^{Текст: Юлія ГАВРИЛЮК}

Ніколи не здогадаєшся, наскільки цікавими є люди, які щохвилини зустрічаються тобі на вулицях, сидять поруч у маршрутках, смакують каву за сусіднім столиком в кафе. А в кожному з них – особиста історія, яка заслуговує того, аби бути почутою.

У рубриці «Хвилинка слави», героєм або героїнею абсолютно несподівано може стати будь-який житель міста. Cловом, якщо побачите наших журналістів, то не соромтеся і ловіть свою хвилинку слави!

***

Ні для кого не секрет, що здоров’я – запорука довгого життя і взагалі найвища цінність для кожного з нас. Шалений ритм сучасних днів, постійні стреси, особисті проблеми – це все не сприяє зміцненню здоров’я. Сьогодні «Таблоїд Волині» розповість вам про людину, якій під силу вилікувати не тільки ваше тіло, а й душу. Лікарка, яка вирівнює кістки, знімає запальні процеси, напругу у хребті, енерготерапевтка, реабілітологиня, масажистка Ірина Самрук. 

– Розкажіть детальніше про свій фах. Де і коли ви здобули свої вміння? Чи багато часу знадобилось?

– Я реабілітолог-енерготерапевт. Мій фах реабілітолога якісно підсилюються енерготерапевтичними процесами та впливами. Завдяки енерговмінням вдається знімати та лікувати біль, напругу в хребті та кістках, відновлювати тканинну провідність, легко боротися із паралізацією.

Силу лікувати я в собі відчувала завжди. Не вистачало лише грамотно оформити свої уміння. Я ще молода для таких вмінь, які зараз у мене вже є. Проте справляюся, бо завжди працюю над собою.

Мої лікувальні енерговміння починалися як костоправство. Уже потім з’явилися навички знімати запальні процеси та впливати на ущільнення. Зараз розвиваються вміння енергопластики, тобто корекції правої і лівої частини тіла, впливу на видимі зміни шкіру (зникнення рубців, зморшок), виправляння кривизни черепа, рук та ніг. 

Я дуже хочу, щоб люди були усміхненими та молодими, тому таке вміння виправляти та омолоджувати тканини охоче в мене розвивається.

– Розкажіть, що таке біоенергетика. Чому величезна кількість людей  не сприймає це серйозно?

– Енергія має сенс. Хто не дуже охочий вникати в нього, тому важко розуміти силу і прояви енергії. Люди занадто зайняті рутинністю, а тому володіють неповним проявом регістрів енергій, тобто, не мають в достатній кількості звукового поля від низьких звуків до високих (як наприклад, у музичному інструменті  – є низькі, середні та високі регістри). Завдання людини  –  зазвучати, як повноцінний великий «оркестр». Окрім того, люди мають забагато важких біотоків (енергії смутку, сліз, душевних мук та переживань, хвилювання) та загальної важкої провідності. Це результат довготривалого занедбаного ставлення до себе,  недолікованих станів, тихих паралізаційних процесів. 

– Коли наважилися відкрити свій кабінет?

– Я майже завжди мала таку роботу, де мені вдавалося поєднувати масажну реабілітаційну діяльність та суттєво багаторічно розвиватися. Влітку минулого року, коли вже здобула у Київському медичному університеті сертифікат «Біоенергоінформотерапевта», вирішила рушати суто за цим фахом. Тому кабінет уже став необхідністю. 

У приміщенні, де маю кабінет, також облаштовую зал для занять лікувальною фізкультурою. Там проводжу реабілітаційні заняття, індивідуальні та групові заняття з йоги, оздоровчі практики.

– Ви раніше працювали актрисою у нашому драмтеатрі? Чому так кардинально змінили спеціальність?

–Театр – це була моя дитяча мрія, а точніше – театр оперети. Я поступила у київську студію, там  провчилася півроку та повернулася до Луцька і, послухавши поради мого великошановного вчителя по вокалу Надії Корбут, пішла на прослуховування у наш театр. Тут я і залишилася.  

За п’ять років роботи у театрі я багато займалася саморозвитком власних здібностей. І тому був час, коли вже не можна було емоційно себе тривожити, потрібен був період особливої тиші. І мені це вдалося. Багато моїх друзів просто не знали і не чули нічого про мене більше п’яти-семи років. Це був мій золотий час! Час внутрішнього великого зосередження.

За цей період здобула дві вищі освіти і вже свідомо намагалася зосередитися на лікувальній діяльності.

1

– З якими проблемами звертаються найчастіше?

– Біль напруги у хребті та кістках, голові, оніміння кінцівок, тканинна непровідність (паралізаційні процеси, місця холоду м’яких тканин чи кісток, непроходження імпульсів з однієї частини тіла в іншу, слабкі біотоки, нечутливість тканин на подразники), контрактури (післяінсультні хворі, ДЦП), зрощення, виправлення кісток чи запальних процесів в органах та суглобах, сутулість, кривошиїсть, тугорухливість суглобів, подагра, міжхребцеві грижі, артрити, упадок сил, надмірна млявість або, навпаки, дратівливість. Окреме велике питання – ноги! З ними завжди потрібно проводити велику роботу.

Також звертаються з проханням попрацювати із обличчям. Бо енергосила дає великий позитивний результат на регенерацію та повернення чутливості тканинам обличчя. Там просто низка гарних показників після сеансу.

Проблема, яку найчастіше вирішую у людей, – це сутулість. Щиро тішуся, коли пацієнт охоче носить себе нового, красивого, рівного.

– Над якими найважчими випадками ви працювали?

– Як я вже казала – найважчою проблемою є людська непровідність. Чим важчі застійні явища – тим важче з такою людиною працювати! Це, для порівняння, як зрубане дерево-колоду валяти по землі, кажучи йому «встань і рости»! (сміється, - авт.).

Найважче було набратися імунітету від людських хвороб. Раніше треба було остерігатися, щоб самій не захворіти після прийому пацієнта. Зараз я уже собою задоволена: можу приймати більше десятка людей в день.

Дуже важко працювати з тими, хто не хоче бути здоровим, кому подобається той стан, в якому перебуває. Це так сильно відчутно.

Найлегше лікуються ті, хто вміє слухатися! А вперті, стиснуті у своїй впевненості і надмірній правоті, так і можуть піти з тим, з чим прийшли. На таких людей треба переходити у стан важкоатлета в енерготерапії! Це приходить із віком, коли власні звукові регістри набувають важких силових обертонів, це називається, простіше кажучи, набуванням досвіду.

1

– Чи є якась вікова категорія ваших пацієнтів?

– Ні, немає, але є певна особливість, що молодші люди, віком до 40 років приблизно, лікуванню піддаються легше, ніж старші. Це пов’язано із їхньою можливістю швидко відновлюватися. Тканини гарно «відгукуються» на регенерацію. У старших, особливо надміру спрацьованих людей, кістка набуває іншого характерного звучання. Милозвучністю, спокоєм та ніжністю там не попрацюєш. Довелося відшукати в собі сильні вольові вираження, щоб впливати і контактувати із такою категорією людей. А їх – доволі багато! 
З дітками, звісно, теж займаюся.

– Ви можете вплинути на долю людини?

– Так, можу, але з найкращих побажань і ракурсів! І я щиро тішуся цьому. Мені достатньо лише глянути або подумати про людину, як я одразу можу на неї впливати. Звісно, якщо займатися із корекцією програм, тобто, проводити декілька сеансів із людиною, то вплив стає очевидно відчутним і може суттєво надати сил для звершень задумів пацієнта. А найголовніше те, що у людини формуються стійкі позитивні основи, вона починає бачити більше варіантів, стійкішою стає імунна система, тобто, для досягнення власних цілей у людини починають з’являтися і емоційні сили, і натхнення, бажання жити і щось досягати чи звершувати, легше переносяться звичні болячки.

– Ви лікуєте не лише фізичний біль, але й душевний. На що більше йде часу і сил?

– З тілесної хвороби людина виходить швидше, а душевний біль формується роками, і, на жаль, роками може лікуватися. Душевний біль практично завжди є першопричиною тілесних захворювань. 

Видно і чутно, коли людина починає засинати в своїх вираженнях і здатності організовувати себе, тому обов’язково виникає необхідність допомоги.

– Де черпаєте сили для своєї щоденної праці?

– Для мене  це вже не важко. Головне – не витрачати себе на зайві емоції і надмірну фізичну працю. Доводиться постійно і систематично збалансовуватися у рівновазі. А також практично завжди після прийому пацієнтів – займатися хоча б із півгодини, щоб повернутися у форму, відновити сили. 

А ще – є Цілі! Значить, треба їх досягати! Ось тобі і сила, і можливості! (сміється, - авт.)

– Що повинен робити кожен, аби підтримувати нормальний стан свого біоенергетичного поля? Чи є якісь щоденні рекомендації?

– Щоб бути гарною і правильно побудованою людиною, треба займатися із раннього дитинства. Батьки повинні наділяти своїх дітей особливими полями захисту та навчання, а саме, грамотно охороняти їх та багато навчати. Поки людина побудує свою імунну систему, теж не один раз і поламається, і надірветься! Це ж не тільки ноша фізична, але й душевна! Душа у людей дуже ніжна, по-особливому добра. Тому треба вміти стримуватися в емоціях та вміти вчасно заспокоюватися. Та, звісно ж, треба вчитися насичувати себе позитивністю! Людина повинна докласти максимум власних зусиль, щоб завжди залишатися енергійною та бадьорою.

1

– Чому в людей з’являються «душевні болячки»? Дайте пораду читачам «Таблоїду», як вберегтися від них.

– Треба, насамперед, навчитися не хандрити! Час – вкрай невблаганний! Він постійно лікує. Так-так! Саме – лікує! А людина власною хандрою затягує, ніби замилює цей час! І замість того, аби бути світлою, високою і ритмічною людиною – хандровита людина тьмяніє, опускається донизу і втрачає одразу координаційну спроможність у просторі і в часі… 

Це триває роками, тому створюється особливе важкозвучне поле напруги, яке втискує людину донизу і всередину себе, таке собі поле тяжіння, з яким людині вкрай важко боротися самостійно, бо ж там ще на допомогу приходить і лінь (сміється, - авт.). В неї буде постійно боліти голова, постійно хотітиметься плакати, нити, почнуть дуже боліти руки і ноги (особливо ноги). Людина не відпочиватиме ні вдень, ні вночі, і просто почне заходити від усього цього болю в сильний сон, буде постійно хотіти спати, позіхати, в’ялитись, а ще далі – просто може втомитися так жити. А це приводить до систематичних руйнацій в житті і травмувань тіла, бо душевні поля вже є розбалансованими! Хто не знає таких упадків, або хто навчений із ними боротися, той легше переносить будь-яку хворобу чи труднощі.

Не відмовляйтеся від музики та пісень, бо ритм та мелодика – завжди допомагає повертатися до життя! А коли є ще хоч трохи фізичних сил, то обов’язково ідіть на танці або ритмічну гімнастику. Ритм вас утримає на плаву, на позитивних тонах, а, розрухавши тіло, в незвичних для вас ракурсах та можливостях, запустяться енергопотоки, які там почали спати та просто заклякли, через що так стає важко жити (сміється, - авт.).

Які б проблеми важкими не були – не можна давати ні тілу, ні душі не знаходити виходу. Сама ж людина, як повноцінна фабрика, має продукувати власну творчість! І хай не буде у вас застою! 

Будьте завжди веселішими, бадьорішими, жвавішими. 

2

2

1

1

_{***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу [email protected].}