BLOG на нічку : дитина як копірайтер

Сьогоднішній «BLOG на нічку» присвячений маленьким дітям, їх сприйняттю, реакції на слова та дії батьків, близьких, педагогів.

Своїми роздумами з «Таблоїдом Волині» поділилась авторка Ютьюб-каналу «Бабусяндія» Олена Толочик, жінка також вивчала психологію та цікавиться тим, як виховувати дітей, аби вони росли без душевних травм.

Якщо бажаєте побачити і свій блог на сторінках нашого інтернет-видання – надсилайте тексти на електронку: [email protected].

***

Не кричи, я тобі сказав, закрий рот! Я сказав додому, значить додому, — голосно волає тато, перекрикуючи сина і силою тягне з вулиці. Той нервово заперечує, репетує, але не плаче, намагається вирвати руку. Але перемагає сильніший…

Знайома ситуація? Звичайно, силою простіше. Звичайно, тато поспішає. Звичайно, він головніший. Але цей приклад — демонстрація того, що син вже копіює поведінку батька. Він не просто плаче і просить: «Будь ласочка, ну ще 5 хвилинок…». Дитина різкістю і супротивом відповідає на наказ.

А вся справа в тому, що діти підсвідомо копіюють модель і манеру поведінки того з батьків, хто домінує. Якщо в сім’ї патріархат і останнє слово завжди за татом, то чада будуть себе поводити так як він. Буде крик, якщо це притаманно татові, гучні заяви дошкільника мамі, ультиматуми.

Коли ж головна мама і вона сильна своє мудрістю, зрозумілими аргументами, вмінням вислухати, то і син, і донька будуть наслідувати її. Це тенденція. Адже дитина – відображення батьків, вона як копірайтер. Лише вибирає модель поведінки сильнішого. При цьому інколи в своєму копіюванні перегинає палку, гіперболізує. Найяскравіше це проявляється в підлітковому віці. А в дошкільному, як кажуть, обдаровує «квіточками». Це те, що батьки називають фокусами, вередуванням, протестами. Варто в такі моменти не дорікати: «В кого ти такий вдався?!», а зрозуміти свої помилки, побачити віддзеркалення власних «мінусів». Не побоятись вибачитись перед дитям, якщо зірвались на крик. Бо ж тиск, авторитарність, зайва вимогливість спонукають дитину з часом брехати, зневажати батьків, не довіряти.

А взагалі ідеальний варіант для дитини — це мудре двовладдя і рівноправ’я в сім’ї. Таку дипломатичну модель нащадок перенесе і на своє майбутнє.

Тож поглянемо у живе дзеркало! Подобається відображення?