Світлана Рижук порівняла себе із Одрі Хепберн

Світлана Рижук – відома телеведуча і журналістка, яка полюбилася українському глядачеві завдяки програмі «Підйом» на «Новому каналі».

У розмові із «Таблоїдом Волині» Світлана розповіла про своїх кумирів дитинства та наставників.

«Наставник – дуже важливе слово. В юні роки я не визнавала кумирів, наставників, учителів. Мені здавалося, що я самотужки всього домагаюся, дізнаюся, вчуся. Ніхто мене не наставляв на шлях, яким іду зараз. Але тепер я дивлюся на це все по-іншому. Бо так чи інакше ми вчимося один в одного, переймаємо досвід, як бути впевненими, більш освіченими, переймаємо манери, світогляд, звички...», – розповіла дівчина.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: ЛУЧАНКА, ЩО СТАЛА ОБЛИЧЧЯМ «НОВОГО КАНАЛУ», РОЗПОВІЛА, ЯК ПІДКОРЮВАЛА СТОЛИЦЮ



«Але головне себе не загубити, а серед усього розмаїття смаків та поглядів знайти свій власний. Свого часу на мене вплинула моя подруга дитинства Наталія Кротюк. Дуже розумна, скромна , вишукана, інтелігентна дівчинка. З нею ми провели усе дитинство, починаючи з дитсадка та закінчуючи шкільними роками. Університет нас роз’єднав. Наталка поїхала вчитися до Києва, а я – залишилася у Луцьку працювати на телебаченні, вступила до Львівського університету ім. Івана Франка. Вона була моїм маленьким наставником. Мабуть , ми були наставниками одна в одної. Разом читали книжки, разом гуляли та грали в ігри, разом слухали музику , разом танцювали, разом вчилися музиці: Наталка займалася в музичній школі, і я завжди приходила до неї, щоб послухати, як вона грає… Зараз вона далеко, в Англії. А я бережу наші теплі спогади про дитинство і часи, коли формувалися наші смаки», – поділилася спогадами із дитинства Світлана.



Телеведуча каже, що із відомих людей їй завжди імпонувала Одрі Хепберн.

«Вона як і я, любила балет та займалася балетними танцями. А я танці обожнюю: і класику, і модерн. Друзі часто кажуть: ти ж як вона. Хоча зовні ми не схожі. Але характер, звички, вподобання – одні й ті ж. Улюблені фільми з Одрі – «Як вкрасти мільйон» (1966, режисера Вільяма Вайлера) та «Шарада» (1963, режисера Стенлі Донена). Вони легкі, іронічні, сповнені пригод та любові. Все, як я люблю. Коли поганий настрій – завжди дивлюсь, і це мене надихає!» – розповіла дівчина.

^{***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа).}