Хвилинка слави: луцькі волонтерки, які створили Молодіжну ігрову платформу

^{Фото: Лідія КОЖЕВНІКОВА
Текст: Аліна ХОЛБАН}

Ніколи не здогадаєшся, наскільки цікавими є люди, які щохвилини зустрічаються тобі на вулицях, сидять поруч у маршрутках, смакують каву за сусіднім столиком в кафе. А в кожному з них – особиста історія, яка заслуговує того, аби бути почутою.

Багато особистих історій було почуто і завдяки нашим сьогоднішнім героїням. Лучанки Катерина Акуленко та Ксенія Горбова поєднали волонтерство та креативність, створивши благодійний проект, який майже за рік існування встиг здобути популярність серед молодих лучан.

У інтерв’ю для «Таблоїда Волині» Катерина та Ксенія розповіли, що таке Молодіжна ігрова платформа та як виник незвичний формат благодійного збору коштів.

– Розкажіть, як починалося ваше волонтерство?

Ксенія: На даний момент я є координатором волонтерської групи «Вирок: жити!», у яку мене запросили в 2012 році. Ми підтримуємо діток з відділення онкогематології Волинської дитячої обласної лікарні: проводимо для них майстер-класи, шукаємо донорів, спілкуємось з батьками, по можливості збираємо кошти. Тож з цього моє волонтерство і почалося. Протягом років склад групи змінювався: хтось виходив заміж, народжували діток, їхали з міста. А я вже тоді була людиною сімейною, тож мала можливість присвятити себе цій справі.

Окрім своєї волонтерської групи, я товаришую з учасниками Православного товариства прп. Ніколи Святоші. Одна з них є волонтером по роботі з дітьми. Адже іноді буває, що в одній палаті знаходяться двоє дітей, тому дуже зручно, коли паралельно можна спілкуватися з обома. Зараз у лікарні не можна збирати всіх діток разом, з різних причин. Хоча, коли там була ігрова палата, ми і вистави проводили, і концерти.

Якось до нас звернулася одна мама – у її дитини був рецидив, потрібні були гроші на операцію. Так і виникла ідея Молодіжної ігрової платформи, як благодійного заходу зі збору коштів для допомоги у лікуванні. Спочатку ми думали, що це буде разовий захід, але в результаті молоді сподобалось, тож вирішили продовжувати.

Катерина: З певного віку до мене почало приходити усвідомлення, що не можна жити просто для себе. Тому я шукала, де я можу бути корисною. А коли людина щось шукає, вона завжди знаходить. Так і я знайшла православне товариство прп. Ніколи Святоші. Чи воно мене знайшло… (посміхається). Я активно брала участь у діяльності, знайшла багато однодумців. Коли зрозуміла, що це саме те, чого я хотіла. Пізніше у Оксани Миколаївни та Людмили (голови товариства) з’явилась ідея, якою я теж захопилася.

Ксенія : Так, Катерина перейнялась цим більше від всіх.

Катерина: Мене привели у відділення, показали, як проводяться майстер-класи. Треба було відвідати лікарню, щоб побачити, кому ми допомагаємо. Згодом я долучилась до організації Молодіжної ігрової платформи та стала піар-менеджеркою.

– Як вас сприймають діти на майстер-класах?

Ксенія: Більшість дітей нас вже знають та очікують на зустріч кожного тижня. А сприймають по різному: найменші іноді насторожено, старші з цікавістю. Дівчаткам особливо подобається, коли до них приходиш з коробкою намистин.

Катерина: А останнього разу всім дуже сподобалось клеїти очі на іграшки.

Ксенія: Так, їм все подобається. Звичайно хотілося б, щоб ці зустрічі відбувалися частіше.

– Скільки вже існує Молодіжна ігрова платформа?

Катерина: Перша Молодіжна ігрова платформа відбулася у червні 2018 року. Всього їх було десять, на черзі – одинадцята, а далі нам буде рік. Ювілейну Платформу треба зробити особливою. У нас вже є певні думки, але розкривати секрети поки не станемо.

– Чи були якісь труднощі, коли благодійний проект запускався?

Ксенія: Коли щось організовуєш, завжди хвилюєшся – чи все вдасться. Але ми дарма хвилювалися: люди відгукнулися і на першу Платформу прийшло близько п’ятдесяти людей. В середньому до нас завжди приблизно стільки приходять. Найбільша кількість становила, здається, шістдесят п’ять гостей.

Катерина: Протягом десяти Платформ у нас сформувалась постійна аудиторія. Коли приходить хтось новенький, ми дуже цьому радіємо. Адже, чим більше людей прийде, тим більше грошей ми зможемо зібрати для діток.

Дуже приємно бачити, що у нас є свідома молодь. Взагалі, ми ставимо собі за мету приводити людей до розуміння, що внесок кожного у добру справу – важливий.

– Розкажіть, як зазвичай проходить Молодіжна ігрова платформа?

Катерина: Загалом захід триває близько трьох годин. У приміщенні знаходиться багато різних настільних ігор. Кожен гість обирає, що йому до вподоби: «Мафія», «Мікадо», «Монополія», «Хто я?», «Показуха», «Діксіт» тощо. Постійні гравці зазвичай приходять конкретно на свою гру.

Коли приміщення велике, граємо також у настільний теніс. Дуже люблять гру «Хто я?». Зазвичай, компанія, яка у неї грає, найгучніша, на відміну від «Мафії», де все тихенько.

Ксенія: А на дев’ятій Платформі у нас був один популярний флешмоб, ми ж намагаємося бути в тренді (посміхається). Його суть схожа на «зіпсований телефон», тільки замість слів учасники використовують рухи. Всі встають в шеренгу, так щоб один одного не бачити. Перший показує другому, як заводиться мотоцикл. І так передається далі до кінця, а потім останній озвучує, що він побачив, а перший – що загадав. Було дуже весело, всі сміялися.

Коли є можливість, ми з Катериною також приймаємо участь в іграх. Мені, власне, найбільше подобається «Мікадо». Останнього разу довго грала у проміжках між організаторськими справами.

Катерина: Також під час гри у нас проходять розіграші. В якості призів – сертифікати у різні луцькі заклади, квитки на концерти.

У розіграші можуть приймати участь ті, хто виконав умови зазначені на нашій офіційній сторінці у Фейсбуці.

Потім робимо музичну паузу, до нас приходять різні музиканти.

– Які музиканти у вас грали?

Катерина: Останнім часом ми полюбили гітаристів (посміхається). У нас були гурт «Recordie», гітарист Олексій Лазарєв, а також хор «Покров», ансамбль «Скрипковий ключ». Останні співали колядки, грали на скрипках. Чудово було.

Ксенія: Мені дуже сподобались «Recordie». Вони не просто прийшли і зіграли, а завітали ще на початку, робили саундчек...

Катерина: а ми слухали і кайфували (сміється).

– Де зазвичай відбуваються ваші зустрічі?

Ксенія: Раніше Платформи постійно проходили в «A-B-HUB», що у корпусі СНУ. Але останнього разу захід пройшов у приміщенні бібліотеки для дорослих на Київському майдані.

Катерина: У нас немає власного постійного місця для проведення благодійного заходу. Зазвичай ми пояснюємо людям нашу мету і, врешті, хтось відгукується та надає приміщення. Дуже приємно стає на душі, коли нам ідуть на зустріч. Адже від розуміння кожного залежить, існуватиме проект чи ні.

Також на кожну гру ми оформлюємо фотозону. Розклеюємо емблеми ігор чи просто предмети, що символізують ігри, які є на заході.

– Яка ваша постійна аудиторія?

Катерина: Здебільшого це молодь: студенти, або ж люди, які вже працюють. Ми останнім часом робимо Платформи на 18:30, щоб всі встигли прийти після роботи. Інколи і сім’ями приходять, з дітьми.

Ксенія: Я була дуже здивована, коли побачила, як трирічна дитина грала у «Вежу Дженга». Вона все робила настільки акуратно.

Катерина: Дуже приємно, коли батьки приводять дітей. Вони ж їм пояснюють, що це не просто розважальний захід, а благодійність. Тобто змалку привчають їх до таких понять.

– Як часто відбуваються Молодіжні ігрові платформи?

Катерина: Намагаємось організовувати третього тижня кожного місяця. Але, як ми вже сказали, проведення благодійного заходу залежить від багатьох факторів.

Ксенія: Кожна гра – це інтрига, як і дата проведення чергової Платформи (посміхається). Але ми намагаємось анонсувати наступний захід хоча б за тиждень.

– Взагалі, такий формат благодійного збору коштів – дуже цікавий. Ви самі його вигадали чи десь побачили?

Ксенія: Чесно, на момент, коли все це створювалось, я не задумувалась, чи існує щось аналогічне у світовій практиці. Спочатку ми планували Молодіжну ігрову платформу як шашково-шаховий турнір, але згодом вирішили додати більше настільних ігор, зробити музичні паузи, розіграші.

Деякі луцькі заклади також проводять свої ігри – «Мафію», «Mind game», але не на благодійних початках. В межах Луцька ми точно унікальні (посміхається).

До нас вже почали дзвонити з інших міст – хочуть зробити у себе щось подібне та просять поділитися власним досвідом.

Катерина: Нам взагалі було б приємно, якби такий благодійний захід зазнавав поширення по всій країні.

Це взагалі такий альтернативний варіант відпочинку. Коли ти просто гуляєш з друзями, ти навряд чи познайомишся з кимось іншим. А тут є можливість знайомитися з усіма. Під час гри одразу ж виникає спільна тема для спілкування. Люди в таких умовах почуваються розкутіше, їм легше знайомитись.

Ксенія: У нас вже деякі гравці навіть симпатії собі познаходили. Приміром, грали хлопець і дівчина за одним столом, під кінець гри дивлюсь – вони вже поряд сидять. Потім один з них підходив до мене, питав номер телефона.

– Виходить, що Молодіжна ігрова платформа неабияк зближує людей?

Катерина: У нас завжди дуже невимушена атмосфера, всі жартують, спілкуються. Плюс під час гри людина розкривається з іншої сторони, можна побачити її психологічний портрет.

Яку найбільшу суму коштів вам вдавалося зібрати під час одного заходу?

Ксенія: Початковий розмір благодійного внеску у нас становить двадцять гривень. Але приносять і більше. Перерахунок зібраних коштів зазвичай проводимо разом з гравцями.

В середньому зазвичай збираємо близько півтори тисячі гривень. А найбільша сума була зібрана на дев’ятій Платформі: три з половиною тисячі гривень.

– У вас нещодавно відбулась десята Молодіжна ігрова платформа. Коли буде наступна?

Катерина: В районі 20-х чисел квітня, можливо і раніше. Але все буде залежати, знову ж таки, від багатьох різних факторів.

Щоб не пропустити наступний благодійний захід, слідкуйте за новинами у соцмережах. Наша група у Фейсбуці називається «Молодіжна ігрова платформа», там найсвіжіша, найактуальніша інформація. Можна також стежити за хештегом #ігроваплатформа.

_{***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу [email protected].}