Сьогодні у постійній вечірній рубриці «Таблоїда Волині» читайте зворушливий спогад від луцького священника Валентина Марчука. 

Допис він опублікував на своїй фейсбук-сторінці. 

Якщо бажаєте побачити свій блог на сторінках нашого інтернет-видання – надсилайте тексти на електронну пошту: [email protected].

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: BLOG НА НІЧКУ: РЕАЛЬНЕ САМОПІЗНАННЯ, АБО «Я НЕ ХОЧУ БУТИ ЦІЄЮ ГИДОТОЮ»

***

У храмі йшла сповідь. Сповідав мій духівник, старший і мудрий священник.

Раптом сталося щось незрозуміле. Батюшка під час сповіді встав на коліна перед молодою жінкою, котра сповідалася. Ми, всі, що стояли в храмі, оніміли.

Минув рік. Ми знову побачили цю жінку, але з немовлям на руках. І все стало ясно. Рік тому під час сповіді мій духівник на колінах просив її не вбивати дитя в утробі. Тепер вона зі сльозами на очах і з дитиною на руках прийшла йому дякувати.  

Дякую, Господи, за те, що є такі священники...