Текст: Анастасія Тітова

… Про ЦЕ не прийнято говорити відверто. Про ЦЕ подруги пліткують пошепки. Про ЦЕ, попри доступність всіх можливих засобів інформації, нічого не відомо до кінця… Про жіночу сексуальність і те, що залишається за зачиненими дверима спальні, «Таблоїд Волині» поспілкувався з психологом, сексологом та арт-терапевтом Інною Ясенчук.

[img data=wat]28_01_2016_115670405/img_4247.jpg[/img]

Інна є автором дисертації на тему: «Психологічні особливості проявів любові і ненависті у шлюбному партнерстві». Разом з психологом Катериною Магнетою курує проект «Будь любимой» а також веде курс тренінгів з сексуальної освіченості, майстер-класи для жінок та практичні заняття на різні теми: «Конфлікт з коханим», «Мій внутрішній чоловічий і жіночий світ»,  «Магія жіночих бажань», «Про любов» та інші.

[img data=wat]28_01_2016_115670405/img_4252.jpg[/img]

***
Як тільки розповідаю про те, що вивчаю сексуальність, то одразу це людей надзвичайно зацікавлює. Однак, коли доходить до справи, то більшість соромиться це обговорювати.

***
Знання, які ми отримуємо стосовно цих питань, доволі сумбурні. Це й інформація зі шкільних років, від друзів, зі ЗМІ… Дуже часто, в людей нема цілісності і структурності розуміння понять. А так як це дуже вагома частина життя, то говорити про це однозначно потрібно.

***
Звісно, зараз про секс говорять набагато відвертіше, ніж, допустімо, 100, чи навіть 20,  років назад. Але залишаються недомовки, маскування, підміна понять. З точки зору психології, я пояснюю це культурологічним аспектом багатовікових заборон. Якщо постійно пропагувати, що це щось заборонене і погане, то на підсвідомому рівні явище сексу і все, що з ним пов’язано буде викликати сором. Це йде з покоління в покоління. Сексуальність розвивається з у дитини практично з народження. Якщо батьки не визнають сексуальність в собі, то як вони можуть розказати і пояснити про це дитині?

[img data=def]28_01_2016_1118093811/tetci8kck-q.jpg[/img]

***
Ставлення до сексу, як до чогось брудного, відображається навіть у мовному аспекті – вся нецензурна лексика відноситься до статевої сфери. І це на вібраційному рівні негативно впливає на сексуальне життя, адже це священне.

***
Щодо жіночої сексуальності, то вона здавна оповита міфами і легендами, через що залишаться незвіданою і загадковою. До прикладу, в період середньовіччя, клітор називали «соском відьми» і вважали, що це є лише у посланниць диявола. Огляди Інквізиції проводилися публічно, але всі – і чоловіки і жінки – мовчали і не зізнавалися, що такий «знак нечистого» є у кожного.

[img data=def]28_01_2016_115670405/600.jpg[/img]

Ще один міф, із апокрифічних текстів, пов'язаний зі страхом перед сексуальністю – міф про Ліліт. Усі знають міф про Адама і Єву. Але не всі знають, що перед тим, як Бог створив із ребра чоловіка Єву, було створено Ліліт.  Вона хотіла рівноправ’я у всьому, в сексі також. Але Адам не дозволив Ліліт домінувати, тож вона його покинула і приєдналася до демонів. Після цього Творець прокляв Ліліт і створив Єву. В подальшому, образ Ліліт продовжував жити та неодноразово використовувався. Так називали жінок, що спокушали чоловіків – так званих відьом, а також повій.

[img data=def]28_01_2016_115670405/88012479_1338398047_05.jpg[/img]

Насправді ж, як я це розумію і як трактую: Ліліт – це внутрішня жіноча сексуальність, неприборкана сила, якої бояться. Чоловіки хочуть все контролювати, а це один із аспектів, що їм не підвладний. Чомусь, і жінки самі «карають» свою внутрішню Ліліт, обмежуючи її та пригнічуючи. Мова не  про випадки, коли жінкою керує хіть: занадто відверте вбрання, зухвала поведінка, флірт з усіма підряд чоловіками, нерозбірливість  зв’язків… Це хибне розуміння сексуальності. Адже вона проявляється не в короткій спідниці, а у погляді, усмішці, жіночній енергетиці.

***
Міфи мають беззаперечне відношення до нас, до сучасності. Адже в усіх є поняття колективного несвідомого – всього, що відбувалося у світі і що закарбувалося у колективній пам’яті.  Тому ми підсвідомо сприймаємо світ і людей через певні архетипи (первинні природні образи, ідеї, переживання, властиві людині як суб'єкту колективного несвідомого у психології К. Г. Юнга – прим.).

