Успішно!
Американсько-українська художниця, уродженка Ковеля, 28-річна Тетяна Калівошко презентувала свою роботу в рамках одного з найвпливовіших фестивалів мистецтв у світі Art Basel на ярмарку-експозиції Red Dot Miami.
Американсько-українська художниця, уродженка Ковеля, 28-річна Тетяна Калівошко презентувала свою роботу в рамках одного з найвпливовіших фестивалів мистецтв у світі Art Basel на ярмарку-експозиції Red Dot Miami.
В Art Basel художниця бере участь вже не вперше. Картина, яку показала там Тетяна, є частиною її останньої колекції «What do you see here? What could it be?» («Що ти тут бачиш? Що це може бути?»). Назва ототожнюється з психологічним тестом Германа Роршаха. Зараз у цій колекції 20 полотен, та Тетяна каже, що це лише початок. Про це пише «Район. Культура».
Журналісти дізнались у Тетяни Калівошко про творчий шлях, і взагалі, як воно – бути художницею. А також, що таке малювання емоціями і де знаходиться та тонка грань, коли людина може назвати себе митцем. Це інтерв'ю публікує Дивогляд на сайті 5 каналу.
Виставка Art Basel має велике значення для художників, мистецтвознавців, колекціонерів, критиків та артдилерів. Її неофіційно називають Олімпійськими іграми в мистецтві. Виставка надає безпрецедентну можливість побачити деякі з найсвіжіших та найцікавіших робіт з усього світу. Особливу увагу приділяють роботам молодих художників.
Відвідувачі там знайомляться з картинами, скульптурами, ліпленням, гравюрою, малюнками, фотографіям, інсталяціями, відео, оригінальною графікою та можуть побачити, яким є сучасне мистецтво. Так само як і познайомитися з Тетяною Калівошко та її твором із колекції «What do you see here? What could it be?».
З 1 по 5 грудня роботу художниці Тетяна Калівошко презентували в розділі Red Dot Miami. Сама виставка як завжди проводилася у культовому Arts district та знову зібрала десятки тисяч шанувальників живопису, графіки, комп'ютерної графіки та інших видів сучасного мистецтва. Сьогодні це один з найвідоміших і найвпливовіших артзаходів тижня мистецтв Art Basel, і потрапити до учасників експозиції Red Dot — це велика честь не тільки для молодих художників, а й для відомих особистостей у світі сучасної творчості, адже нерідко саме тут здійснюються великі інвестиції у мистецтво.
Тетяна – одна з тих художниць, якій вже не вперше дали можливість показати там своє полотно.
Я народилася в Ковелі, що на Волині. Фактично, почала малювати перша в родині. Тато допомагав робити малюнки в школу на уроки. Особливе бажання пов’язати себе з творчістю виникло в юності. Батьки підтримали моє прагнення. Тому почала брати уроки у викладача Львівської національної академії мистецтв. Згодом вступила туди на навчання.
Вже в студентські роки розвинула себе більше в творчому напрямку. Нині спеціалізуюся на живописі, скульптурі та мистецтві установки. Також, здобувала освіту в університеті в Шанхаї. Тож, як почала я творити у 15 років, то продовжую робити це досі. І дуже люблю свою справу.
Ще глибше присвятити себе світу мистецтва я вирішила в 2015 році, побачивши виставку «In Love With Art». Це спонукало мене почати розвивати свій напрямок та подорожувати світом. То ж я взялася за роботу над дебютною проєктною інсталяцією «Мир». Згодом полотна з цієї колекції я показала на спільній виставці з китайським художником Джен Ганом. Ми також працювали разом над фільмом за його книгою «Закохався в Україну».
У 2016 році я презентувала свою першу колекцію «Тепло всередині» у Шанхаї. Паралельно працювала вчителем образотворчого мистецтва для дітей та дорослих у приватній школі «Гон Мей Мистецтво». У китайському місті Чанчжоу восени 2016 року представила свій спеціальний інсталяційний проєкт «Стара легенда». Та працюючи там, я була зачарована великими перспективами для художників у Америці…
ШЛЯХ УКРАЇНСЬКОГО ПЕНЗЛЯ В АМЕРИКУ
Тоді вирішую переїхати на рік до Маямі, адже там чи не на кожному кроці творчі студії та майстерні. А згодом перебралася в Лос-Анджелес. Там я провела своїх два американських роки творчості. Мої перші виставки в США відбулися в 2017 році в Маямі, на тому ж славнозвісному заході Art Basel. Там я виставляла свою «Весняна війна». У 2018 році мене запросили до Сантьяго, Чилі, щоб представити свій інсталяційний проєкт у «SALA En Transito» у галереї під назвою «Золото всередині». Показала свою творчість і чилійцям.
У 2018 році я провела виставку на Art Palm Beach 2018 у Маямі, де представила колекції «Весняна війна»(«ВВ» – далі) та «Мандала весняної війни». «ВВ» присвячена моїй Україні та усім країнам, де зараз ведуться бойові дії. Деякі твори з «Весняної війни» є частиною колекції Боярського музею, де я виставлялася свого часу. Також, полотна можна побачити в Літературно-меморіальному музеї Лесі Українки.
Ідея цієї збірки – показати, як війна знищує все. У картинах я намагалася передати сенс того, що зброю слід викинути і перетворити на нове життя з прекрасним майбутнім. Тому на моїх полотнах з гранат, вибухівок та зброї проростають квіти. Наразі планую організувати виставку в представництві України та долучити до неї спільноту українців.
ТЕКСТУРА, ЯК ОЗНАКА ЖИТТЯ
Наприкінці 2018 року брала участь у двох колективних виставках «Червона площа картинної галереї» та «Дон приватна виставка». А у 2019 році також виставила свою колекцію «Чужі» на Pinta Art Show разом із галереєю La Sala. Фактично усі мої попередні колекції – це колажі. А останні мої картини – абстрактний експресіонізм. Тобто творю у різних стилях. Щодо матеріалів, то зараз малюю акрилом. На це впливають більше технічні причини. Тому що немає об’єму в роботах. Я просто люблю акрил, щоб на полотні було видно текстуру. Це робить твір живим! Обожню працювати в своїй майстерні наодинці. Коли ніхто не завадить моїм думкам вилитися в картину чи скульптуру. Це більше наповнює процес сенсом.
Як я вже казала, колекція «What do you see here? What could it be?» виконана у стилі абстрактного експресіонізму. Взагалі, ця збірка картин ототожнена з психологічним тестом швейцарського психіатра Германа Роршаха. Під час виконання тесту людина для себе відповідає на питання «What do you see here? What could it be?» («Що ти тут бачиш? Що це може бути?»). Точно так само і з картинами: людина дивиться на полотно і має для себе вирішити, що вона там бачить. На полотнах переважають білий, чорний та жовтий кольори. Переважно, акцентую на жовтому, який тут символізує світло, надію, радісний настрій. А чорний і білий – відображають тест. Зараз у колекції 20 картин.
ПРОТЕСТ АКРИЛОМ НА ПОЛОТНІ
На картинах останньої колекції зображена феміністична тема про права жінок. Через полотна я хотіла показати, що жінка сама повинна обирати, ким бути, а не слухати, що каже їй суспільство. На одній із картин жінка сидить і дивиться в далину. Це не означає, що вона – самотня, а те, що вона може бути наодинці зі собою, і це – нормально. Інша картина – жіноча постать на фоні долара. Це символізує те, що жінка має право бути президенткою. Це мій протест проти порушення жіночих прав.
Мої картини включають мій особистий життєвий досвід, місця, які я відвідала, і культури, які я побачила. Перш ніж почати малювати, я роблю багато ескізів, які мають свої значення. У реальному житті так само: кожен суб’єкт наповнений різними точками зору.
Мене надихають люди і те, що ми всі маємо власні цілі, мрії, страхи, радощі, переконання і сподівання. Кожен з нас – герой і господар власного життя.
МИСТЕЦТВО, ЯКЕ СПОНУКАЄ ДО ДІЇ
Моя головна мета як художниці – показати своїм мистецтвом, що незалежно від раси, національності, віку, статі, соціального чи економічного походження, ми – рівні. А рішення, вибір і зміни, які ми можемо зробити в будь-який момент часу, впливатимуть на нас до кінця нашого життя.
Через своє мистецтво я хочу поставити запитання, які закличуть глядачів до нових ідей та діалогів.
Хотілося б, щоб глядачі мого мистецтва мали змогу ставитися до нього по-своєму відповідно до власної життєвої історії й обирати те, що вони хочуть бачити. Адже точно так само вони можуть зробити вибір у власному житті.
Хто така Тетяна Калівошко? – мисткиня та естетка у всьому.
Ким би стала, якщо не художницею? – дизайнеркою інтер’єрів.
Якщо жити, то...? – скрізь і потроху.
Місце, де тобі добре? – у селах, звідки родом моя рідня. Це Шкроби та Синове Волинської області.
Остання гарна книга, яку прочитала? – Полюбляю пити чай з трав, які мама зібрала в Україні та передала мені в Штати, і читати Кобзаря з тієї старенької хати моїх "grandma".
Улюблена музика? – Мені дуже подобається, як моя рідна сестра співає фольклор. Часто слухаю «Dakha Brakhа», «підсіла» зараз на Go_A, класичний рок. Плей-лист обираю під настрій.
Чи приїде виставка «What do you see here? What could it be?» в Україну? – Хороше питання. Я би хотіла презентувати полотна зі своєї нової колекції у Львові.
Мистецтво через 50 років буде…? – фактично, вже мистецтво диджиталізоване. Весь арт буде в комп’ютерному форматі.
Мої картини можна купити…? – в мене особисто або через мого артдилера.
