^{Текст: Ірина САСОВСЬКА
Фото: Роман ДОМБРОВСЬКИЙ
Настрій: «Львівський штрудель»}

Молодого актора Волинського театру Дмитра Репюка віднедавна можна побачити не лише на сцені, але й на деяких світських заходах та у караоке-ресторані «Opera». Театральному глядачеві хлопець найбільше запам’ятався шекспірівськими персонажами Ромео та Гамлетом, публіка ж ресторану знає його з іншої сторони й навіть під іншими прізвищем.

Про кар’єру актора й ведучого, зміну прізвища та думки про театр та кіно «Таблоїд Волині» поспілкувався з Дмитром у кав’ярні «Львівський штрудель».

[img data=wat]09_06_2016_631730118/_mg_2809.jpg[/img]

– Типово «кавові розмови» «Таблоїда Волині» розпочинаємо із запитання про напої. Що частіше п’єте: каву чи чай?

– Частіше п’ю каву, переважно американо, бо її більше і можна пити, курячи сигарету. Еспресо п’ється швидко, а за американо можна відпочити й збадьоритися. А оскільки останнім часом роботи багато, то і кави п’ю чимало. Раніше навіть сам вдома вранці частенько готував каву, зараз купую по дорозі на роботу.

[img data=wat]09_06_2016_631730118/_mg_2819.jpg[/img]

– Мабуть, на зарплату актора зараз вижити важко. Чим ще займаєтесь й заробляєте?

– Ви маєте рацію. Зараз намагаюся проявити себе у сфері ведення різних заходів, тобто працюю ведучим. Також маю постійне місце роботи у мережі «F2F», працюючи ведучим у караоке-ресторані «Opera». Останнім часом отримав чимало пропозицій, аби проявити себе у якості ведучого. Дебют ведення масштабного заходу для мене відбувся на фестивалі «Lutsk Food Fest» у замку. Люди кажуть, що непогано себе проявив. Після того отримав ще кілька пропозицій, серед яких і весілля. Скажу чесно, ще таким не займався, але думаю спробувати себе й у якості тамади. Нещодавно навіть випускний провів, мене запросила четверта гімназія.

Чесно кажучи, я не звик до такого обсягу роботи. Зазвичай, вона обмежувалась лише театром. Зараз я просто розриваюся, поки просто не можу оптимально систематизувати свій день, щоб виділити час і на відпочинок, і на роботу.

[img data=wat]09_06_2016_631730118/_mg_2824.jpg[/img]

– Виступаючи у нічному клубі, ви представляєтесь іншим ім’ям. Не хочете пов’язувати Репюка-актора з Кольцовим-ведучим?

– Насправді у цьому нема ніякої таємниці чи потайного сенсу. Прізвище Кольцов – це дівоче прізвище моєї мами. Прізвище батька Репюк я не хочу залишати собі через мої особисті причини. Прізвище Кольцов я хочу взяти собі офіційно в пам’ять про маму. Це для мене важливе і болісне питання і збираюсь зайнятись ним якомога швидше.

[img data=wat]09_06_2016_631730118/_mg_2833.jpg[/img]

– Не переживаєте, що Дмитра Кольцова знатимуть менше, як Репюка? Адже, як не крути, Дмитро Репюк зараз достатньо відомий на Волині актор.

– Зараз, працюючи в «Опері», я роблю нормальну рекламу того самого Кольцова. Можливо, серед луцької аудиторії більшість мене знає саме як Кольцова. А щодо театру, то глядачі часто знають мене візуально, але не знають імені й прізвища. Кажуть: а, це ж ви грали Гамлета!

Якщо чесно, це прізвище мені ніколи не подобалось, ще з моменту як я почав усвідомлювати себе як особистість. Воно не милозвучне.

[img data=wat]09_06_2016_631730118/_mg_2844.jpg[/img]

– Як часто у житті доводиться грати? Як розмежовуєте поняття брехні і гри?

– До появи однієї особливої людини, моєї другої половинки, я дещо заплутався у житті. У мене були проблеми з пошуком себе, я любив погуляти. Можна сказати, що вів «гулящий» спосіб життя. У той період я справді багато грав і брехав. Людина, яка з’явилась у моєму житті, показала мені правильний шлях, і за це я, мабуть, буду висловлювати їй вдячність до кінця свої днів.

Якщо говорити про стосунки, то брехня – це дуже велика перепона. І на перших порах це було дуже великою проблемою. Так, я зробив вибір і зрозумів, що бути чесним з людьми і не грати – це набагато краще і правильно. Тож можна сказати, що тільки зараз люди почали взнавати мене справжнього.

[img data=wat]09_06_2016_631730118/_mg_2846.jpg[/img]

– У одному зі своїх інтерв’ю Ви назвали роль Гамлета найбільш знаковою і важливою. Не боїтеся, що саме вона може стати фатальною у кар’єрі через стійку асоціацію з героєм?

