У луцькому католицькому кафедральному соборі встановили риштування всередині храму. Їх використовували для того, щоб дістатися до карнизів і скульптур, досить високо встановлених у нішах. Під керівництвом Сергія Гетьманчука, викладача Львівської політехніки, група реставраторів виконувала стратиграфічне дослідження стін собору та декоративних елементів інтер’єру.

Також за допомогою підйомника були взяті проби з фасаду собору, повідомляє «Волинський Монітор»

Керівник дослідницької групи пояснив, що вони працювали в Луцьку всього кілька днів, адже це не реставраційні роботи, а всього лиш розвідка для виготовлення технічної документації.

«Ми вивчаємо нашарування в інтер’єрі та екстер’єрі храму, як упродовж існування храму змінювалася його поліхромія. Окрім того, що ми робимо стратиграфічні проби для дослідження кольорів, ми ще й беремо проби для детальнішого лабораторного аналізу. Так визначається датування, склад фарби, а також склад самого матеріалу – чи має він якісь солі, яка його вологість», – розповіла реставраторка Юлія Бужак.

Дослідниця співпрацює з Національним інститутом польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка», зараз зокрема займається реставраційними роботами в Олицькій колегіаті. За її словами, під час роботи в луцькому храмі фресок чи якихось розписів не знайдено. Якщо вони існували в ранній період історії храму, можливо, їх знищила пожежа. Стіни собору були покриті переважно однотонними кольорами.

«Загалом ми виявили п’ять шарів фарби. Це не дуже багато, якщо зважати на вік споруди. У нас є гіпотеза, що храм дуже якісно ремонтували після пожеж, тому не збереглося слідів глибших нашарувань», – говорить Сергій Гетьманчук.

Реставратори взяли проби не тільки зі стін, а й з елементів декору храму, зокрема скульптур, якими прикрашений собор. За словами дослідників, декоративні елементи, а також скульптури єзуїтських святих, що встановлені в нішах у пресвітерії та бічних навах, виготовлені з вапнякового каменю і пофарбовані. Але загалом їхня робота – це комплексна реставрація архітектурного об’єкта, а творами мистецтва, зокрема скульптурами, займатимуться інші спеціалісти.

Отець-канонік Павло Хом’як, настоятель кафедрального собору Святих Петра і Павла у Луцьку, розповів, що роботи проводяться у співпраці з польськими партнерами, зокрема з Люблінською архідієцезією Римо-католицької церкви, з якою Луцька дієцезія недавно підписала договір. За словами священника, польські католики допомагають як коштами, так і підшуковують відповідних фахівців.