BLOG: Стометрівка ледь-не-смерті, або Спартакіада по-дорослому

28 Липня 2015
Людмила Яворська, журналіст, зневірений учасник спартакіади

Останній вікенд липня для працівників усіх бізнесів, що входять до групи компаній «VolWest Group» – пора особлива. Ще за кілька тижнів до цього по усіх закутках офісів починає чутися незрозуміле для непосвячених: «спартакіада… спартакіада…». «Дєцкій сад», – так і хочеться відповісти завантаженому роботою новачку, та заряджений нездоровим ентузіазмом колег-старожилів і собі починаєш записуватися на всі підряд види спорту.

[caption]
Відкриття 12-ї корпоративної спартакіади «VolWest Group»[/caption]

В офісі «Сім’ї і Дому», де віднедавна крім газети та радіо СІД-ФМ, з’явилися редакції інтернет-проектів «Таблоїд Волині» та «Район. Луцьк», усе відбулося за спрощеною процедурою. Серед «старожилів» в команду записалися ті, хто мав досвід і знав, що пограти на халяву в боулінг/більярд/дартс – не таке вже й складне змагання. Новачки ж серйозно «попали»: записувались усюди, куди мінімально підходило «ну, в принципі, вмію».

До речі, як пізніше з’ясувалося, інші команди відбирали учасників за більш логічним принципом: влаштовували внутрішні змагання і найдостойніші з найдостойніших отримували право представляти честь фірми.

[caption]
«Сім’я і Дім» впевнено крокує до перемоги. Поки…[/caption]

До збірної «Сім’ї і Дому» увійшли також представники Демидівського консервного заводу та фірми «Кава груп». Такому колективу журналісти були тільки раді, бо любов до хрону виробництва Демидівського консервного – то, певно, найперша корпоративна посвята, через яку проходять усі, принаймні, в СІДі. Ну, а наявність слова «кава» в назві другого компаньйона – вже достойна причина триматися купи.

[caption]
Багаторічний симбіоз: Демидівський консервний, Сім’я і Дім, Кава груп[/caption]

Із 24 видів спорту, в яких пропонували змагатися, наша команда заявилася на 13. На думку капітана команди, яким за багатолітньою традицією самопризначився фіндиректор «Сім’ї і Дому» Ігор Денисевич, у командних видах спорту, таких як волейбол, міні-футбол, перетягування канату – не було сенсу і «тягатися». Що він мав на увазі, стало зрозуміло вже на самій спартакіаді, а тоді, коли ми лише реєструвалися, було якось навіть «за родіну абідно». Ну, ж не слабаки! Он скільки нас, і всі такі спортивні!

[caption]
За кількістю глядачів на трибунах змагання обіцяли бути «не на життя»[/caption]

Про рівень своєї спортивності я все зрозуміла на десятому метрі легкоатлетичної естафети. Пам’ятається, в шкільному дитинстві дистанції з хлопцями бігала, бо дівчата лишалися настільки позаду, що не було, на кого рівнятися, аби показати хороший результат. А тут… Почала якось ніби впевнено, і навіть перші три секунди, здавалося, була другою, та суперниці одна за другою так і миготіли перед носом. Хоча до кінця стометрівки хвилювало тільки одне: я точно буду жити далі?

[caption]
А, здавалося, взую кеди і – все, перемога![/caption]

Спорт виявився навиком, який треба поновлювати. Десятирічний досвід, навіть дуже хороший, як з’ясувалося – до одного неповороткого місця.

Конкурс за конкурсом ми тішились, що впевнено посідаємо п’яте, рідше – четверте місце. Тішились, бо, по-перше, не знали, що бали приносять лише перші три місця, а, по-друге, не дуже задумувалися, що команд – лише сім.

[caption]
Десять хвилин до початку змагання – саме час для тренування. «Таблоїд» VC «Сім’я і Дім»[/caption]

Першим справжнім щастям виявилася звістка про перше місце в шашках! Здавалося б, все логічно – кому ж іще, як не представникам інтелектуальної професії вигравати в шашки. Так ні – перемогу команді приніс працівник «Кава груп».

[caption]
Усмішка головного бухгалтера «Волвесту» Віктора Мороза так і говорить: ви грайте, грайте, поки за стіл не сів я[/caption]

Не меншу радість «Сім’ї і Дому» принесла перемога представника Демидівського консервного заводу у картингу. Наша «таблоїдна» Іра Новосад теж гасала, як у «Форсажі» – і за справністю трюків, і за ефектністю «форсажних» героїнь, проте до трійки лідерів не дотягла.

[caption]
Так і хочеться підписати фото: кастинг на восьмий «Форсаж»[/caption]

Ще одне призове місце – безпосередньо наше, «сім’їдомівське». Чоловік працівниці, тобто – мене (а до участі допускалися окрім самих працівників члени їхніх сімей) наловив риби на друге місце.

[caption]
Костянтин Яворський приніс срібло «Сім’ї і дому», зловивши трьох окунів[/caption]

У різних залах «Адреналіну», де відбувалась спартакіада, цілий день стояв ще той «двіж». Учасники так щиро переймалися результатами, що доводилося бігати від майданчика до майданчика, вболіваючи на все горло вже й не завжди за своїх: в незаявлених номінаціях знайшлися й інші фаворити.

[caption]
Якби «на мушці» главреда «Сім’ї і Дому» був не уявний противник – результат однозначно був би «в десятку»[/caption]

Із закінченням кожного нового конкурсу турнірна таблиця заповнювалася балами, а ми майже до останнього бігали дивитися, чи не програє десь бува «Тарантелла» – то був єдиний шанс обійти хоч одну команду і зайняти неостаннє місце.

[caption]
Список оголосили: збірна «Сім’ї і Дому» – на почесному сьомому місці[/caption]

Щирим радощам переможців могли б позаздрити навіть малюки в їх найвдаліший новорічний ранок. Команда «Адреналіну» тішилась, що отримала логічну перемогу. Команда «Нашого краю» раділа, бо другого місця давно не бачили. А от бронзові призери – команда управляючої компанії раділа помірковано: минулоріч вони були чемпіонами.

Нашій команді не лишилося іншого, як тішитися скромними радощами участі. Бо від самого спорту наші загартовані інтелектом та незаймані фізичними навантаженнями тіла отримали лише триденну кріпатуру, сім синців і одну гулю.
0

Читати ще

Додати новий коментар

Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter