Словопортрет: луцька музикантка і вокалістка гурту «ВОДА» Ольга Орловська
Цього теплого вересня «Таблоїд Волині» запросив на прогулянку вокалістку гурту Ольгу Орловську.
29 Вересня 2020
Текст: Ілона ЛІБЕРМАН
Фото: Роман ДОМБРОВСЬКИЙ
Тендітна, гнучка і дуже позитивна Христина Губська – інструктор з йоги. Дівчина віддала цій справі понад 11 років. Спершу йога була звичайним хобі, способом покращити фізичну форму, та з часом дівчина повністю віддалася улюбленій справ і відкрила студію «Територія йоги».
«Таблоїд Волині» напросився в гості до Христини, аби поспостерігати за її щоденною практикою і поговорити про її спосіб життя.
* * *
Йога прийшла сама. В 14 років. Я була дуже слабка фізично, це вже доходило до легких психологічних травм. Найперше – це коли з мене сміялися однокласники на уроці фізкультури. Удома я плакала, а потім зрозуміла, що треба щось негайно вирішувати. Тоді я дізналась про якісь заняття «шейпінгом» в моєму містечку. Я не знала, що цей «шейпінг» перетвориться на улюблене заняття.
[img data=wat]16_03_2016_1302426682/2.jpg[/img]
* * *
На фізкультурі в університеті, коли нам давали свободу дій, я робила вправи. Біля мене почали збиратися студенти, викладачі. Часто питали «Гімнастка?». Потім фізрук дав ключі від зали і так я почала займатися з іншими. Приходили одногрупники, і з часом потік людей почав збільшуватися.
* * *
Минуло п’ять років, як я почала працювати інструктором з йоги, з того часу багато що змінилося, я закінчила університет, працювала за спеціальністю в університеті. Одного разу на заняття прийшов мій товариш Ігор. Каже: «Христя, в тебе це так гарно виходить. Тобі не варто тратити енергію на інше». Наступного дня я звільнилася з університету. Не знаю, скільки я б чекала ще, якби не отримала такого легкого штурхана.
* * *
За місяць занять з’являються лише перші, найменші зміни. Люди починають радіти, що нарешті у них тіло почало функціонувати. Треба хоча б три місяці, щоб прийшов якийсь помітний ефект і, звісно, заняття мають бути регулярними.
[img data=wat]16_03_2016_1302426682/7.jpg[/img]
* * *
Часто люди переоцінюють свої сили, хочуть в «сильну» групу. Все треба робити поступово, тому завжди направляю в групу відповідного рівня, аби не нашкодити собі, так людина отримує оптимальні умови для росту. Хоча є учні, які приходять, напевно, з хорошою кармою і за п’ять занять я бачу прогрес, тоді переводжу в сильнішу групу.
* * *
Я завжди запитую людей, які приходять до мене на уроки, про мету, з якою вони завітали. Декому треба просто, щоб спина не боліла – добре, ми це їм даємо.
* * *
Йога змінює абсолютно все: ставлення до життя, до свого тіла, до того, чим харчуєшся, з ким спілкуєшся, як свій час розподіляєш, де працюєш і тому подібне. Найчастіше йоги за якийсь час змінюють роботу, кудись їдуть, обривають обтяжливі стосунки і заводять нові. Повністю змінити стиль життя – це типова поведінка людини, яка займається йогою.
[img data=wat]16_03_2016_1302426682/4.jpg[/img]
* * *
У йозі немає змагань. Є йогівські фестивалі, де впродовж дня працюють кілька вчителів різних видів і авторських методів йоги. Треба розуміти, що це все йде в одну точку: самадхі (просвітлення), єднання з Богом як основна ціль йоги. Це найвища ступінь, і це те, куди люди мають прагнути.
* * *
Якщо вчитель хороший – за ним ідуть люди. Якщо так відбувається, що викладання переростає у методологію – вона стає популярною. В Америці, наприклад, популярна аштанга-віньяса-йога. Фактично вся Америка її практикує. Там багато силової праці. Традиційні йоги виглядають більш витягнутими і сухими, за книгами, так має бути – йога має «засушувати» людину, вона має бути сильною і худою. Кожен знаходить свого вчителя, на кого заслуговуєш – той тобі притягнеться, я впевнена. І коли ти готовий до вищого вчителя – він прийде.
[img data=wat]16_03_2016_1302426682/8.jpg[/img]
* * *
Уже 6 років я – вегетеріанка. М’ясо, рибу, яйця не їм. Харчуюся овочами, салатами, кашами, сиром, фруктами, горіхами. Бувають періоди, коли я заходжу на тиждень чи два на сироїдство, аби додатково почистити організм. У йозі існує багато методик, які додатково очищають.
* * *
Мої батьки – традиційні лікарі. Вони чудово ставляться до йоги, та коли я перестала їсти м'ясо – занепокоїлися. Тому я постійно здавала аналіз крові і демонструвала їм, що мій результат кращий, ніж у тих, хто їсть м'ясо. Тож зараз вони спокійні.
* * *
Моя квартира – це втілення дитячої мрії, я сама собі господиня. Тут мій мінімальний Ашрам, я насправді тут дуже відновлююся. Інколи мені нікуди не потрібно йти, просто додому. Радію, що це нова квартира, ніхто не жив тут до мене, і фактично я сама її наповнюю своїми емоціями та енергією друзів, яких сюди запрошую.
[img data=wat]16_03_2016_1302426682/5.jpg[/img]
* * *
У цій квартирі не буває випадкових людей. Якщо я когось запрошую – добре обмірковую, чи варто впускати цю людину в свій дім. Тут існують певні табу – наприклад, на м'ясо, також є табу на мову – нецензурна лексика не може звучати в жодному випадку, є табу на певну музику (російський шансон і щось подібне). Я дуже люблю, якщо людина, яка завітала до мене в гості – талановита і займається чимось корисним. На йогу сюди запрошую лише найближчих.
* * *
Я не спеціаліст ні з феншую, ні з Васту (індійська система-аналог, – ред.), але щось таки є мінімальне, що я зробила в домі за цими традиціями. А мій феншуй – моє серце. От я відчуваю, що цій квіточці треба тут бути.
[img data=wat]16_03_2016_1302426682/6.jpg[/img]
* * *
Я дуже люблю викидати непотрібні речі. Мабуть, якась енергія Шиви-руйнівника проявляється. Шива в Йозі – заступник всіх йогів, одна з його функцій – знищення. Якщо це зовсім не функціонально – я викидаю, щось роздаровую, і – простір очистився. Інколи я, навпаки, можу чітко відчути, наприклад, що в дім треба принести червону річ або білу свічку чи вазон… Може, це жіноча інтуїція?
* * *
Я ходила в музичну школу, була в гурті бандуристів. Ми постійно гастролювали, думала колись, що піду цим напрямком, навіть запрошували вчитися у консерваторію. Але тоді тяжко було музикантам – тягнеш за собою важку бандуру, граєш півроку твір, а тобі заплатили 30 гривень за день роботи. Я рада, що нарешті з’явилися класні музиканти, які на бандурі імпровізують джазові версії, створюють обробки на світові хіти. Хоча я вважаю, що класичний репертуар для бандури – це повстанські і народні пісні.
[img data=wat]16_03_2016_1953349198/_mg_0276.jpg[/img]
* * *
Коли не було особистої бандури – я збирала дримби чи ще щось. Бандура , що стоїть в кімнаті – подарунок учня. Буває, увечері граю для себе – це такий відпочинок. Зараз починаю підбирати мантри на бандурі, дехто навіть чекає сольного концерту. Музика творить основу мого життя.
* * *
Книги також – невипадкові, все пов’язане в житті. Зараз готуюся до іспиту (дівчина проходить інструкторські курси дуже високого рівня в Києві, у Анатолія Зенченка – ред.), треба прочитати багато автентичних, філософських текстів, яким тисячі років, а це читання займає дуже багато часу. Основна література, яку читаю – йогівська, філософська, анатомічна, історична, езотерика. Ошо і тому подібні – це мені дуже цікаво, також українська класика – це те, що завжди було, воно нікуди не зникає.
* * *
У йозі вважається, що йог вільний від своїх почуттів, відчуттів і всіх чуттєвих органів. Важливо навчитися не прив’язуватися у житті до того, що ти любиш чи кого ти любиш. Це практика, коли ти даєш повну свободу речам і людям, коли повністю можеш відпустити, і коли це тебе «не затягує». Стан йоги – коли ти любиш всіх, але всіх відпускаєш, і це не завдає ніякого болю.
[img data=wat]16_03_2016_1469877022/_mg_0304.jpg[/img]
* * *
Йога – це не релігія, вона тобі дозволяє сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати жодної. Але йога швидше теїстична школа, адже до Бога зрештою ти маєш прийти.
* * *
Подорожую в силу своїх матеріальних можливостей. Бажання, звичайно, значно більші. Планую якось вирушити на Схід, потрапити на землю витоків йоги, хоч трохи там пожити, відчути справжню енергію Індії. Багато країн я не відвідала, та побувала у затишних європейських містечках. А постійні подорожі – це українські Карпати. Коли я відчуваю, що мені треба кудись їхати – їду до гір.
[img data=wat]16_03_2016_1656386446/_mg_0312.jpg[/img]
* * *
Я хочу жити в Україні. Це остаточно вирішила, просто в мене дуже глибоке відчуття зв’язку з корінням, з родом. Точно знаю, що повинна бути тут, якими б не були умови. Мій шлях – працювати тут і вносити в нашу культуру більше духовності.
* * *
Є особисті бажання: духовний розвиток, максимум уваги своїй меті – вирости внутрішньо через йогу. Цей шлях мені дуже близький. А йога-студія – це блакитна мрія, бажання, через яке я зможу служити людям. Бачу це як центр, у який можна прийти, відключити всі думки й отримати гармонію. Я думаю, усе це буде, адже світ знає, коли все має відбутися, і це станеться вчасно. Головне – не поспішати.
[img data=wat]16_03_2016_1189269958/_mg_0331.jpg[/img]
Фото: Роман ДОМБРОВСЬКИЙ
Тендітна, гнучка і дуже позитивна Христина Губська – інструктор з йоги. Дівчина віддала цій справі понад 11 років. Спершу йога була звичайним хобі, способом покращити фізичну форму, та з часом дівчина повністю віддалася улюбленій справ і відкрила студію «Територія йоги».
«Таблоїд Волині» напросився в гості до Христини, аби поспостерігати за її щоденною практикою і поговорити про її спосіб життя.
* * *
Йога прийшла сама. В 14 років. Я була дуже слабка фізично, це вже доходило до легких психологічних травм. Найперше – це коли з мене сміялися однокласники на уроці фізкультури. Удома я плакала, а потім зрозуміла, що треба щось негайно вирішувати. Тоді я дізналась про якісь заняття «шейпінгом» в моєму містечку. Я не знала, що цей «шейпінг» перетвориться на улюблене заняття.
[img data=wat]16_03_2016_1302426682/2.jpg[/img]
* * *
На фізкультурі в університеті, коли нам давали свободу дій, я робила вправи. Біля мене почали збиратися студенти, викладачі. Часто питали «Гімнастка?». Потім фізрук дав ключі від зали і так я почала займатися з іншими. Приходили одногрупники, і з часом потік людей почав збільшуватися.
* * *
Минуло п’ять років, як я почала працювати інструктором з йоги, з того часу багато що змінилося, я закінчила університет, працювала за спеціальністю в університеті. Одного разу на заняття прийшов мій товариш Ігор. Каже: «Христя, в тебе це так гарно виходить. Тобі не варто тратити енергію на інше». Наступного дня я звільнилася з університету. Не знаю, скільки я б чекала ще, якби не отримала такого легкого штурхана.
