Оприлюднили так звану «амбарну» книгу «Партії регіонів», у якій перераховані витрати на політику. 

Опубліковані документи показують таємницю кланово-олігархічної системи, побудованої в Україні в останні двадцять років, пише Волинське агентство розслідувань із посиланням на «Українську правду».

Багато фігурантів «чорної бухгалтерії» залишаються безкарними, частина з них все ще є активними учасниками українського політичного життя.

Ці документи практично одночасно з’явилися у колишнього журналіста, а нині нардепа Сергія Лещенка, а також екс-заступника глави СБУ Віктора Тріпака. Витрати на політику розписані до копійки, загальна сума витрат, згаданих у документах, становить понад 66 мільйонів доларів. Ці гроші регіонали витратили «на партійні потреби» менш ніж за шість місяців 2012 року. 

***

Є у цьому переліку й Волинь. Через неуважність людини, яка робила розшифрування, прізвище керівника волинських регіоналів Олександра Башкаленка змінили на «Балакалеенко». І згадок з цим прізвищем у списку всього чотири.

[img data=def]31_05_2016_353765414/fir.png[/img]

Перша згадка про Башкаленка у списках датована 18 липням 2012 року. Навпроти його прізвища вказано, що він отримав аванс обсягом 165 тисяч доларів за червень-липень.

Друга згадка – 22 серпня – 200 тисяч доларів на «Волинь».

Третя і четверта згадки – 28 вересня. Чомусь тут дві проплати – 426100 та 105750 тисяч доларів. Біля цифр лише слово «Волинь».

Будь-яке пояснення, для чого й на що видавалися гроші, – відсутнє.

Підпис, який стоїть навпроти прізвище екс-головного регіонала Волині, збігається з підписом, залишеним Башкаленком на відомостях з декларації про доходи, опублікованих у 2011 році у «Волинській газеті».

[img data=def]31_05_2016_1856932074/2-35.jpg[/img]
[img data=def]31_05_2016_1856932074/2-34-848x377.jpg[/img]

***

Загалом нічого аж надто скандального в опублікованих документах нема. І поки не дуже зрозуміло, на чому грунтуються сподівання авторів, що правоохоронці розпочнуть «масштабне розслідування».

Ні для кого не було секретом, що Партія регіонів фінансувалася згори, що політтехнологи працювали на цю політсилу, а телеканали за гроші ж її рекламували. Тому й не дивно, що тут є прізвище Башкаленка, який керував осередком і контролював розподіл грошей з центру.

Багато хто очікував побачити в цих списках прізвища лідерів ВО «Свобода» та Радикальної партії, або людей пов’язаних з ними. Натомість продемонстрували фінансування політичних трупів – «Нашої України» та комуністів. За співпрацю Михайла Охендовського та регіоналів і так всі знають.

З усього прочитаного і побаченого виникає два запитання: чому ці списки публікують аж за півтора року після Революції гідності? Чому опублікували нешкідливу інформацію?

***

Ви можете ознайомитися з даними документів в зручному форматі і продовжити пошук корупційних зв'язків і доказів самостійно за посиланням в цій Google таблиці.