BLOG на нічку : мама як вікіпедія

Сьогоднішній «BLOG на нічку» присвячений маленьким дітям, зокрема тому, допомогти дитині краще пізнати світ та підняти рівень ерудиції, спілкуючись з чадом.

Своїми роздумами з «Таблоїдом Волині» поділилась авторка Ютьюб-каналу «Бабусяндія» Олена Толочик, жінка також вивчала психологію та цікавиться тим, як виховувати дітей, аби вони росли без душевних травм.

Якщо бажаєте побачити і свій блог на сторінках нашого інтернет-видання – надсилайте тексти на електронку: [email protected].

***

Вихідними мала змогу спостерігати кілька епізодів спілкування батьків з дошкільнятами. Описувати побачене не буду, просто мала нагоду ще раз переконатись: чим більше спілкуєшся з чадом, тим більше віддача. У дитини краща мова, ерудиція, впевненість у собі, є тяга до пізнання.

І не треба казати, що на спілкування немає часу. Його дуууууууже багато, просто не має бажання. Зручніше дати в руки телефон і хай дивиться мультики. Звісно, сьогодні багато хороших, розвиваючих, добрих. Але і вони для різного віку, не завжди зрозумілі і повчальні. Днями наша красуня похвалилась, що дивилась Вікішоу. Та коли я запитала, про що воно, що там цікавого, зрозумілої відповіді не отримала. Зазвичай, Софія вміє переказати побачене, пояснити що діялось і чим все закінчилось…

Звичайно для дитини дошкільного віку важлива картинка (наочність) для сприйняття і світорозуміння. Така особливість розвитку у цьому віці. Але я впевнена, що найкраща вікіпедія і комунікатор для дитини — мама. Тому що вона найближча, тому що її можна запитати про незрозуміле, тому що її голос дає малечі відчуття захищеності, комфорту. Перші навики спілкування закладає вона, бо це двосторонній процес, діалог. В грудному віці його називають комплексом пожвавлення, а в дошкільному — періодом чомучок.

І тон в таких діалогах задає мама. Зранку, налаштовуючи сина на позитив, можна «помітити» як він за ніч підріс, пригадати, що у сні ми міцніємо і ростемо, а ще і вчорашні фрукти в цьому допомагають. Збираючись в садок, можна обговорити плани на вечір, спільне приготування вечері. Пригадати, як сподобався минулого разу татові приготований разом омлет (паштет, рулет, вінегрет). Говорити є про що!

Про те, як розвивати дитину дорогою в садочок тут:

Коли забираю внучку з садка, обов’язково приходжу трохи раніше, переглядаю її роботи, поки вона вечеряє. І тоді розмову починаю з оцінки її творчості. Далі розпитую про заняття, їжу, прогулянку. Дізнаюсь про підготовку до майбутніх ранків – чую пісні, вірші. Це спілкування переходить у спостереження за природою, її весняними змінами, красою міста. Іноді просто язик болить…

Діти підростають і актуальним стає не просто діалог, а спільна праця, власний приклад і робота разом:

Після цього малечі захочеться іти на город, щоб побачити, чи зійшло насіння, чи виріс вже той бурячок. І це тема для розмови про урожай, умови урожайності. Словом, говоримо, жартуємо, пояснюємо, відповідаємо, розвиваємо. Тільки так можна стати другом і авторитетом для дитини:

А мультики обов’язково обговорюємо і вибираємо разом!