Офіс на карантині: як волиняни працюють вдома. ФОТО

23 Квітня 2020

Здається, що життя на карантині завмерло: закриті салони краси та улюблені заклади, тиша на вулицях, сумні лиця тих, хто сумлінно дотримується правил і зі сльозами на очах дивиться у вікно.

Через пандемію багато людей вимушені працювати вдома. Хтось із них міг «взяти роботу додому» і раніше, а дехто вперше в житті облаштував собі домашній офіс. Для когось карантин став вимушеною відпусткою, однак є й ті, які щодня дбають, щоб іншим було що читати, їсти та як розважатися.

«Таблоїд Волині» вирішив розпитати волинян, які продовжують працювати, про особливості роботи вдома. Що одягають, як себе мотивують, чи роблять обідні перерви – читайте далі.

Майстриня макіяжу, контент-мейкерка Яна Залеток

Взагалі я маю дві професії – візажист та менеджер інтернет-магазину. У зв‘язку з карантином, робота візажиста призупинилась, оскільки необхідно уникати прямого контакту з людьми. А робота через інтернет – це зараз ідеальний варіант.

Мій робочий одяг – піжама, а моїм робочим місцем може бути і ліжко, і робочий стіл, і кухня, і балкон. Загалом, де душа забажає. Але, звісно, лише в межах квартири) Робоче місце ніяк не облаштовую, беру чай/каву, щось смачненьке і гайда працювати!


Графіку в мене немає. Коли є товари на сайті, тоді і починаю працювати. Певно, це єдине, що мені подобається, не люблю бути в рамках. Перерв на обід в мене вистачає) Ще один плюс мати роботу без графіку. По правді, вдома працюю менше. Оскільки поєднувала дві роботи водночас, а робота візажиста займає набагато більше сил та часу.

Дизайнерка, майстриня з кастомізації одягу Марія Фурманюк

Оскільки я працюю в основному з фарбами, то зазвичай обираю одяг, який не шкода замастити, старі футболки мого тата підходять найкраще.

Під роботу є виділене окреме місце, куточок в кімнаті з мольбертом та фарбами. Я не маю графіку роботи як такого, це стосується навіть графіку дня, хоча в планах працювати за ним. Прагну самодисципліни, але поки погано виходить.

Оскільки я не маю графіку, то і перерви на обід як такої також немає. Хоча зараз на карантині, це скоріше перерви на роботу (сміється). Поки карантин, то однозначно працюю більше, оскільки немає більше ніяких планів, не відволікаюсь на гулянки з друзями, каву в закладах тощо. Зазвичай робота «йде краще», коли є натхнення, але немає кращої мотивації, ніж дедлайни.

Викладач Ягор Дзьобик

Спеціального одягу для онлайн-занять не маю, одягаюся зручно й так, аби пристойно виглядати. Вся наша квартира зараз – офіс. Проводити заняття можна скрізь, де є гарне освітлення й тло, хоча останнє можна легко виправити завдяки сучасним програмам. На щастя маємо дуже зручне крісло-мішок, де можна й посидіти, і полежати. А ще купили столик для ноутбука, який можна використовувати зокрема й для того, щоб попрацювати стоячи.

Мій графік особливо не змінився, тільки тепер маю більше часу, бо не треба їздити між університетом та мовними школами. Дуже тішить те, що тепер не тільки працюємо з дружиною в одному офісі, а й проводимо ще більше часу разом увечері. Є перерва на сніданок, обід та вечерю. З дому працюю більше, бо не всі матеріали для офлайн-навчання можна адаптувати для онлайну, тож доводиться багато чого робити з нуля.

Зараз мене найбільше мотивують нові виклики. Раніше я мав багато онлайн-занять, але вони були індивідуальні або в дуже маленьких групах, а тепер треба вчити багато людей одночасно. Така кількість, коли щиро, й для традиційних авдиторних занять за велика, але я люблю важкі задачі.

Бізнесвумен Юлія Євпак

Одяг вдягаю за настроєм, звісно не жакети і брюки, але джинси і звичну футболку – ось і весь дрес-код. Але і оффлайн часто так одягаюсь, тож нічого не змінилося. Мені не звикати працювати з дому або вдома, тому місця особливого нема. Сьогодні було зручно на йогаматі на підлозі – супер місце для п’ятниці. Перерва на обід, каву, кожну годину декілька хвилин на присідання та розтяжку – обов’язкова «розвага», яка стимулює активність.

Нічого не змінилося в кількості роботи, якщо чесно. Просто збився графік. Я – сова, яка завжди боролася з собою, коли потрібно було їхати на зустріч, наприклад, на 10 ранку. Так, зараз о 10.00 тільки прокидаюся – і можу за кавою і в піжамі вже з кимось спілкуватися. Ну, і відповідно, спати лягаю десь о третій ночі.

Дуже мотивує проекція майбутнього – наприклад, власний будинок на березі океану сам себе не купить, як і кава в магазині, і квитки на літак, і абонемент на спорт, тому працювати мусово.

Художниця Ірена Миколів

Ні до, ні під час карантину я не вдягалась спеціально для роботи, бо єдиний мій колега – ноут. Я завжди у домашньому, хіба що тепер вбираюсь трохи тепліше. Справа у тому, що на період карантину я у гостях в своєї родини на Тернопільщині і тут будинок опалюють лише п`єцом. Якщо забути вчасно підкинути дров – стає страшенно зимно. Тому мій спецодяг тепер: два светри, штани з начосом і три пари шкарпеток. Робоче місце – там, де тепло. Під тим же п`єцом або в ліжку під ковдрою. Нічого особливого.

Зараз графік роботи сильно змінився, бо окрім університетських завдань, я взяла на себе роботу з ілюстраціями для мітингу під ОП "Весна на граніті". Моє творче завдання полягає у тому, щоб створити історію протесту і зробити його учасників(волонтери, військові, громадські активісти, музиканти, митці) трішки ближчими до нас. Неначе режисер біографічної драми, що перетворює суху хроніку на живі картинки. Малювати доводиться багато, бо майже щодня щось відбувається. У протесті минув місяць і за цей час зроблено 22 ілюстрації. Буває дуже складно, але я потроху звикаю.

Мотивація у тому ж таки бажанні малювати. Воно для мене, як наркотик, адже завжди можна знайти щось красиве, або перетворити дійсність на мистецтво. Я вважаю, це вміння головною рисою естета . Спершу з`являється азарт дослідника, а за ним і мотивація.

«Таблоїд Волині» теж вирішив долучитися і показати вам, як в умовах карантину ми шукаємо та створюємо для вас новини, поради, статті та фотодобірки.

Журналістка Аліна Холбан


Ще місяць тому навіть не мріяла, що ходитиму на роботу у халаті та капцях! Взагалі, я люблю домашній затишок, тому такий хоум-стайл мені до душі. До роботи іти недалеко – біля ліжка стоїть журнальний столик. На ньому – ноутбук, робочий блокнотик, книжка, яку зараз читаю, обов’язково горнятко чаю або кави та щось солоденьке.

Працюю за звичним графіком – з 10:00 до 18:00. Оскільки я більшою мірою – сова, мене тішить, що можна прокинутись о 9:50 і прийти на роботу вчасно. На карантині перерва на обід стала чистою формальністю, адже влаштувати її можна в будь-який зручний час, або ж взагалі їсти, не відриваючись від роботи.

Обсяг роботи трохи зменшився, адже не треба ходити на події та інтерв’ю. Втім, іноді я виходжу створювати фоторепортажі. Мотивація така ж, як і до карантину, – час від часу робити цікаві матеріали та заробляти гроші.

Журналістка Юлія Фінковська

На карантині я раптом згадала про весь той домашній одяг, який за браком часу та насиченим ритмом не вдавалося носити в інший час. Улюблений лук зараз – весела і тепла кігурумі. Конкретний робочий простір не з’явився, за бажання офісом стає і диван, і крісло-мішок, і кухонне підвіконня, і балкон. Це хоч якось додає звичної журналістської динамічності (сміється).

Для того, щоб створити моє ідеальне робоче місце, зараз досить великої чашки зеленого або фруктового чаю, ноутбук з відкритим пінтерестом для натхнення та робочими вкладками, домашній улюбленець – равлик Іштван і якась ненав’язлива музика на тлі. На карантині нарешті вдається працювати з 10 до 18, не ходити на вечірні події та прокидатися за 10 хвилин до початку робочого дня. Мабуть, це найприємніша опція!

Обідню перерву намагаюся виокремлювати і проводити разом з чоловіком, який теж зараз працює вдома. Роботи, звичайно ж, стало менше, бо в таких обставинах самих нових стало менше. Втім, кілька разів спробувала інтерв’ю через скайп і мушу визнати, що це забирає значно більше часу, аніж зазвичай.

Найміцніша моя мотивація – це натхнення і час, який звільнився. Мене дуже надихає усвідомлення, що не треба витрачати годину на поїздки до роботи, на пересування містом між журналістськими завданнями. Як виявилося, цей час можна використати на всі ті приємні й важливі речі, які давно планувала.

Головна редакторка Ольга Магас

Робочого дрес-коду на час карантину в мене немає. В чому кіт на печі, в тому й на весіллі (сміється). Працюю в домашньому одязі: спортивні штани, або просто штани і футболка чи толстовка. Оскільки під час "робочого дня" мушу "стопіцот" разів бігати варити комусь їсти, розігрівати їсти, міняти підгузки, вирішувати поточні питання типу "мама, а він мене штовхнув-щось забрав-стер моє відео", то й не до стилю тут, якщо чесно. В будинку маю робоче місце – стіл з 23.00 і десь до 3.00-4.00. В цей час я можу спокійно працювати і ні в чому собі не відмовляти! На столі мусить бути великий записник, телефонна книга, і ручка. Ну і нетбук, звісно.

Я б сказала, що з роботою на дому справ побільшало, бо додалися побутові різні турботи. І вони реально займають купу часу! Бо якщо раніше троє з дітей були в школі, це спрощувало життя. Себе мотивую тим, що інколи затуляю двоповерхове ліжко пледом, роблю таку собі хатинку і просто там ховаюся. Маю кілька хвилин спокою, поки мене знайдуть (сміється).

А якщо серйозно, то на багато речей стала дивитися по-іншому. Бо, мабуть, ти не можеш по-справжньому зрозуміти чарівність простих речей, поки в тебе їх не заберуть. І перше, що зроблю після карантину, побіжу в магазинчик поруч і куплю собі кави з молоком в паперовому стаканчику. І збережу потім той стаканчик, як символ свободи

***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу [email protected].

3

Читати ще

Додати новий коментар

Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter