У розвиненому світі понад третину дорослого населення стикається з епізодами неприємного запаху з рота – явища, яке медики класифікують як галітоз. Мета-аналіз світових досліджень оцінює поширеність проблеми у 31,8%, а в деяких європейських вибірках показник піднімається до 50 – 60%. За відсутності вчасної діагностики людина ризикує втратити професійне та особисте спілкування, а хронічні джерела інфекції загрожують серйозними системними ускладненнями.

Гнильний запах з рота – саме такий характер аромату зазвичай сигналізує про бактеріальне руйнування білків з вивільненням летких сірковмісних сполук (VSC). Ці молекули легко фіксуються оточенням і часто є першою підказкою, що в організмі розгортається запальний процес, потребуючи уважного клінічного огляду.

Правильна й своєчасна діагностика дозволяє відокремити поганий запах після їжі від патологічного галітозу, лікування якого потребує особливої уваги для запобігання ускладненню. 

Ключові етіологічні чинники

За даними сучасної стоматології, причини багато-факторні, але більшість із них локалізована у порожнині рота чи суміжних органах. 

Основні фактори, здатні спровокувати хронічне утворення запаху:

• стоматологічні проблеми — карієс, пародонтит, ретенційні кишені навколо зубів та язиковий наліт створюють анаеробні умови для VSC-продукуючої флори;
• гігієна ротової порожнини — нерегулярне чищення язика, міжзубних проміжків та ортодонтичних конструкцій сприяє бактеріальному зростанню навіть у відсутності очевидного карієсу;
• захворювання шлунка та інших відділів ШКТ (рефлюкс-езофагіт, гастрит Helicobacter-позитивної етіології, виразкова хвороба) здатні підвищувати рН орофарингеального середовища й посилювати леткі викиди;
• інфекції верхніх дихальних шляхів (хронічний тонзиліт, синусити) та постназальний дренаж;
• системні метаболічні та ендокринні порушення (некомпенсований цукровий діабет, печінкова недостатність, уремія).
• 85% випадків пов’язані з оральною мікробіотою, а решта — з гастроентерологією чи лор-патологією. Хронічний вплив анаеробів на слизову веде до локального запалення, що клінічно проявляється як поганий запах з рота і кровоточивість ясен.

Запах з рота: причини та методи діагностики

Попри високу поширеність, багато пацієнтів не помічають його через адаптацію нюхових рецепторів. Нижче наведено алгоритм, який допомагає виявити проблему на ранньому етапі.

Як перевірити запах з рота:

1. Кашкетковий тест (lick-and-sniff) або використання стерильної марлевої серветки для оцінки запаху через 30 с.
2. Оцінка летких сірковмісних компонентів портативним газоаналізатором (Halimeter).
3. Органолептична шкала лікаря-стоматолога з балами 0–5.
4. Хроматографія повітря, що видихається, для кількісної оцінки VSC і амінів.
5. Мікробіологічний зішкріб язикового нальоту, що дозволяє відрізнити бактеріальний профіль при різних видах галітозу.
6. Коли результати свідчать про стійкі порушення, призначається розширена діагностика галітозу: рентген зубощелепної системи, ендоскопія ЛОР-органів, фіброгастродуоденоскопія та метаболічна панель крові.

Комплексне лікування та роль антисептиків

Базове лікування включає санацію порожнини рота, корекцію дієти, усунення ЛОР-та ШКТ-інфекцій і використання місцевих хіміотерапевтичних засобів. Саме тут важливі раціональні полоскання:

• антисептичні розчини на основі хлоргексидину, цетилпіридинію чи гексетидину скорочують кількість VSC-продукуючої флори;
• регулярне очищення язика та міжзубних проміжків;
• інколи призначаються пробіотики, що конкурують із патогенними штамами.

Українським стоматологам добре відомий Стоматидин® — розчин гексетидину із широким антимікробним спектром. Полоскання 15 мл нерозбавленого препарату протягом 30 секунд 2–3 рази на добу достовірно знижує кількість анаеробів, що продукують сірководень. Дія на наліт та тканини ясен підтверджена клінічними протоколами: препарат проявляє антибактеріальну, протигрибкову і частково знеболювальну активність.

Пацієнти часто запитують: як прибрати неприємний запах з рота швидко? Лікарі пояснюють, що навіть ефективний антисептик працює лише у поєднанні з професійною чисткою, правильним харчуванням і дотриманням режиму полоскань. При яскраво вираженому запаху курс триває 5–7 днів із повторною оцінкою через тиждень, щоб уникнути прихованої резистентності флори. Докладні рекомендації щодо безпечного застосування антисептика доступні на офіційний сайт Стоматидин®.

Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я.

Медична література:

1. Silva P. H. et al. Estimated prevalence of halitosis: a systematic review. J Dent Res. 2024.

2. Іленко Н. В., Петрушанко Т. О. Проблема галітозу в стоматологів. Полтавський медичний вісник, 2019.

3. Fedorov Y. A., et al. Halitosis occurrence due to systemic disease and medication. World J Adv Res Rev. 2024.

4. McCracken G., The influence of probiotics in halitosis and cariogenic bacteria. Appl Sci. 2023.

5. Інструкція Стоматидин®®».