Професія крізь об’єктив: художниця по гриму Ольга Схаб. ФОТО, ВІДЕО

23 Травня 2020

Текст: Аліна ХОЛБАН
Фото: з фейсбук-сторінки Ольги Схаб

Постійні читачі «Таблоїда Волині», мабуть, пам’ятають новину про те, як дуже нетерпляча лучанка наставила синців столичному актору. Ми не могли не зацікавитися героїнею з таким інтригуючим бекграундом, тому запросили її на інтерв’ю.

Під час розмови з Ольгою Схаб, ми дізналися багато цікавого про її дуже творчу, непросту та дещо «криваву» професію – художник по гриму.

Як звичайна візажистка зацікавилася синцями та ранами, чим їй подобається «кіношна» кров, та кого мріє загримувати Ольга Схаб – читайте у черговому випуску рубрики «Професія крізь об’єктив».

Інтерес до сфери краси в Олі виник ще в дитинстві.

«Коли до мене в гості приходили подружки, я фарбувала їх маминою косметикою. Ми ставали перед дзеркалом і уявляли себе гуртом ВіаГра», – з усмішкою згадує художниця.

Отримавши торгово-економічну освіту, колишня студентка зрозуміла, що працювати за спеціальністю не хоче. Тому вона пішла на курси візажу, а потім майже одразу потрапила на свою першу роботу – гримером на 12 канал.

«Там я працювала по бартеру – взамін на роботу отримувала рекламу. Це був найважчий рік, хоча я і заспокоювала себе тим, що працюю на перспективу. Ти встаєш о четвертій ранку, а повернутися можеш взагалі вночі, і тобі за це нічого не платять», – ділиться Ольга.

І хоча з часом лучанка стала виходити в ефір 12 каналу з власною рубрикою та отримувати зарплату, невдовзі вона зрозуміла, що настав час відкривати нові горизонти.

«Бувають такі мрії, про які страшно подумати. Минулого року Наталка Войтович запитала мене, про що я мрію. Тоді я вперше замислилася, що в Києві набагато більше перспектив для гримерів», – згадує дівчина.

Приїхавши до столиці без зайвих очікувань, Оля несподівано відкрила нову сторінку своєї професійної біографії. Актор з Луцька допоміг їй знайти роботу на кримсько-татарському каналі, тож дівчина не роздумуючи повернулася до Луцька за речами та переїхала до Києва.

Невдовзі життя у столиці піднесло Олі ще один доленосний сюрприз: дівчина потрапила у кіно.

«У мене були фарби для гриму, але я ними навіть не користувалася. Я завжди спостерігала за візажистами, які працюють в кіно, проте навіть не думала, що сама буду цим займатися», – каже Оля.

Інтуїція та досвід роботи на телебаченні допомогли дівчині швидко опанувати нову справу.

«У перший знімальний день треба було загримувати актора, якого за сценарієм зв’язали у підвалі та сильно побили. Мали бути і подерта шкіра, і синці... Насправді, я не уявляла, як все це зробити, які відтінки змішувати, – зізнається дівчина. – Але, коли приступила до роботи, розуміння почало приходити само собою. Режисер був задоволений».

Потрапивши у кіноіндрустрію, Ольга зрозуміла, що бути гримером набагато цікавіше, ніж візажистом. Переконатися в цьому можна, навіть зазирнувши у гримерський кейс. Окрім звичайних консилерів, скульпторів, тоналок, тіней та іншої косметики, тут є гліцерин, латекс, масляні та водостійкі фарби, а також штучні кров та сльози.

«Кров буває різних видів – артеріальна, венозна, густіша, рідша, запечена, згустками…», – додає художниця.


Не менш цікавим є і сам процес гримування.

«По-перше, треба знежирити шкіру спеціальним засобом, інакше грим не триматиметься, – ділиться Оля секретами роботи. – Щоб грим виглядав природньо та не було видно чітких границь, треба добре все розтушувати. З нанесеного воску виділяємо спеціальними шпателями форму рани та починаємо її промальовувати, додаючи насиченості за допомогою фарб. Після того, як зробили правильний відтінок, наносимо зверху кров, якщо треба».

Хоча глядачу ці поранення здаються максимально натуралістичними, для гримера «кіношна» кров – це звичний робочий матеріал, який має приємні властивості.

«Вона пахне дуже добре, обожнюю цей запах. Коли працюю з кров’ю, насолоджуюся і консистенцією, і кольором, і тим, як вона стікає. Просто мед на душу», – із захопленням розповідає Оля.

Щодо реакції на справжню кров та різні моторошні картини з реального життя, тут гримерам також не займати холоднокровності та психологічної стійкості.

«Мені треба знати, як виглядає, скажімо, потопельник, чи тіло після обстеження патологоанатома, тому я все це гуглю. Так само роздивляюся і різні порізи, синці, рани від куль. Це не найприємніша частина роботи, але вона необхідна, щоб піднімати професійний рівень», – пояснює гримерка.

Базові знання з фізіології і справді відіграють важливу роль у роботі художника по гриму.

«При подряпинах буде один колір крові, при розбитому носі – зовсім інший, – розповідає Оля. – Свіжий синець – фіолетового кольору, а в тому, що вже сходить, переважають зелені та жовті відтінки».

Як справжня ентузіастка своєї справи, Оля часто практикується і поза знімальним майданчиком. Для гримерських експериментів найчастіше використовує власне тіло. Тут і ножові поранення, і опіки, і здерта шкіра – Ольга любить, коли рана виглядає максимально страшною та «соковитою».


«Спочатку, я вирішую, який грим прикольно було б зробити. Коли приступаю до роботи, передісторія персонажа виникає сама собою. Тут я ніби дресирувальниця, яку поранив тигр. А з цією раною на животі уявляю себе дівчиною, над якою познущався маніяк, – ділиться дівчина. – Також мені цікаво дивитися, як грим лягає на різні частини тіла. Наприклад, шия – м’яка та рухлива, грим тут може тріскатися та злазити», – додає художниця.

Перевтілюватися, «примірюючи» на себе цікаві образи, Олі доводиться не лише для гримерської практики. Нещодавно дівчина спробувала себе у новому амплуа: у стрічці, де вона працює художницею по гриму, їй запропонували зіграти одну з ключових ролей.

«Акторство цікаве тим, що коли ти починаєш грати, то сам дивуєшся, на що ти, насправді, здатний. Ти відкриваєш в собі нові риси, про існування яких навіть не підозрював», – каже Оля.

Художниця впевнена, що кожна людина приваблива по-своєму: Олі приємно мати справу з будь-якими типами зовнішності. Тут вона має лише одну заповітну мрію – попрацювати на одному майданчику з Джонні Деппом.

Варто додати, що улюблена робота – не єдине, що робить нашу героїню щасливою. Динамічне, насичене подіями життя вона розділяє з п’ятирічною донькою. Дівчинка захоплюється маминою роботою, з інтересом дивиться «страшні» фільми та з нетерпінням чекає на Хелловін – тоді мама зробить їй справжній грим.

«Вона не знає, коли він, але все одно дуже радіє», – посміхається Ольга.

***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу [email protected]

4

Читати ще

Додати новий коментар

Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter