Оголене тіло в інфопросторі: у луцькому виші влаштували гаряче ток-шоу 18+

03 Жовтня 2018

На факультеті філології та журналістики СНУ імені Лесі Українки влаштували ток-шоу із гарячою темою «Тілесність в інформаційному просторі».

Дійство відбулося у рамках проекту ГО «Альтернативна журналістика» за підтримки Українського жіночого фонду. Модерувала захід кандидатка філологічних наук, викладачка журналістських дисциплін Оксана Косюк.



В одній аудиторії вдалося зібрати експертів з різних галузей, які у той чи інший спосіб у своїй діяльності звертаються до теми тіла, – фольклориста, доктора філологічних наук Віктора Давидюка, літературознавицю, докторку філологічних наук Марію Моклицю, юриста і журналіста Володимира Грисюка, поетку, дослідницю фізіологічної літератури Юлію Фінковську, перформерку, мисткиню Марічку Островську, режисерку, керівницю театру «ГаРмИдЕр» Руслану Порицьку та майстра еротичного танцю Олександра Тимощука («Тіко»).




На початку і в кінці заходу провели опитування, чи бажають присутні бачити оголене тіло у вільному доступі. Гаряча дискусія розгорілася довкола вічного запитання: оголене тіло це – прекрасно чи потворно? Гості імпровізованої студії намагалися з’ясувати, коли еротика стає порнографією, чому так багато оголеного тіла в мистецтві та засобах масової інформації, дискутували щодо того, яке взагалі тіло можна вважати прекрасним.

Доктори філологічних наук Віктор Давидюк і Марію Моклиця провели міні-екскурс у минуле української історії та літератури, розповідаючи на тому, що певні форми оголення завжди були присутні в ритуалах, а еротичну тему полюбляли прозаїки та поети.

«Жіноче тіло – найпрекрасніша річ. Я, наприклад, не знаю, що може бути ще прекраснішим», – наголосив пан Віктор.

Поетка Юлія Фінковська з досвіду своїх студентських досліджень навели приклади органів чи рідин організму, які найчастіше використовують у віршах сучасні поети, а також зачитала свій вірш із натяком на фізіологізм.

Режисерка Руслана Порицька поділилася думками з приводу того, коли вона допускає оголення в театрі:

«Оголення заради оголення я не сприймаю. Воно доречне тільки як засіб увиразнення, коли без нього неможливо обійтися. Наприклад, на виставі «Пісок з урни» про Пауля Целана головний герой своїм оголеним тілом символізував ту немічність, коли людина потрапляє у концтабір. Я не знаю іншого засобу, який міг би показати його беззахисним перед системою, і я не дивлюся на нього як на чоловіка, як на об’єкт сексуальної уваги. У театру «Курбаса» бувають еротичні сцени, які за задумом режисера неможливо показати без оголення. У таких випадках треба знайти спосіб зробити це естетично, не вульгарно. Щодо досвіду нашого театру, то є лише оголення топлес під сіткою, задля відтворення образу мавки. Ну, не можуть вони поставати перед глядачем у тому традиційному атласі, як люблять робити різні драматичні театри».

Журналіст «Сегодня» Володимир Грисюк розповів про оголення статевих органів чи навіть сцен порно у сучасних засобах інформації, назвавши це тим, що приносить хороші перегляди і залишається в полі відповідальності самого журналіста, оскільки ніяк не регулюється законом.

«Ви вважаєте, люди не мають права знати більше про секс? Про корисні пози, про те, що може принести більше задоволення. У нас немає такої психології ходити до сексопатологів, якщо з’являється проблема в інтимному житті, то люди «йдуть» в інтернет. Тому популярне шоу «Я соромлюся свого тіла», де на весь екран показують геніталії, тому дивляться «Давай поговоримо про секс». Ми маємо спеціалізовану рубрику, яку можуть читати ті, кому це цікаво. Важливо розрізняти важку еротику, порнографію і наукові факти про секс чи певні секс-курйози, які публікують всі видання світу», – зазначив Володимир.

Про досвід оголення як заробіток грошей розповів стриптизер Олександр Тимощук, а оголення як спосіб вираження обґрунтувала художниця Марічка Островська.

Наприкінці ток-шоу розгорілася дуже гаряча суперечка з природу того, чи виправдовується тотальне оголення в інфорпросторі тим, що людям варто вже з дитинства знати про секс та сексуальність значно більше.

«Усі ми кохаємося, любимося і часом навіть просто трахаємося. Треба називати речі своїми іменами, не боятися говорити про це з дітьми, бо краще ви поясните це, ніж вони зрозуміють це неправильно, коли прочитають десь в інтернеті», – переконана Марічка Островська.



Поза тим, за браком часу довелося завершувати жваве обговорення, тож експерти пообіцяли ще неодмінно повернутися до цієї всеосяжної та делікатної теми згодом. До речі, за результатами опитування в кінці заходу, кількість тих, які не проти оголеного тіла в інфопросторі, помітно зросла.












***

Передрук без згоди Таблоїда Волині заборонений.

4
Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter