«Історія лоха»: луцький фотограф розповів про те, з чого починав

08 Жовтня 2019

Фотограф Сергій Матвійчук розповів свою «історію лоха». Лучанин написав про перші зйомки, роботу офіціантом та про те, як йому бракувало грошей.

Публікацію Сергій виклав на своїй інстаграм-сторінці.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «ТИ ВЖЕ ЗАКІНЧИВ?!», – ЛУЦЬКИЙ ФОТОГРАФ РОЗПОВІВ СВІЙ НАЙБІЛЬШИЙ СЕКРЕТ. ФОТО

«На дні? Я на дні!

Розкажу свою історію росту. Ну, не мого фізичного, а кар‘єрного. «Історія лоха», так сказати.

2014 рік. Жив собі Сєрий Матвійчук в своїх Рокинях. Гуляв кожен вечір, завжди спілкувався зі всіма, любив "фоткати". Все було, ніби, супер. Але була одна проблема – гроші, яких просто не було. А гуляти-то хотілося і фотоапарата хотілося. От знайшов я собі "роботку" промоутера. "Щооо? Флаєри будеш роздавати? Не позорся!", - завжди казали близькі. Але я пішов. Зарплата крута – 20 гривень за годину. Мій довгий язик допомагав тоді гарно справлятись з роботою. Усе йшло, як по маслу.

На той час я знав тільки одного фотографа – Домбровського Романа. От роздавав я ті газети, фотоапарата все ще не було. Але постійно бачив, як Рома зі здоровеенним об'єктивом ходить по Лесі Українки і щось там з серйозним виразом обличчя знімкує. Тоді я прям капеець, як хотів фотографувати. Тому потихеньку набрався сміливості і почав прям посеред вулиці зупиняти Рому і випитувати усе, що тільки можна випитати: про фотоапарати і зйомку. І зараз, по можливості, випитую.

Отак я "навипитувався", і з допомогою батьків купив свій перший Nikon D40. Ооо! То просто космос був. Ще згодом і об'єктив підлетів. Але гроші все ще не йшли до мене. І під вікнами не стояли черги з бажаючих пофотографуватись. Моєму здивуванню не було межі. Чого ж ніхто не хоче?!


От з часом уже і замовлення з‘явились. Але ,звичайно ж, безкоштовні. А їсти ж хотілось. Тому було вирішено влаштуватись в "Карабас Барабас" офіціантом. Оце були, певно, найвеселіші місяці в моєму житті. Хто хоче тимчасову роботу – не йдіть туди! Затягує, що капеець. Такого крутого колективу ніде немає. Пішов я до "Карабаса" за одним – заробити грошенят на спалах. І заробив. Навіть більше. А після, я пообіцяв собі, що тепер буду займатись тільки фотографуванням, наскільки б тяжко не було на початку.

І знаєте що? Ні краплі не жалкую! І вважаю, що кожен може займатись тим, що йому подобається. Головне – бажання!», – йдеться в дописі.


1

Читати ще

Додати новий коментар

Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter