Прощена неділя: Чи готові волиняни пробачити Путіна?
19 Лютого 2015
Депутат Луцької міськради Олександр Плісецький два роки тому став ініціатором донорського руху «Краплина життя». За цей час на Волині відбулося багато заходів із популяризації руху, вдалося сформувати базу із більше ста донорів.
Олександр Плісецький у дописі на персональному сайті розповів, чому ця справа займає у нього все більше часу й уваги.
«Так сталось, що останнім часом замкнув на собі всі справи, які стосуються «Краплини життя», починаючи від коригування бази донорів, спілкування з донорами та закінчуючи безпосереднім спілкуванням з людьми, яким потрібна допомога.
Раніше цим займались мої дівчата-волонтери, а зараз задля експерименту і визначення всіх недоліків роботи я вирішив попрацювати сам. Виявив певні проблеми в нашій роботі, але головне не те, головне в цій справі відчуття, які ти отримуєш, коли тобі телефонує мама онкохворої дитинки, якій потрібно жити, дружина, чоловік якої все своє життя був донором, а тепер потрапивши до лікарні, немає людей, які б здали йому кров, мама красуні -дівчини, якій в 25 років поставили діагноз лейкемія, люди, яким потрібна наша допомога.
Вислуховуючи ці драматичні історії, ти розумієш, що в житті є набагато важливіші справи, ніж ті, якими ми часто переймаємось. Ти розумієш, що поруч можуть ходити люди, яким дуже потрібна наша допомога.
А коли вдруге, після здачі крові, телефонують родичі хворих і зі сльозами на очах дякують тобі за речі, які насправді не потребують чогось особливого, просто співчуття і співучасті у їх біді, я особисто відчуваю емоції, які важко передати. Люди, це надзвичайно круто допомагати тим, хто цього потребує!!!
Це круто відчувати, що ти не пройшов мимо, це круто відчувати, що ти можливо врятував чиєсь життя, а коли ти це зробив 3-4 рази на тиждень – це надзвичайно позитивні і круті відчуття. І я в черговий раз зрозумів – цим варто займатись з новою силою, щоб мати можливість допомогти усім, хто до нас звертається.
Колеги-донори, щиро дякую Вам за людяність та доброту!!! Люди, будьте добрими, долучайтесь до хороших справ, бо світ врятує не краса, світ врятує доброта і співчуття!)».
Олександр Плісецький у дописі на персональному сайті розповів, чому ця справа займає у нього все більше часу й уваги.
«Так сталось, що останнім часом замкнув на собі всі справи, які стосуються «Краплини життя», починаючи від коригування бази донорів, спілкування з донорами та закінчуючи безпосереднім спілкуванням з людьми, яким потрібна допомога.
Раніше цим займались мої дівчата-волонтери, а зараз задля експерименту і визначення всіх недоліків роботи я вирішив попрацювати сам. Виявив певні проблеми в нашій роботі, але головне не те, головне в цій справі відчуття, які ти отримуєш, коли тобі телефонує мама онкохворої дитинки, якій потрібно жити, дружина, чоловік якої все своє життя був донором, а тепер потрапивши до лікарні, немає людей, які б здали йому кров, мама красуні -дівчини, якій в 25 років поставили діагноз лейкемія, люди, яким потрібна наша допомога.
Вислуховуючи ці драматичні історії, ти розумієш, що в житті є набагато важливіші справи, ніж ті, якими ми часто переймаємось. Ти розумієш, що поруч можуть ходити люди, яким дуже потрібна наша допомога.
А коли вдруге, після здачі крові, телефонують родичі хворих і зі сльозами на очах дякують тобі за речі, які насправді не потребують чогось особливого, просто співчуття і співучасті у їх біді, я особисто відчуваю емоції, які важко передати. Люди, це надзвичайно круто допомагати тим, хто цього потребує!!!
Це круто відчувати, що ти не пройшов мимо, це круто відчувати, що ти можливо врятував чиєсь життя, а коли ти це зробив 3-4 рази на тиждень – це надзвичайно позитивні і круті відчуття. І я в черговий раз зрозумів – цим варто займатись з новою силою, щоб мати можливість допомогти усім, хто до нас звертається.
Колеги-донори, щиро дякую Вам за людяність та доброту!!! Люди, будьте добрими, долучайтесь до хороших справ, бо світ врятує не краса, світ врятує доброта і співчуття!)».