Цей продукт давно став обов’язковим елементом будь-якого святкового столу. Як Новий рік не можна уявити без салату олів’є, так й інші свята просто не мислимі без запашного й пекучого, яскраво-червоного і смачного волинського хрону. Він багатий калієм, натрієм, магнієм, кальцієм, фосфором, залізом, міддю, різними амінокислотами, ферментами і органічними сполуками. До складу хрону входять також аскорбінова кислота, ефірні гірчичні олії, фітонциди, цукор, крохмаль, клітковина, вітаміни групи В та PP. Вживання хрону перед трапезою збуджує апетит, а поєднання цієї приправи разом з важкими м’ясними стравами значно покращує травлення.
Як же готують хрін для українців, і волинян у тому числі, «Таблоїд Волині» побачив на Демидівському консервному заводі. Цікаво, що село Демидівка розташоване, якраз за Хрінниками, тож не дивно, що саме у цьому краї виготовляють міцну приправу. До речі, окрім хрону тут також роблять різноманітні томатні соуси та пасти, зелений горошок, гірчицю та соки. Екскурсію підприємством нам провів директор з виробництва Юрій Ляшук.
[caption][img data=wat]29_12_2015_818100913/_mg_4331.jpg[/img] Екскурсію підприємством нам провів директор з виробництва Юрій Ляшук[/caption]
Хрін для виробництва готової приправи потрапляє на завод від фермера, який вже кілька років спеціалізується суто на вирощуванні цієї культури, запозичивши голландські та польські технології. Коренеплоди зберігаються спочатку у сировинному складі, а після перевірки лабораторією потрапляє на виробництво. Першим етапом приготування стає калібрування та очищення продукції, згодом сировину перемелюють та змішують з додатковими складниками.
«Практично ми робимо хрін так само, як робили наші батьки. До приготування продукту прикладено багато людської праці. Приправу виготовляємо за перевіреними й апробованими споживачами рецептами, тому наш хрін найкращий в Україні», – розповідає Юрій Ляшук. Директор з виробництва зазначає, що на заводі нині виготовляють ще й хрін з морквою та харчовим гарбузом, однак найбільшу кількість роблять все ж традиційного хрону з червоним буряком.
[caption][img data=def]02_01_2016_203337695/_mg_4223.jpg[/img] Готове гарбузове пюре для хрону[/caption]
[caption][img data=wat]29_12_2015_818100913/_mg_4206.jpg[/img] Очищений та відкалібрований хрін[/caption]
Якості буряка на виробництві також надають чималої уваги, адже від цього залежатиме смак готової приправи. Тож буряк також перевіряє лабораторія. Після цього його миють, відварюють, очищують та перемелюють. Перемелений хрін змішують з буряковим пюре, додають цукор, сіль та оцтову кислоту. До речі, процес змішування дуже важливий, адже відбувається виключно автоматично. Запах хрону дуже сильний, тож до змішувальної машини працівники стараються близько не підходити. Однак розповідають, що з початком роботи на виробництві перестали хворіти застудою й забули про нежить.
[caption][img data=wat]29_12_2015_818100913/_mg_4325.jpg[/img] Відварений та очищений червоний буряк[/caption]
[caption][img data=def]02_01_2016_203337695/_mg_4329.jpg[/img] Процес змішування [/caption]
Готовий продукт розфасовують у стерильно чисті скляні банки, які спеціальна машина із застосуванням пари вакуумно закриває банку кришкою. Цікаво, що хрін не потребує додаткової стерилізації чи пастеризації завдяки своїм сильним бактерицидним властивостям. Тож після утворення вакууму під кришкою, продукцію відправляють на перевірку. Лише після вердикту лабораторії на кольорові баночки з хроном наклеюють відповідні етикетки й компактно запаковують по 15 штук. У таких упаковках пікантний продукт й потрапляє до магазинів, а звідти – на святкові столи українців.
[caption][img data=wat]29_12_2015_818100913/_mg_4235.jpg[/img] Такі машини надійно закривають банку[/caption]
[caption][img data=def]02_01_2016_203337695/_mg_4269.jpg[/img] В упаковці – 15 банок[/caption]
[caption][img data=wat]29_12_2015_818100913/_mg_4261.jpg[/img] У Таких упаковках хрін потрапляє до магазинів[/caption]
[caption][img data=wat]29_12_2015_818100913/_mg_4262.jpg[/img] Вживання хрону перед трапезою збуджує апетит, а поєднання цієї приправи разом з важкими м’ясними стравами значно покращує травлення[/caption]
[caption][img data=wat]29_12_2015_818100913/_mg_4295.jpg[/img] На лінії з виробництва томатного соусу[/caption]
[caption][img data=wat]29_12_2015_818100913/_mg_4304.jpg[/img] У процесі роботи[/caption]
[caption][img data=wat]29_12_2015_818100913/_mg_4316.jpg[/img] Працівниця здійснює контроль закрутки[/caption]
Схожі публікації
Історія ВАТ «Луцький пивзавод» або ж Пивзаводу «Zeman» починається із 1888 року, коли чеський пивовар Вацлав Земан побудував у центрі Луцька маленьку пивоварню на 5 робочих місць, збудував для себе будиночок і відкрив пивну лавку.
08 Лютого 2019
Журналістам «Таблоїда Волині» також пощастило потрапити на завод, підгледіти, чим живуть працівники підприємства
01 Липня 2018