Серцево-судинні хвороби вражають не лише людей похилого віку – інфаркти й аритмії все частіше трапляються у 30-річних. Як захистити себе, коли живеш у постійному стресі? Чому симптоми можуть бути неочевидними? Та які прості дослідження допоможуть вчасно виявити ризики? Розповідає Сергій Бранюк, сімейний лікар у Луцьку та завідувач першого відділення мережі Біхелсі.

Сергій Бранюк на прийомі

– Пане Сергію, чому сьогодні так багато уваги приділяється серцево-судинним захворюванням?

Серцево-судинні захворювання залишаються основною причиною передчасної смерті в усьому світі. В Україні, за даними Центру громадського здоров’я, у 2023 році понад 67 тисяч осіб померли саме через ці проблеми – це майже на 11% більше, ніж роком раніше. Найбільше смертей спричиняє ішемічна хвороба серця. З власної практики, спостерігаємо, що, на жаль, цими роками тенденція зберігається.

Пандемія, війна, емоційне виснаження, тривога, постійна напруга – все це сильно впливає на серце. Ми з колегами бачимо, що все більше молодих людей звертаються зі скаргами на тиск, перебої в серцебитті, втому, безсоння.

Сергій Бранюк на прийомі

– Якою є відповідь мережі клінік Біхелсі на виклики сьогодення?

У клініках Біхелсі активно впроваджуємо сучасні діагностичні послуги, щоб своєчасно виявляти ризики. У відділеннях доступне добове моніторування артеріального тиску (ДМАТ) та добовий моніторинг ЕКГ. Це неінвазивні, абсолютно безпечні дослідження, які можна пройти у комфортних умовах.

– Що дають ці дослідження з моніторингу ЕКГ та АТ?

Вони дозволяють нам побачити картину серцево-судинної системи протягом доби:

• виявити коливання артеріального тиску;
• зафіксувати порушення серцевого ритму, навіть якщо вони епізодичні;
• оцінити ефективність уже призначеного лікування;
• а головне – запобігти серйозним ускладненням: інфарктам, інсультам, аритміям.

– Кому рекомендуєте проходити таку діагностику?

Передусім – людям після 40 років, навіть якщо нічого не турбує. Профілактика – це основа сімейної медицини. Також важливо пройти ці дослідження тим, хто відчуває головний біль, має підвищений тиск, задишку, тривогу, або ж страждає від порушень серцевого ритму. Якщо є відчуття, що «щось не так», – не варто відкладати.

– Чи можуть серцеві симптоми бути «маскованими» під інші стани, наприклад, втому чи тривожність? Як їх розпізнати?

Так, дуже часто саме так і буває. Люди списують прискорене серцебиття, задишку, слабкість або навіть безсоння на втому, емоції, напруження. Але саме ці симптоми можуть вказувати на серцеву недостатність, порушення ритму чи гіпертонічну хворобу. Рекомендую не ігнорувати навіть «легкі» сигнали організму, особливо якщо вони повторюються або посилюються. У таких випадках варто звернутися до сімейного лікаря – і ми вже разом визначимо, чи потрібна подальша діагностика.

Сергій Бранюк на прийомі

– Наскільки важливо вчасно діагностувати гіпертонію, якщо вона не викликає болю?

Надзвичайно важливо. Гіпертонія – це «тихий вбивця». У більшості випадків людина тривалий час не відчуває жодного дискомфорту, але високий тиск уже шкодить судинам, серцю, мозку, ниркам. Саме тому регулярне вимірювання тиску – це елементарний, але ефективний спосіб зберегти здоров’я. А добове моніторування допомагає побачити повну картину, яку звичайний тонометр може не показати.

– Чи можна контролювати тиск і ритм серця без ліків – наприклад, способом життя?

Так, у багатьох випадках спосіб життя відіграє ключову роль. Раціональне харчування, достатній сон, фізична активність, відмова від паління, обмеження вживання солі — все це безпосередньо впливає на тиск і стан судин. Звісно, якщо вже є порушення або супутні захворювання, тоді медикаментозне лікування може бути необхідним. Але навіть тоді спосіб життя залишається критично важливим фактором контролю.

– Який зв'язок між хронічним стресом і здоров’ям серця? Що ви спостерігаєте у своїй практиці?

Хронічний стрес викликає стійке напруження нервової системи, що призводить до викиду гормонів – адреналіну, кортизолу. Це, у свою чергу, підвищує тиск, пришвидшує пульс, впливає на судинний тонус. У довготривалій перспективі це виснажує серцево-судинну систему. Ми часто бачимо, як після сильних емоційних потрясінь у людей виникають гіпертонічні кризи, аритмії або навіть інфаркти. Тому турбота про емоційне здоров’я – це теж турбота про серце.

– Які перші кроки варто зробити людині, яка ніколи не обстежувала серце, але хоче подбати про себе?

Почати з простого – звернутися до сімейного лікаря. Ми зберемо анамнез, виміряємо тиск, послухаємо серце, за потреби призначимо аналізи, ЕКГ або добовий моніторинг. Дуже важливо оцінити ваші індивідуальні ризики. Наприклад, якщо у родині були випадки серцево-судинних захворювань – це вже сигнал. Обстеження – це не боляче, не страшно і, головне, ефективно.

– Чому добовий моніторинг іноді показує інші результати, ніж звичайний вимір тиску в кабінеті?

Тому що добове моніторування фіксує зміни тиску і серцевого ритму протягом 24 годин у звичайному для людини режимі життя. У кабінеті тиск може бути вищим через тривожність – це так званий «гіпертонічний синдром білого халата». Або ж навпаки – нормальним у момент вимірювання, але коливатися вдень або вночі. Добовий моніторинг дозволяє побачити цю динаміку і поставити точний діагноз.

Сергій Бранюк на прийомі

– Що може завадити людині вчасно звернутися до лікаря і як це змінити?

Часто – страх, брак часу або хибне переконання «пройде саме». Але серце не завжди дає другий шанс. Змінити це допомагає довіра між лікарем і пацієнтом. У клініках Біхелсі ми створюємо атмосферу, де вам не страшно ставити запитання, обстежуватися, говорити про свої сумніви. Ми не засуджуємо – ми слухаємо і допомагаємо.

– Коли варто звертатися до сімейного лікаря, а коли – до кардіолога?

Сімейний лікар – це ваша перша точка контакту з медичною системою. Якщо ви відчуваєте тиск, втому, перебої в серцебитті, головний біль, задишку або маєте загальні побоювання щодо серця – почніть із візиту до сімейного. Ми проведемо первинну діагностику, визначимо, чи є потреба у додаткових дослідженнях, і, якщо буде необхідно, направимо до кардіолога.

До кардіолога зазвичай скеровують у випадках:

• стійко підвищеного тиску, що не піддається корекції;
• виявленої аритмії, тахікардії, брадикардії;
• ішемічної хвороби серця або підозри на неї;
• постінфарктного стану або вроджених вад серця.

Важливо розуміти: і сімейний лікар, і кардіолог працюють в одній команді. Наше завдання – підтримати вас на кожному етапі.

– Що порадите тим, хто вагається звернутися?

Звернення до лікаря – це не про слабкість, а про відповідальність. Ми у клініці Біхелсі працюємо для того, щоб наші відвідувачі мали змогу дбати про своє здоров’я: професійно, якісно та доступно. Поговоріть зі своїм сімейним лікарем – ми завжди готові пояснити, порадити, підтримати.

– Де можна дізнатися більше або записатися?

Запрошуємо звертатися у найближчу клініку Біхелсі у Луцьку, Львові та на Волині. Можна також записатися до лікаря онлайн. Ми завжди поруч.

Сергій Бранюк

Адреси відділень та контакти клінік Біхелсі тут (https://behealthy.net.ua/branches/#gsc.tab=0)

Мережа клінік Біхелсі у соцмережах:

ТікТок Біхелсі (https://www.tiktok.com/@klinika_behealthy)

Фейсбук (https://www.facebook.com/behealthy.clinic.lutsk/)

Інстаграм Луцьк (https://www.instagram.com/behealthy_lutsk/)

Інстаграм Львів (https://www.instagram.com/behealthy_lviv/)

Інстаграм Ковель (https://www.instagram.com/behealthy_kovel/)

Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я.

Сергій Бранюк