Білошкірі чоловіки з гетеросексуальною орієнтацією: чим живуть луцькі байкери. ФОТО

13 Березня 2019

Текст: Віка ВЕГЕРА-АБРАМОВИЧ

Хоча весна тільки-но починається, проте подекуди у Луцьку уже чути ревіння моторів байків. До офіційного відкриття байкерського сезону ще майже місяць, проте дехто з байкерів таки не втримався і вже їздить вулицями міста. А дехто – і на зимові злети їздив. Бо то неправда, що зимою ці чоловіки сидять, склавши руки. Так бути не може, адже байкер – то стиль життя.

Аби дізнатися, які плани на цей сезон, коли і яким буде відкриття сезону цього року, з луцькими байкерами поспілкувалась журналістка сайту «Конкурент».

Як «приклеюється» нікнейм

Луцькі байкери – як з картинки: бородаті, у шкіряних куртках та жилетках. До речі, куртка байкера важить майже 8 кілограмів.

У кожного з них є свій нікнейм або прізвисько. Хтось приходить в клуб уже із своїм другим ім’ям, до когось воно «приклеюється» з часом. Байкера Олексія називають Боцманом, і знають його під цим прізвиськом ще з 90-х років. Два Сергія свої нікнейми отримали пізніше: один – Адекват, другий – Лев. Жартують, що багато знайомих навіть не знають, що в них там у паспорті написано.

Байкерський клуб «Lions MС Ukraine» – найбільший в Україні. Заснований був 14 років тому. Наприкінці 2004 року у Львові пройшов «Галицький байкер». Але це ще був не зліт, бо тривав лише один день. Саме тоді виникла ідея заснувати клуб. Львівські байкери і мотоциклісти побачили, що їх не кілька десятків, а сотні. Сьогодні по Україні клуб налічує 10 чаптерів (відділень). У кожного відділення є свій президент.

«Я конкретно представляю місцевий філіал уже чотири роки», – розповідає Олексій.

Скільки членів у байкерському клубі – не розголошує, але, каже, що достатньо. Торік вони відкривали сезон у Луцьку. Цьогоріч 11 липня планують зробити загальний клубний фестиваль у Карпатах.

Взимку у байкерів повно справ

Олексій розповів, що деякі байкери і не закривали сезон. Два тижні тому вони їздили на зимові злети у Білорусь. Два дні катались на квадроциклах та мотоциклах з колясками по лісі і болоті.

«Наш колега їздив на зимовий зліт в Німеччину мотоциклом. Це один з найбільших злетів в Європі. Зимою ж життя не зупиняється», – каже Лев.

Він додає, що зимою у них ще більше різних справ. Зустрічі з однодумцями у різних клубах в різних куточках України і за кордоном. Їдуть туди потягами і автомобілями. На таких зустрічах обговорюються плани на літо, на сезон. Тобто, це постійних рух, виїзди, спілкування.

Про статути, жінок, алкоголь і швидкість

У кожного клубу є свій статут. За цим статутом живуть усі його члени.

За правилами клубу, виявляється, його членом не може бути жінка. Зазвичай в клуб можуть вступити білошкірі чоловіки з гетеросексуальною орієнтацією. Такими є загальноприйняті міжнародні правила.

Олексій розповідає, що існують окремі жіночі байкерські клуби. І жінки можуть перебувати разом з чоловіками на якихось заходах, але не в клубі.

«Обов’язкова взаємодопомога на дорозі – основне правило кожного байкера. І не важливо, з якого ти клубу. Взаємодопомога, повага – ці правила не писані, але вони загальноприйняті», – розповідає Олексій.

У кожного члена клубу на жилетках англійською прописані назва клубу, статус відділення, нікнейм, група крові та резус-фактор. Також є кольори клубу. Як розповів Сергій, втрата кольорів для байкера — найбільша ганьба.

Хлопці запевняють, що за кермом не п’ють. А от жінок на мотоциклах, звичайно, возять.

«Аварії були, дівчата були, алкоголю не було», – посміхається байкер Лев.

Розповідає, що з дружиною дуже люблять швидкість. І дружина знає одне залізне правило: вона за спиною повинна поводити себе так, щоб Сергій її не відчував. Каже, як пасажир поводить себе, так він і керує мотоциклом.

«Я взагалі зневажаю того, хто придумав пасажирське сидіння. Є такий клас мотоцикла, як мотоегоїст, він розрахований тільки для пілота. Бо коли позаду сідає новачок, який ніколи не був пасажиром на мотоциклі, і ти починаєш заходити в якийсь затяжний поворот, то він починає рулювати або навпаки вирівнювати мотоцикл. Пасажир – то дуже велика відповідальність».

