У Волинській обласній науковій бібліотеці імені Олени Пчілку команда літературного фестивалю «Фронтера» провела презентацію фентезійної трилогії українського автора Павла Дерев’янко. Захід відбувся 9 квітня, а модерувала його книжкова блогерка Анна Єкименко-Поліщук.

Майже півсотні лучан прийшли на презентацію, аби послухати про те, як письменник створював свою альтернативну історію, де до речі, не існує росії. Його перший роман «Аркан вовків» з циклу «Літопис Сірого Ордену» побачив світ ще у 2019 році. Друга частина – «Тенета війни» вийшла у час пандемії, а вже «Пісню дібров» він дописав 23 лютого у переддень вторгнення. Та попри все вона змогла побачити світ у кінці 2022 року й презентацію Луцьку – одна з перших за кілька років в автора.

Він розповів, що ідея написати велике епічне козацьке фентезі виникла ще у 2017 році. З того часу він ночами й у вихідні працював над історією. Останню ж частину писав узагалі після народження донечки, коли ні вихідних, ні вільних ночей не було.

До речі, Павло Дерев’янко зізнався, що насправді втомився від великих форм, тож зараз працює у малому жанрі й пише оповідання. Крапку у «Пісні дібров» він поставив уночі, перед тим, як росія завдала ракетних ударів по всій Україні.

«І коли 23 лютого ти закінчуєш рукопис про фентезійну Україну, де відбувається війна, а 24 у твоїй реальній Україні починається велика війна, це все сприймається як дуже поганий жарт: ти от написав — і на, отримуй», – каже він.

До речі, автор зазначає, що нормально ставиться до того, що його колеги почали видавати книги про теперішню війну. Автор каже, що це цілком закономірний результат: ми не можемо не рефлексувати події, які тривають більше ніж рік.

Та додає: «Я вважаю, що письменники та письменниці, які не прожили самі тих подій війни, що про них говорять, які пишуть книжки без підготовки (інтерв’ю з реальними людьми, які те пережили), без занурення — хайпують на темі, я ставлюсь до цього різко негативно».

Говорили під час презентації й власне про саму трилогію, але без спойлерів. До речі, Павло Дерев’янко зазначив, що продовжувати цю історію, або працювати з цим вигаданим світом не збирається. Ця історія для нього завершена і насправді він пишається, що зміг її завершити.

Автор чимало працював над тим, аби попри фентезійний сеттінг там було багато української міфології, архаїзмів та правильних назв козацької збруї й одягу. Також він прописав сильних жіночих персонажів, адже вважає, що у наш час у книгах мають бути не лише чоловіки.

До речі, його персонажі – козаки, які стають на вовчу стежку, можуть перевертатися у вовків та захищають Україну. За це вони назавжди отримують прокляття. Однак – це не супер-герої по-крові, вони не отримують свій дар, а обирають йти цією дорогою.

Насамкінець зустрічі усі охочі могли підписати свої книги та зробити світлини з автором.