[img data=def]28_01_2016_605564818/littleredhood.jpg[/img]

Ще одне вчення, що описує аспекти сексуальності – теорія Фрейда. Він говорив про страх перед жіночою вагіною і заздрість перед фалосом. Ці його твердження не втрачають актуальності. У сучасному світі заздрість перед фалосом у жінок проявляється у бажанні конкурувати та у прагненні врівноважити фізіологічну несправедливість шляхом самоствердження. Страх перед вагіною виявляється у чоловіків у двох крайнощах – або пригніченні жіночих прав, або в обожнюванні жінки.

***
Внутрішня Ліліт та заздрість перед фалосом були поштовхом розвитку фемінізму. Феміністки доволі багато чого досягли у цьому напрямку. Вони першими почали говорити про права жінок, здобувати освіту і, відповідно, говорити про жіночу сексуальністю. Чому дуже часто феміністки, замість того, би плекати свою жіночність, навпаки її обмежують та придушують? Це вже інша крайність. Вони прагнуть конкурувати з чоловіками. І для цього розвивають в собі чоловічі риси характеру. Однак не варто забувати, що весь світ створений чоловіками (дороги, комп’ютери, будинки…). А жінкам чудово вдається це зберігати, плекати традиції, бути берегинями та натхненницями.

[img data=def]28_01_2016_115670405/5543_0a2993b981af7a7ed07972b60e1a5afb.jpg[/img]

***
Наша психіка андрогінна, у кожному поєднується два начала: Анімус та Аніма (за Юнгом − прим.), інь та янь, чоловіче і жіноче. Те, як воно співіснує у нас, впливає на життя. Основною ідеєю аналітичної психології є ідея індивідуалізації, тобто розширення свідомої частини особистостісної психіки. Процес індивідуалізації обов'язково передбачає примирення людини зі своїми тіньовими сторонами, а також інтеграцію чоловіком зі своїм фемінним елементом, а жінки відповідно з маскулінним. Карл Юнг стверджував, що коли відбудеться істинне поєднання чоловічого і жіночого всередині нас, тоді відбудеться індивідуалізація особистості.  Тільки прийнявши свою «чоловічу» сторону, жінка здатна розвинути свою жіночність.

***
Щоб цього досягти існує багато технік. Це арт-терапія, різноманітні ініціації − чоловічі та жіночі, медитація.

[img data=def]28_01_2016_115670405/y_ffa19447.jpg[/img]

***
Щодо жіночої фригідності, то фізичний та психологічний аспекти пов’язані. В мене була клієнтка, яка розповідала, що сім років не відчувала збудження і потреби в сексі. Причина виявилася психологічною − її чоловік був дуже агресивним, вживав багато нецензурної лексики, часто кричав на неї. Однак від цього її «затискало» на фізичному рівні. Стан постійної тривоги не давав розслабитись та розкритись тілесно.
З психологічних причин ще може бути зґвалтування, внутрішня установка, що секс це соромно і аморально, страх перед чоловіком, неприязнь, погані стосунки з батьком, нещасливе кохання, після якого жінка не може знову почати довіряти партнеру… Причин маса і вони дуже індивідуальні.

[img data=def]28_01_2016_115670405/89fa5f51e7732ca1be1b7e89f4b2d131.jpg[/img]

***
Одностатеві стосунки Гарнік Кочарян (викладач, академік, професор кафедри сексології і медичної психології Харківської медичної академії післядипломної освіти − прим.) називав патологією. Вона може формуватися за різних обставин. До прикладу: в сім’ї дуже власна мати і безхребетний, м’який батько. Хлопчик, що підростає у такій сім’ї, часто не хоче ідентифікувати себе зі слабким чоловіком, у нього формується неприязнь до чоловічого в собі і страх перед матір’ю. У підлітковому періоді, якщо хлопчик не знаходить розуміння в сім’ї, але знаходить його у близького друга, то він може переплутати дружню прив’язаність з еротичною. А спробувавши, лише утверджується в переконаннях. У більш зрілих чоловіків це можна пояснити, знову ж таки, «страхом перед вагіною», про який казав Фрейд. Чоловік не знає, як поводитися з жінками, боїться не виправдати очікувань, лякається відповідальності.

[img data=def]28_01_2016_115670405/odnost.jpg[/img]

Причина лезбійства у надзвичайній агресії стосовно чоловіків. Це може бути агресія до батька, або до будь якого чоловіка, що завдав шкоди, скривдив.

[img data=def]28_01_2016_115670405/193880_tribune_fanfici_about_celebrities_and_your_stories.jpg[/img]

Цікавість підлітків до одностатевих контактів є природною. Це інтерес, пізнання себе і світу, формується платонічне лібідо. Це не є чимось жахливим і батькам не варто одразу бити на сполох, варто спокійно розмовляти з дітьми на сексуальні теми.