– Справді, у багатьох випадках мене впізнають саме як Гамлета, але як актор я не дуже болісно сприймаю такі речі. Зараз я розумію, що все своє життя тільки з театром я пов’язувати не збираюся. Так, я люблю театр, але так само не забуваю про велику кількість розгалужень, у яких я можу себе проявити. Якщо я буду працювати над собою й вдосконалюватися, мене знатимуть не тільки як актора, але й як хорошого ведучого.

Роль Гамлета справді стала дуже важливою для мого становлення як актора й багато дала для саморозвитку. Мені приємно думати, що у історії Волинського театру я залишу якусь світлу й позитивну сторінку.

[img data=wat]09_06_2016_631730118/_mg_2869.jpg[/img]

– Цю роль ви отримали з легкої руки Петра Ластівки, й сама вистава має багато схвальних відгуків критиків. Як ставитесь до тієї ситуації, яка зараз склалась навколо Петра Ластівки й чи стане це втратою для театру?

– Петро Ластівка – хороша й талановита людина, однак у ставленні й спілкуванні з колегами йому, справді, варто було би бути обачнішим. Так, особисто для мене ця людина нічого поганого не зробила, вона навпаки посприяла моєму кар’єрному росту у цьому театрі. Чи втрата це для театру, розсудить тільки час, якого на цей момент пройшло небагато. Я думаю, що результат оцінять, у першу чергу, глядачі. Вони найперші побачать, що змінилося зі звільненням Петра Ластівки. Зараз зрозуміло, що з початком нового сезону у театрі буде новий художній керівник.

[img data=wat]09_06_2016_631730118/_mg_2876.jpg[/img]

– Ви можете похвалитися кількома театральними нагородами. Яка для вас найзнаковіша? І на скільки важливе для актора визнання?

– Найвагомішою для мене залишається нагорода, яку отримав в Івано-Франківську на регіональному фестивалі «Прем’єри сезону» – відзнака «За кращу чоловічу головну роль». Цю премію я отримав за Гамлета. Останньою нагородою, яку я отримав, стала відзнака імені Агатангела Кримського на місцевому рівні, яку я отримав за роль Гамлета, Ромео і Лавріна.

Звичайно, будь-які нагороди й позитивні відгуки критиків – це дуже приємно. Бо сам ти не можеш дати собі об’єктивної оцінки.

[img data=wat]09_06_2016_631730118/_mg_2887.jpg[/img]

– Чи любите кіно? Які фільми дивитесь?

– У театр я пішов саме через любов до кінематографу. Дивлюсь переважно зарубіжні фільми. Звичайно, переглянув усі класичні радянські комедії. Зараз є глибокі фільми, але їх дуже мало. Переважно зараз у кіно – мультики і спецефекти. На жаль, нині дуже мало часу, щоб ходити у кіно. Останнє, що дивився у кінотеатрі, це «Люди-Х. Апокаліпсис». Хоч я й дуже люблю комікси Марвела й фільми, зняті за ними, «Люди» не надто сподобались.

З режисерів дуже люблю Тіма Бертона. Улюблений актор – Джонні Депп. Всі фільми, де вони працюють разом, я бачив. Для мене Джонні Депп – це один із прикладів для наслідування, він дуже різноплановий актор. Але моїм фаворитом все ж залишається Аль Пачіно. Мій улюблений фільм – «Хрещений батько».

[img data=wat]09_06_2016_631730118/_mg_2912.jpg[/img]

– Коли востаннє були у ролі глядача в театрі? Які постановки любите дивитися?

– До нас приїжджають театри України з гастролями. Але, на жаль, дуже часто це просто заробітчанство. На виставу просто набирають потрібну кількість відомих облич з метою реклами, щоб люди йшли на це. Такі постановки рідко доносять до глядача щось дійсно вагоме. Років три-чотири тому я ще ходив на такі гастролюючи театри, зараз не відвідую, бо це мені не цікаво і я знаю, з якою метою вони приїхали.

Звичайно, якщо приїжджає Львівський театр чи Київський театр імені Івана Франка, є велике бажання сходити на такий матеріал, але, на жаль, не завжди вистачає часу.

[img data=wat]09_06_2016_631730118/_mg_2920.jpg[/img]
[img data=wat]09_06_2016_1808143161/_mg_2921.jpg[/img]
[img data=wat]09_06_2016_631730118/_mg_2930.jpg[/img]
[img data=wat]09_06_2016_631730118/_mg_2945.jpg[/img]
[img data=wat]09_06_2016_631730118/_mg_2953.jpg[/img]
[img data=wat]09_06_2016_631730118/_mg_2981.jpg[/img]

***

^{Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу [email protected].}