Текст: Софія МІЩУК

На фото відбиток руки ромки, якій 81 рік. Вона розповідала про війну і геноцид. Про те, як велика сім’я ховалась в лісі від німців і місцевої допоміжної поліції — боялись, що розстріляють. Згадувала, як боялись молитись Богу, але й молились, щоб тата не вбили. Насправді, дивно і лячно слухати такі історії. Коли із дитячих спогадів про смерть розповідають.

Відбиток руки ромки

Ромка розповідає про геноцид

Геноцид – це крайня форма дискримінації. З цим словом усі добре знайомі. Але коли чуєш «Голокост»,  думаєш про розстріляних євреїв.  Про масові розстріли ромів ми знаємо набагато менше.

Тема геноциду ромів на сьогодні є малодослідженою, про неї мало говорять. Дослідники називаються декілька причин.

На відміну від євреїв, роми, які вижили після Голокосту , майже не говорять про це. Все тому, що за традиціями цього народу, розповідати про пережиті приниження та трагедії не варто. Ромська громада не така фінансово спроможна, як єврейська. Також, є дуже мало фото- і відеоматеріалів, які закарбували депортацію ромів до Трансністрії. Та й загалом, геноцид ромів важко досліджувати, адже документальних даних про розстріли ромів є небагато.

Ромка розповідає свою історію

Не території Європи за часи Другої світової війни постраждало близько півмільйона ромів. Людей силоміць завозили у концтабори та забирали майно.

Першими жертвами Бабиного Яру у 1941 стали саме роми. За декілька днів нацисти знищили навкого Києва п'ять таборів.

У Німеччині циган часто використовували у медичних дослідах, на них перевіряли вакцини та біологічну зброю.

«Зневажений геноцид»

Як бачимо, в історії Другої світової війни є «білі плями». Нам потрібно знати реальну картину війни, детальніше вивчати повсякденне життя людей у роки війни, відкривати нові явища і показувати широкому загалу. Так  і виникла  ідея проекту «Зневажений геноцид». Організаторами є німецька спілка Освітня ініціатива з роботи заради миру та Український центр вивчення історії Голокосту. Проект покликаний донести до більшого числа європейців факти геноциду ромів. У полі зору дослідників є дискримінація циган та боротьба з нею сьогодні – як в Україні, так і в Німеччині. На жаль,  доля ромів не є відомою широкому загалу, бо тривалий час історики не цікавилися цією темою.

Михайло Тяглий, співробітник центру, розповідає, що проект запустили у травні 2018 року, а триватиме він до вересня 2019. «Зневажений геноцид» має три етапи.

На першому, що був у жовтні 2017 та у червні 2018 років група дослідників  з Українського Центру вивчення історії Голокосту та німецького фонду «Пам’ять, відповідальність, майбутнє»  вивчали становище ромів та їх трагедію у роки Другої світової війни  на Україні  За допомогою місцевих ромських організації вони записували відеосвідчення очевидців подій. Шукали старожилів-ромів та українців- свідків масових рострілів ромів на території України, встановлювали зв’язки  з місцевими активістами, які знайомі з цією темою. Записали тоді понад 50 історій.  Це була практична підготовка створення документального фільму та пересувної виставки «Зневажений геноцид».

Журналісти обговорюють питання геноциду ромів.

Зйомки в помешканні ромів

Літня ромка

Зйомки в помешканні ромів

Зйомки в помешканні ромів

Літня ромка

Ромське помешкання

Ромське помешкання

Ромське помешкання

Літня ромка