За словами Сергія, є навіть така футболка з жартівливим написом на спині байкера: «Якщо ти можеш це прочитати, значить, свою напарницю я вже загубив».

«Моя дружина може навіть спати у мене за спиною. Я її не відчуваю», – додає Олексій.

«Автомобілісти принципово нас не помічають»

Дорога помилок не пробачає. Про це знають і хлопці, які люблять швидкість. Адже кожен з них був у аварії.

«Коли їде автомобіліст, – перед ним півтора метра життя, тобто капот. А у мене немає нічого», – каже Лев.

З ним трапилася аварія, де він отримав травму руки. Тепер у нього немає половини пальця. Був в аварії і Олексій. Каже, що не падає тільки той, хто не їздить. Він потрапляв у декілька аварій, одна з яких була досить серйозною, коли мотоцикл підсковзнувся на смолі. Тоді чоловіка протягнуло по асфальту метрів 60. Олексій каже, що потрібно мати, перш за все, нормальну екіпіровку. Було немало аварій і у житті Адеквата.

«Найбільша проблема в тому, що автомобілісти не помічають нас принципово. А ще їм важко розрахувати швидкість, з якою ми їдемо. І зазвичай наша швидкість більша, ніж розраховує водій», – розповідає Лев.

Каже, що ніхто з водіїв автомобілів не дає байкерам дорогу. Чоловік завжди старається їздити з увімкненим світлом, щоб себе хоч якось позначити на дорозі.

«На зимовий період ми стаємо тими самими автомобілістами. І нам дуже добре видно, хто купив права. Їздять жахливо. Половина економлять на лампочках. Друга половина не користується дзеркалами заднього виду. Просто жах. Не знаю, як це навіть пояснити цензурною лексикою», – обурюється байкер.

А Олексій додає, що автомобілісти не помічають його, навіть тоді, коли він їде з мотоколяскою.

Усе починається з любові до мотоциклів

Байкером стають тоді, коли визначаються з клубом, стверджує Лев. Каже, мотоциклістом був зі шкільного віку. В 10 років уже мав мотоцикл діда, який багато років не заводився.

Олексій почав їздити 9 років назад.

Байкер Адекват їздить більше 6 років. Але любов до мотоциклів також родом з дитинства.

«Байкер повинен бути багатим»

Мотоцикл для себе можна купити від тисячі доларів.

«Є ж багато класів мотоциклів. Кожен клас має свою ціну. І хтось любить один вид, хтось – інший. Усе залежить від виду мотоциклу. Вони можуть коштувати і 33 тисячі доларів, і 60», – каже Адекват. Зараз він, до речі, готується до покупки нового.

Сергій розповідає, що при покупці мотоцикла потрібно враховувати те, куди ним будеш їздити. Каже, що кожен, хто сідає на мотоцикл, розуміє, що не буде ним їздити все життя. Рано чи пізно треба буде його міняти. Тому, жартує, байкер повинен бути багатим.

Кожен з чоловіків змінив вже багато видів мотоциклів.

«У мене стоїть мотоцикл, якого я продавати не хочу, бо я в нього вклав душу. Так і стоїть, пилиться. Але я часто завершую суперечку про те, який мотоцикл найкращий, однією фразою: найкращий – свій», – каже Олексій.

Байкери – волонтери

Окрім байкерських злетів і зустрічей, хлопці займаються волонтерством. Вони їздять у дитячі будинки та інтернати, брали участь в акції «Від серця до серця», співпрацюють з фабрикою святого Миколая, їздять на зустрічі з дітьми учасників АТО, робили акцію в підтримку хворої на рак лучанки Мар’яни Пархом’юк, робили виставку для дітей з обмеженими можливостями, допомагали КП «Ласка».

«Насправді у нас багато волонтерської роботи. Хотілося б, щоб до цього долучалися всі оті, що зараз піаряться, особливо перед виборами», – коментує Лев.

Байкер вважає, що грошей виділяється на це дуже багато, але от виділяються вони не туди. Краще б за них, на його думку, зробили дитячому будинку спортивний майданчик, приміром.

«Або зекономили на трьох білбордах, наприклад», – додає Олексій.

Хороший настрій і магнітики

Коли байкери їдуть на злети, вони залишають свої сім’ї. Кажуть, що у їхніх сім’ях з повагою ставляться до того, що вони роблять. Бо то вже не захоплення, а стиль життя – і по-іншому просто вже ніяк. Інколи дружин і дівчат беруть з собою. Інколи ті чекають їх удома.

«Наш стиль життя, тобто байкерство, тісно пов’язане з нашими сім’ями. Я завжди приводжу додому чудовий настрій», – каже Боцман .

«І магнітики», – з посмішкою додає Лев.


2
Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter