Фантастичне атмосферне явище – сріблясті хмари, які, зазвичай, спостерігають над країнами за Полярним колом, – вдалося зафіксувати й у нічному небі над Луцьком.

Рідкісні кадри вдалося зловити у ніч на 30 червня, пише ІА «Волинські новини».

Сріблясті хмари – найвищі хмари на Землі. Вони утворюються, коли літні цівки водяної пари підіймаються до краю космосу на висоті 83 км (52 милі) і кристалізуються навколо розсіяних метеороїдів.

Для України це астрономічне явище є вкрай рідкісним, утім мерехтливі хмари, що світяться бірюзово-сріблястим кольором у нічному літньому небі все ж можна іноді побачити.

Проявляються вони на заході у сутінках, в періоди, коли Сонце неглибоко заходить за горизонт (не більше 13-16°), але ще продовжує підсвічувати західну частину неба. Або на сході, коли тільки починає підійматися із-за горизонту на світанку. У Північній півкулі спостерігати їх можна в літні місяці – це червень і липень на географічних широтах від 48° до 65°, в Південній півкулі – грудень і січень на широтах від 45° до 65°.

Вчені й досі не вивчили і не зробили остаточних висновків щодо природи і характеру поведінки сріблястих хмар. Це порівняно молоде метеорологічне явище – не існує даних про їх спостереження до 1885 року. Так, 136 років тому вперше звернув увагу на ці об’єкти 8 червня 1885 року німецький дослідник Т. Бакгауз.

Так що ж це за утворення – сріблясті хмари, коли вони спостерігаються, чому та як виникають?

З’являються сріблясті хмари між березнем та жовтнем, але найчастіше – між кінцем травня та серединою серпня. Максимум видимості практично завжди припадає на початок липня. Як ми вже розповідали, їх можна бачити як звечора, так і зранку.

Досить рідкісні атмосферні явища, подібні до хмар, розташовані в мезосфері на висотах між 76 та 85 км. Вони утворюються за температури нижчої −120 ° С. Це означає, що сріблясті хмари утворюються переважно в літній час, коли мезосфера, всупереч інтуїтивному очікуванню, є найхолоднішою. ​Вони складаються з дрібних кристалів водяної криги діаметром до ста нанометрів, але можуть бути утворені також з водяної пари.

В той час як звичайні хмари у нічному небі виглядають темними, або взагалі зникають, сріблясті хмари виглядають підсвіченими і через них зазвичай проглядаються зірки. Вчені досі сперечаються про природу сріблястих хмар, які, на відміну від низьких тропосферних хмар, знаходяться в зоні активної взаємодії земної атмосфери з космічним простором. Зараз сріблясті хмари є одним з основних джерел інформації про рух повітряних мас у верхніх шарах атмосфери.

Сріблясті хмари є дуже цікавим об’єктом для наукових спостережень. Їх вивчають з Землі та космосу за допомогою ракетних зондів та супутника AIM (Aeronomy of Ice in the Mesosphere), який запущений NASA 25 квітня 2007 року. Він вивчає сріблясті хмари з орбіти.

Зокрема, у 2018 році місія космічної агенції, названа PMC Turbo, проходила в липні протягом п’яти днів. За цей час камери NASA зняли рідкісне атмосферне явище – мезосферні хмари, також відомі як сріблясті.

«Відзначається, що мова йде про вкрай розріджені хмари, що виникають в мезосфері на висоті 80 кілометрів. Вони складаються з кристалів льоду, проте до сьогодні не до кінця досліджена природа їх ядер. Метеорологи віддають перевагу гіпотезі, згідно з якою служать ядрами метеоритні останки», – йшлося у повідомленні NASA.

Однак, зовсім не обов’язково бути фахівцем NASA, щоб вести спостереження за цими неймовірно-естетичними небесними об’єктами, милуватись ними та досліджувати.

Для цього достатньо прокинутися орієнтовно за годину до сходу Сонця, озброїтися термосом із кавою або чаєм та пледом, і виїхати за місто – туди, де менше світлових шумів. Рідше сріблясті хмари можна спостерігати ввечері, за годину-дві після заходу денного світила.

Однак, 29 червня 2021 року унікальні хмари почали проявлятися саме вечірньої пори – близько 21:30.

«Ми зафіксували їх утворення у селі Рованці, що під Луцьком. Утім, фотозйомка на камеру смартфону, м’яко кажучи, не передала усієї повноти небесного явища», – пише журналістка Вікторія Семенюк.