* * *
За місяць занять з’являються лише перші, найменші зміни. Люди починають радіти, що нарешті у них тіло почало функціонувати. Треба хоча б три місяці, щоб прийшов якийсь помітний ефект і, звісно, заняття мають бути регулярними.
[img data=wat]16_03_2016_1302426682/7.jpg[/img]
* * *
Часто люди переоцінюють свої сили, хочуть в «сильну» групу. Все треба робити поступово, тому завжди направляю в групу відповідного рівня, аби не нашкодити собі, так людина отримує оптимальні умови для росту. Хоча є учні, які приходять, напевно, з хорошою кармою і за п’ять занять я бачу прогрес, тоді переводжу в сильнішу групу.
* * *
Я завжди запитую людей, які приходять до мене на уроки, про мету, з якою вони завітали. Декому треба просто, щоб спина не боліла – добре, ми це їм даємо.
* * *
Йога змінює абсолютно все: ставлення до життя, до свого тіла, до того, чим харчуєшся, з ким спілкуєшся, як свій час розподіляєш, де працюєш і тому подібне. Найчастіше йоги за якийсь час змінюють роботу, кудись їдуть, обривають обтяжливі стосунки і заводять нові. Повністю змінити стиль життя – це типова поведінка людини, яка займається йогою.
[img data=wat]16_03_2016_1302426682/4.jpg[/img]
* * *
У йозі немає змагань. Є йогівські фестивалі, де впродовж дня працюють кілька вчителів різних видів і авторських методів йоги. Треба розуміти, що це все йде в одну точку: самадхі (просвітлення), єднання з Богом як основна ціль йоги. Це найвища ступінь, і це те, куди люди мають прагнути.
* * *
Якщо вчитель хороший – за ним ідуть люди. Якщо так відбувається, що викладання переростає у методологію – вона стає популярною. В Америці, наприклад, популярна аштанга-віньяса-йога. Фактично вся Америка її практикує. Там багато силової праці. Традиційні йоги виглядають більш витягнутими і сухими, за книгами, так має бути – йога має «засушувати» людину, вона має бути сильною і худою. Кожен знаходить свого вчителя, на кого заслуговуєш – той тобі притягнеться, я впевнена. І коли ти готовий до вищого вчителя – він прийде.
[img data=wat]16_03_2016_1302426682/8.jpg[/img]
* * *
Уже 6 років я – вегетеріанка. М’ясо, рибу, яйця не їм. Харчуюся овочами, салатами, кашами, сиром, фруктами, горіхами. Бувають періоди, коли я заходжу на тиждень чи два на сироїдство, аби додатково почистити організм. У йозі існує багато методик, які додатково очищають.
* * *
Мої батьки – традиційні лікарі. Вони чудово ставляться до йоги, та коли я перестала їсти м'ясо – занепокоїлися. Тому я постійно здавала аналіз крові і демонструвала їм, що мій результат кращий, ніж у тих, хто їсть м'ясо. Тож зараз вони спокійні.
* * *
Моя квартира – це втілення дитячої мрії, я сама собі господиня. Тут мій мінімальний Ашрам, я насправді тут дуже відновлююся. Інколи мені нікуди не потрібно йти, просто додому. Радію, що це нова квартира, ніхто не жив тут до мене, і фактично я сама її наповнюю своїми емоціями та енергією друзів, яких сюди запрошую.
[img data=wat]16_03_2016_1302426682/5.jpg[/img]
* * *
У цій квартирі не буває випадкових людей. Якщо я когось запрошую – добре обмірковую, чи варто впускати цю людину в свій дім. Тут існують певні табу – наприклад, на м'ясо, також є табу на мову – нецензурна лексика не може звучати в жодному випадку, є табу на певну музику (російський шансон і щось подібне). Я дуже люблю, якщо людина, яка завітала до мене в гості – талановита і займається чимось корисним. На йогу сюди запрошую лише найближчих.
* * *
Я не спеціаліст ні з феншую, ні з Васту (індійська система-аналог, – ред.), але щось таки є мінімальне, що я зробила в домі за цими традиціями. А мій феншуй – моє серце. От я відчуваю, що цій квіточці треба тут бути.
[img data=wat]16_03_2016_1302426682/6.jpg[/img]
* * *
Я дуже люблю викидати непотрібні речі. Мабуть, якась енергія Шиви-руйнівника проявляється. Шива в Йозі – заступник всіх йогів, одна з його функцій – знищення. Якщо це зовсім не функціонально – я викидаю, щось роздаровую, і – простір очистився. Інколи я, навпаки, можу чітко відчути, наприклад, що в дім треба принести червону річ або білу свічку чи вазон… Може, це жіноча інтуїція?
* * *
Я ходила в музичну школу, була в гурті бандуристів. Ми постійно гастролювали, думала колись, що піду цим напрямком, навіть запрошували вчитися у консерваторію. Але тоді тяжко було музикантам – тягнеш за собою важку бандуру, граєш півроку твір, а тобі заплатили 30 гривень за день роботи. Я рада, що нарешті з’явилися класні музиканти, які на бандурі імпровізують джазові версії, створюють обробки на світові хіти. Хоча я вважаю, що класичний репертуар для бандури – це повстанські і народні пісні.
[img data=wat]16_03_2016_1953349198/_mg_0276.jpg[/img]
* * *
Коли не було особистої бандури – я збирала дримби чи ще щось. Бандура , що стоїть в кімнаті – подарунок учня. Буває, увечері граю для себе – це такий відпочинок. Зараз починаю підбирати мантри на бандурі, дехто навіть чекає сольного концерту. Музика творить основу мого життя.
* * *
Книги також – невипадкові, все пов’язане в житті. Зараз готуюся до іспиту (дівчина проходить інструкторські курси дуже високого рівня в Києві, у Анатолія Зенченка – ред.), треба прочитати багато автентичних, філософських текстів, яким тисячі років, а це читання займає дуже багато часу. Основна література, яку читаю – йогівська, філософська, анатомічна, історична, езотерика. Ошо і тому подібні – це мені дуже цікаво, також українська класика – це те, що завжди було, воно нікуди не зникає.
* * *
У йозі вважається, що йог вільний від своїх почуттів, відчуттів і всіх чуттєвих органів. Важливо навчитися не прив’язуватися у житті до того, що ти любиш чи кого ти любиш. Це практика, коли ти даєш повну свободу речам і людям, коли повністю можеш відпустити, і коли це тебе «не затягує». Стан йоги – коли ти любиш всіх, але всіх відпускаєш, і це не завдає ніякого болю.
[img data=wat]16_03_2016_1469877022/_mg_0304.jpg[/img]
* * *
Йога – це не релігія, вона тобі дозволяє сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати жодної. Але йога швидше теїстична школа, адже до Бога зрештою ти маєш прийти.
* * *
Подорожую в силу своїх матеріальних можливостей. Бажання, звичайно, значно більші. Планую якось вирушити на Схід, потрапити на землю витоків йоги, хоч трохи там пожити, відчути справжню енергію Індії. Багато країн я не відвідала, та побувала у затишних європейських містечках. А постійні подорожі – це українські Карпати. Коли я відчуваю, що мені треба кудись їхати – їду до гір.
[img data=wat]16_03_2016_1656386446/_mg_0312.jpg[/img]
* * *
Я хочу жити в Україні. Це остаточно вирішила, просто в мене дуже глибоке відчуття зв’язку з корінням, з родом. Точно знаю, що повинна бути тут, якими б не були умови. Мій шлях – працювати тут і вносити в нашу культуру більше духовності.
* * *
Є особисті бажання: духовний розвиток, максимум уваги своїй меті – вирости внутрішньо через йогу. Цей шлях мені дуже близький. А йога-студія – це блакитна мрія, бажання, через яке я зможу служити людям. Бачу це як центр, у який можна прийти, відключити всі думки й отримати гармонію. Я думаю, усе це буде, адже світ знає, коли все має відбутися, і це станеться вчасно. Головне – не поспішати.
[img data=wat]16_03_2016_1189269958/_mg_0331.jpg[/img]