Засновниця проекту «Рагу.лі» Тетяна Микитенко, яка жартома називає себе «головною рагулівною країни», відвідала Волинь, зокрема Ковель.

Після візититу до цього міста сайт «Район.Ковель» опублікував матеріал «Рагулівна на троні» зі світлиною, яку Тетяна зробила у вбиральні одного з ресторанів міста.

Те саме фото

Київська журналістка відреагувала на публікацію: на своїй сторінці у фейсбуці вона розмістила фото інших локацій міста і передмістя, які її вразили, з коментарями у «фірмовому» стилі.

«Я відвідала не лише вбиральню! І зараз про це буде короткий фотозвіт, бо мала в запасі лише півтори години», – зазначила вона.

До прикладу, її вразив найбільший у світі (якщо вірити Вікіпедії) пам'ятник Тарасу Шевченку і прилегла територія:

«...парк Шевченка мене здивував тим, що там майже немає дерев, і в спекотні дні – це таке собі пекло. Хочеться нагадати, що якщо вже там заклали Шевченків гай, то саме слово «гай» натякає на наявність дерев», – зауважила вона.

Пам'ятник Шевченку

Захаращений стадіон «Локомотив»:

«Дуже сумно було проходити повз закинуті території, в яких, очевидно, раніше вирувало життя. І дизайн входу хочеться відмітити окремо. Окомотив) До слова, непоганий неологізм, в українську лягає», – написала Тетяна.

Стадіон «(Л)окомотив»

Кількість храмів у Ковелі, за словами жінки – «достатня». Втім, окреме враження на неї справив перелік найрозповсюдженіших гріхів нашого часу у Воскресенському соборі:

«...принимала участие в конкурсах красоты, купание и загорание в присутствии лиц другого пола, непокорность старшим, не оказывал посильную помощь православной церкви і согрешил холодной бесчувственной исповедью».

Фото на підтверження своїх слів Тетяна Микитенко пообіцяла опублікувати пізніше.

Воскресенський собор

Ще одну церкву вона знайшла на ковельському заліничному вокзалі:

«Один локомотив, як бачите, уже нікуди не їде, а другий і не планує зупинятися. Дивовижно співзвучні споруди».

«Головна рагулівна країни» зазначила, що найбільше в містах люблить зони, близькі до води, – і тут Ковель теж не дуже потішив. 

«Хоча ці зони не те щоб дуже адаптовані для того щоб там проводити час. А жаль», – додала вона.

А ще Тетяна знайшла у місті роботи вуличного художника, якого вона порівняла з відомим англійським андеґраундним майстром графіті.

«У Ковелі теж є свій Бенксі», – зазначила Тетяна Микитенко.

У Ковелі теж є свій Бенксі