«Історія лоха»: луцький фотограф розповів про те, з чого починав

Фотограф Сергій Матвійчук розповів свою «історію лоха». Лучанин написав про перші зйомки, роботу офіціантом та про те, як йому бракувало грошей.

Публікацію Сергій виклав на своїй інстаграм-сторінці.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «ТИ ВЖЕ ЗАКІНЧИВ?!», – ЛУЦЬКИЙ ФОТОГРАФ РОЗПОВІВ СВІЙ НАЙБІЛЬШИЙ СЕКРЕТ. ФОТО

«На дні? Я на дні!

Розкажу свою історію росту. Ну, не мого фізичного, а кар‘єрного. «Історія лоха», так сказати.

2014 рік. Жив собі Сєрий Матвійчук в своїх Рокинях. Гуляв кожен вечір, завжди спілкувався зі всіма, любив "фоткати". Все було, ніби, супер. Але була одна проблема – гроші, яких просто не було. А гуляти-то хотілося і фотоапарата хотілося. От знайшов я собі "роботку" промоутера. "Щооо? Флаєри будеш роздавати? Не позорся!", - завжди казали близькі. Але я пішов. Зарплата крута – 20 гривень за годину. Мій довгий язик допомагав тоді гарно справлятись з роботою. Усе йшло, як по маслу.

На той час я знав тільки одного фотографа – Домбровського Романа. От роздавав я ті газети, фотоапарата все ще не було. Але постійно бачив, як Рома зі здоровеенним об'єктивом ходить по Лесі Українки і щось там з серйозним виразом обличчя знімкує. Тоді я прям капеець, як хотів фотографувати. Тому потихеньку набрався сміливості і почав прям посеред вулиці зупиняти Рому і випитувати усе, що тільки можна випитати: про фотоапарати і зйомку. І зараз, по можливості, випитую.

Отак я "навипитувався", і з допомогою батьків купив свій перший Nikon D40. Ооо! То просто космос був. Ще згодом і об'єктив підлетів. Але гроші все ще не йшли до мене. І під вікнами не стояли черги з бажаючих пофотографуватись. Моєму здивуванню не було межі. Чого ж ніхто не хоче?!

От з часом уже і замовлення з‘явились. Але ,звичайно ж, безкоштовні. А їсти ж хотілось. Тому було вирішено влаштуватись в "Карабас Барабас" офіціантом. Оце були, певно, найвеселіші місяці в моєму житті. Хто хоче тимчасову роботу – не йдіть туди! Затягує, що капеець. Такого крутого колективу ніде немає. Пішов я до "Карабаса" за одним – заробити грошенят на спалах. І заробив. Навіть більше. А після, я пообіцяв собі, що тепер буду займатись тільки фотографуванням, наскільки б тяжко не було на початку.

І знаєте що? Ні краплі не жалкую! І вважаю, що кожен може займатись тим, що йому подобається. Головне – бажання!», – йдеться в дописі.

Сподобалось

Фото з інстаграм-сторінки