Оксана Гузь – майже дев’ять років, як дружина нинішнього нардепа, одного із найактивніших волинських політиків Ігоря Гузя. Проте жінку знають на Волині у першу чергу – за її власними справами. Оксана є координатором проекту ООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» і активно працює із сільськими громадськими організаціями.
 
Як сталося, що корінна львів’янка переїхала до Луцька й настільки тісно працює із волинськими громадами, Оксана Гузь розповіла журналу «Лише насолода».
 
«Я приїхала до Луцька в день весілля з автобусом львівських родичів, а вже наступного дня наш «медовий місяць» був на тереновій грі «Звитяга». Тому, з перших днів я одразу пізнала усю різноманітність Волині», – пригадала Оксана.
 
«Я переїхала до іншого міста дев’ять років тому, де крім чоловіка не знала нікого. Я була львівською студенткою, та в магістратуру перевелась до Луцька. Нові знайомі, нові місця, нове все. Батьки, родичі та друзі далеко. Але в мене точно не було сумніву чи страху. Я впевнено і з любов’ю зробила цей вибір тоді, і якщо б було потрібно, то без вагань повторила б його знову», – впевнена жінка.
 
Пригадуючи, якою була в період одруження, Оксана розповіла: «Я була студенткою політології, широко дивилась на світ і мріяла, що зможу зробити його кращим. Зараз особливо нічого і не змінилось. Я і сьогодні – знову студентка, далі вірю і мрію, тільки тепер разом з чоловіком».
 
Звісно, корінній львів’янці є за чим поностальгувати.
 
«В неділю чи свято приблизно о полудні після служби в церкві старше покоління львів’ян, які на початку 90-тих були «рухівцями», чи в «Просвіті», чи репресовані, а чи колись мали відношення до визвольної боротьби, чи просто «активні переживаючи», збираються «на клумбі» біля пам’ятника Тарасу Шевченку. Спочатку вони обговорюють політику, економіку, культуру, соціальну сферу, а далі до самого вечора співають українських народних патріотичних пісень. За ними дуже цікаво спостерігати. Вони – якась дуже трепетна частина душі Львова, яку не зачіпає технологічний розвиток, реконструкція та розбудова міста», – пригадує Оксана.
 
«Зараз Луцьк – мій дім. Я люблю Луцьк, Волинь. Я не знаю, як життя може повернутись. Єдине я знаю точно, що завжди намагатимусь бути максимально щасливою. Не залежно від того місця, де житиму», – переконана жінка.
 
[img data=def]09_03_2016_494907730/guz_sayt.jpg[/img]
 

Довідка
Гузь Оксана Степанівна
Посада: координатор спільного проекту ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» у Волинській області
Знак зодіаку: Телець (14 травня)
Життєве кредо: Дорогу здолає той, хто йде!
В дитинстві мріяла стати: художницею
Улюблений фільм: «Гордість і упередження»
Книга: «1984» Джорджа Орвелла
Авто: «Hyundai Sonata»
Спорт: йога
Відпочинок: малювання, мандрівки в гори
Страва: мамині голубці
Напій: капучино з корицею
Ідеальний дім: дім, де панує любов
Справжній смак життя: щастя щохвилини