Професія крізь об`єктив: луцький бармен Юрій Довгай

25 Липня 2018

Текст: Аліна ХОЛБАН

Фото: Макс ТАРКІВСЬКИЙ

«Таблоїд Волині» у рубриці «Професія крізь об’єктив» пропонує читачам поглянути на різні види роботи з нового ракурсу та оцінити майстерність людей, які вкладають у свою справу душу. Адже у будь-якій професії, якщо її роздивитись зблизька, можна побачити справжню магію, яку приховує кожен рух чи елемент.

Сьогодні ми зазирнули в самісіньке серце пивного клубу «Майдан» - його бар. А бармен Юрій Довгай, який працює тут уже цілих 18 років, розповів про різні аспекти своєї професії.

Хоча ресторанна сфера нерідко сприймається як тимчасовий підробіток, Юрій у цій галузі - людина зовсім невипадкова.

«У далекому 80-му ми з товаришем поїхали в Санкт-Петербург до його тітки. Вона на той час працювала в ресторані. Я побачив цей процес і… мені сподобалось», - розповідає Юрій про перше захоплення своєю професією.

Потім були два роки навчання на офіціанта в луцькому училищі, робота в ресторані «Волинь» і поїздка до Києва у Республіканську школу офіціантів-метрдотелів.


Лучанин пригадує, що коли тільки починав працювати, часто розгублювався при великому потоці клієнтів. Адже бармен має багато чого встигати робити одночасно.

У 2000 році, після шести років роботи в ресторані «Мисливець», Юрій приходить в «Майдан».

«Великого залу тоді ще не було. Але ця рок-н-рольна атмосфера і народний стиль завжди існували. Приходили здебільшого чоловіки, які хотіли випити і добре поїсти. А у нас була хороша українська кухня. На той час подібних закладів було небагато. «Оболонь» і «Майдан» були найпопулярнішими», - згадує чоловік.


Він запевняє, що барменом може стати кожен, хто сильно цього прагне: «У «Майдані» часто люди, які починали з нуля, ставали першокласними офіціантами, барменами. Головне мати бажання та інтерес. Якщо людина так налаштована – вона навчиться будь-чому.

Сьогодні стать вуцій професії особливого значення немає. Багато дівчат стають барменами. Якби моя онучка, наприклад, захотіла піти стопами дідуся, моя реакція була б позитивною. Побажав би їй успіхів і порадив, щоб працювала чесно».




Бармен розповідає, що його стандартний робочий день починається о 9:30, хоча заклад відчиняється тільки з 12:00.

«Треба зробити замовлення на товарні закупки, підготувати робоче місце, заповнити холодильники… І так кожного ранку», - каже він.

Чоловік зауважує, що хороший бармен має бути і психологом.

«Як запропонувати, як сказати, як підійти – це також треба вміти. Я розумію, з яким настроєм люди приходять в бар. Це помітно. Коли людина хоче випустити свій негатив, доводиться це якось згладжувати. Звичайно, має бути моральна стійкість. Бо клієнти бувають різні».

Спілкування з відвідувачами – невід’ємна частина в роботі кожного бармена. За роки, проведені по той бік барної стійки, Юрій став справжнім символом закладу. Тож охочих поговорити з ним завжди вистачає.

«Коли замовлень небагато, з радістю розмовляю з клієнтами, які хочуть поспілкуватись. Буває таке, що часу на це дійсно не вистачає, тоді доводиться відмовляти. Адже, якщо замовлення виконується довше 10 хвилин, може дійти і до скандалу».

Розповів старожил «Майдану» і про деяких постійних клієнтів: «Часто до нас приїжджає компанія хлопців з Ліпін. Колись давно вони почали відвідувати виступи гурту «King Size» (рок-гурт з Луцька – авт.) у нас в барі. Вони були фанатами Степана Чумака (соліста), і кожен раз запрошували гурт на свято рідного села. Приходили вони часто, покоління за поколінням приводили інших своїх хлопців. Так до сьогоднішнього дня і ходять. Це наші постійні клієнти, фан-клуб наш (сміється – авт.)».

Юрій зазначає, що бармен має бути максимально обізнаним на рахунок кожного напою в своєму барі.

«Дегустувати не обов’язково. Принаймні, треба читати про напій, щоб знати, що порадити клієнту. Мені, власне, дуже подобається срібна текіла. З сіллю та лимоном, звичайно. Вони для того, щоб забивати специфічний присмак. Адже текіла – це по суті мексиканський самогон», - розповідає бармен про власні алкогольні уподобання.

Чоловік поділився з «Таблоїдом» особливостями правильної подачі пива: «Коли наливаєте пиво, бокал треба тримати під певним нахилом. Перші краплі пропускаються, а потім підставляється кухоль. Треба дивитися, щоб був правильний тиск вуглекислоти. Звичайно, посуд повинен бути ідеально чистим. Холодним має бути не тільки пиво, але і сам бокал. На Заході у великих пабах є спеціальні пивні холодильники, в яких тримають бокали. Влітку ми теж їх охолоджуємо».

«Пиво номер один зараз – «Земан» нефільтроване. Живе пиво завжди популярне», - розповідає Юра.




Найдорожчий коктейль в «Майдані» - «Білий руський». Туди входить 50 г калуа (дуже смачний, ароматний кавовий лікер), 50 г горілки і 50 г молока. Коштує він 90 грн. Замовляють не часто, але є любителі, які п’ють його регулярно.

«Чи можна понижати градус? Це скоріше залежить від стану самої людини і від її фізичних можливостей. Так само і зі змішуванням різних видів алкоголю. Немає єдиного правила для всіх» - запевняє бармен.






















***

Передрук без згоди “Таблоїда Волині” заборонений

8
Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter