіті чи завоз на «секонді»?

Знижки в ПортСіті.

_{***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу [email protected].}