***
Сексуальність формується з дитинства. Від самого народження важливо, аби дитина відчувала тілесний контакт, турботу, ласку. Аби її пригортали, годували груддю, реагували на дитячий крик, віддавали любов. Все це на підсвідомому рівні матиме значення в дорослому житі. Усвідомлення своєї статі починається від трьох років. Якщо говорити про дівчаток, то важливим етапом є початок менструації. Важливо у цей період підготовлювати дівчинку до таких фізіологічних змін, розповідати про їх значимість. Говорити про те, що у ній зароджується жіноча сила, привчати до жіночності. Якщо цього не пояснювати, то дівчинка навіть у зрілому віці не буде усвідомлювати свою жіночність, свою унікальність.

З початком менструації можна влаштувати для дівчинки справжнє свято, подарувати якісь дівчачі, жіночі штучки − це і є важливі моменти ініціації (від лат. initiatio «посвячення») — звичай, що був широко розповсюджений у первісних і традиційних суспільствах народів світу, суть якого полягає у переведенні юнаків і юнок у дорослі вікові класи − прим.). Відомо, що традиції таких ініціацій були ще у старослов’янських племен. І це дуже цінно для усвідомлення жінкою своєї жіночності.

[img data=def]28_01_2016_115670405/favim.ru-2388618.jpg[/img]

***
Якщо звертатися до історії, то раніше дівчат видавали заміж, як тільки вони фізіологічно ставали здатні народжувати дітей, тобто 13-15 років. Навіть у недалекому минулому дівчина, якій за 20 вважалася неповноцінною, якщо не була заміжня. Зараз утверджується стійка тенденція до того, що у жінок на першому плані самореалізація і кар’єра. Втрачаються весільні ініціації, які існували споконвіків. Ми не розуміємо весільних традицій. Сімейні цінності нівелюються. І для того, аби їх усвідомити, людині потрібно «визріти». А все частіше спостерігається явище інфантильності. Це обумовлено різними аспектами.

Може бути якась дитяча травма, «недолюбленість». Тоді ми уже в зрілому віці, не усвідомлюючи проблему, намагаємось якимось чином заповнити внутрішню порожнечу. У психології для цього є терміни: «Едіпів комплекс» і «комплекс Електри» − коли чоловік у стосунках прагне знайти «маму», а жінка «батька». Коли нема зрілості для партнерських стосунків. Причиною може слугувати як відсутність любові зі сторони батьків, так і її надлишок.

***
Якщо говорити про сексуальну сумісність, то вона проявляється у двох вимірах. Є поняття статевої конституції. І це має місце, адже кожен народжується з унікальними фізіологічними даними. А є поняття сексуального темпераменту. Сексуальність − невід’ємна частина життя. Те, як ми проявляємо себе в сексі демонструє, як ми проявляємо себе в житті. Це може бути пряма, або прямо пропорційна залежність. Якщо виникає якась проблема чи дисгармонія у парі, то починати її вирішувати потрібно не з ліжка.

[img data=def]28_01_2016_115670405/1345297074_kak-vernut-strast-v-otnosheniyah_03.jpg[/img]

***
Розвинути свою сексуальність можна. Вона тренується так само, як, допустімо, нюх. Жінкам допомагають практики імбілдингу − тренування м’язів тазового дна. Він розвиває вагінальні відчуття, підвищує еластичність вагінальних м’язів, є профілактикою від багатьох жіночих хвороб. Також хороший вплив справляє тілесно-орієнтована терапія, що розблоковує тілесні затиски та сприяє підвищенню чуттєвості.

[img data=def]28_01_2016_115670405/wcut-nmctls.jpg[/img]
 
***
Є певні компоненти любові: обов’язки, психологічна близькість і пристрасть. Якщо якийсь із цих компонентів дає збій, його прагнуть знайти «на стороні». Тоді виникають зради. В таких випадках єдиний шлях − проаналізувати, яких якостей бракує в партнері чи в стосунках.

***
Є різні стадії любові. Емоційний та сексуальний спад пояснюється теорією «маятника». Спершу, на початку стосунків, ми вбачаємо в чоловікові самих себе і цим захоплюємося, в цьому зачаруванні намагаємося догодити своїй половинці, дуже часто всупереч власній природі. Та, рано чи пізно, ми повернемося до себе справжніх. Тоді ми сильно віддаляємося від партнера. Тут важливий момент «так» і «ні» у стосунках. Не потрібно грати роль, якщо насправді твоя сутність цьому суперечить. Краще просто бути собою. Це важливо як у стосунках, так і в ліжку.

[img data=def]28_01_2016_115670405/x_fdf54276.jpg[/img]

Наш партнер − це наше дзеркало. Якщо нас щось дратує у партнері, потрібно зрозуміти, що нас дратує в самих собі.