Сніжана Шевчук випробувала себе у всіх видах журналістики й зізнається, що найскладніша таки телевізійна. Власним кореспондентом каналу «1+1» вона працює з 1998 року. За цей час встигла усвідомити, що таки знайшла своє покликання й тепер залюбки передає досвід тим, хто й сам хотів би спробувати себе у цій галузі. А ще жінка багато читає та пише вірші.

Сніжана Шевчук працює помічником заступника голови Волинської облдержадміністрації. Окрім чиновницької роботи і праці власкором каналу «1+1», на плечах цієї жінки багато ще й сімейних зобов’язань. Вона доглядає за мамою-інвалідом, допомагає самотній тітці, сидить з 91-річним дідусем. А ще вдома – море всілякої роботи й домашніх тварин, серед яких улюблений – рудий кіт з напрочуд вигадливим ім’ям: «Лаврін Котик Горошко на прізвисько Грізлі Кровожерна Рись».

У День працівників радіо, телебачення та зв'язку Сніжана Шевчук говорить про себе, журналістику, і себе в журналістиці.

[caption][img data=def]16_11_2015_760173229/dsc_2093.jpg[/img] Журналістику жінка називає своїм покликанням[/caption]

У житті я невиправна оптимістка, а в професії – поінформований реаліст. Журналістом бути ніколи не мріяла. Думала, що вивчуся і обов’язково буду вчителем. Тоді журналістика була не тою професією, про яку мріяли зі шкільної лави. Коли закінчила літературний факультет, так в житті обернулося, що мене понесло в журналістику. Добре писала, мала образне мислення й легко володіла словом.

***

Я випробувала себе у всіх типах журналістики. Починала з газетної. Першим, хто благословив мене на друковане слово, був покійний редактор «Волині» Полікарп Шафета. Потім пробувала себе у радіо, працювала з нині, на жаль, покійним Матвієм Козачуком. Він був моїм навчителем радійного слова. На «Волинському телебаченні» робила художні програми, захоплювалась історією міста й для себе її відкривала. Також працювала на ТРК «Аверс», радіо «Свобода», «Німецькій хвилі».

[caption][img data=def]16_11_2015_760173229/17462-28u.jpg[/img] На джазовому фестивалі у замку Любарта[/caption]

Коли я починала, не надто багато було джерел, доступних для журналістів. Тоді журналістка Шевчук чимчикувала у бібліотеку, брала книжечки й читала, аби дізнатись більше. Журналістика, це якраз та професія, яка спонукає до безперервного і постійного учіння. У мене ця звичка давно. І перш ніж готувати якусь тему, я повинна розібратися у ній до дрібних деталей. Я до сих пір безперервно вчуся. З останнього, що опанувала, готуючи тему, – гібридний двигун. Тепер знаю, що то двигун внутрішнього згорання на 230 кінських сил, поєднаний з електроприводом потужністю 120 кВт, навіть вивчила, чим відрізняється одометр від спідометра.

***

Як на мене, молоді колеги трохи грішать тим, що не предметно готуються до теми. Робота журналіста не в тому, щоб підставити людині мікрофона. Журналіст мусить доступно пояснити тему загалу. Одночасно, щоби це не було примітивно для людей, заангажованих а цій темі, й не складно для дядька Івана і тітки Марії.

[caption][img data=def]16_11_2015_760173229/art.jpg[/img] З допомогою майстра Сніжана опановує гончарство[/caption]

Я вважаю, що журналістика належить до тих професій, де мало просто опанувати спеціальність. Має бути ще щось: темперамент, хист, те, що називається покликанням. Я думаю, що це моє покликання. Я дуже люблю те, що роблю. Я люблю свою роботу, мою журналістику.

***

Попрацювавши у всіх видах ЗМІ, скажу, що телевізійна журналістика найскладніша. Тут журналіст повинен бути не тільки автором тексту, але й сценаристом, режисером, монтажником. Видати сюжет у вигляді якоїсь історії – це все одно, що створити фільм.

[caption][img data=def]16_11_2015_760173229/dsc_0082.jpg[/img] Робочі моменти[/caption]

Вважаю, що у журналістиці мають працювати трохи навіжені люди. Флегматик тут працювати не буде.

***

Ненавиджу свою професію тоді, коли доводиться робити матеріали про трагедії, про кричуще свавілля чи несправедливість. Але про це треба розказувати.

***

У журналістиці залишатися безпристрасним неможливо. Відключати власні емоції має лікар, але не журналіст. Особливість телевізійної журналістики в тому, що окрім інформації, вона дає можливість передати емоції. Коли інформація має емоційне забарвлення, вона проймає.

[caption][img data=def]16_11_2015_760173229/dscf2923.jpg[/img] За роботою[/caption]

Мені дуже поталанило з оператором. Я вважаю, що необхідний тандем журналіста й оператора. Це як дві руки – ліва і права. Ми з Ігорем Куліковим працюємо разом багато років, шкірою один одного відчуваєм. Я вже ним абсолютно не керую й впевнена в ньому. Деякі речі бачимо однаковими очима.

***

Телевізійна журналістика – найдорожчий із видів інформації, який потребує великих капіталовкладень. Саме тому я не вірю в ідею громадського телебачення, яке перебуває лише на утриманні громади. Навіть якщо робити це на базі національного каналу та регіональних каналів, цей проект безперспективний без серйозного інвестора.

***

Для початківців раджу не читати чужих матеріалів, аби можна було віднайти власний стиль. Кожен журналіст мусить мати свій стиль, це як почерк. Раджу читати художню літературу, бо тут треба вміти мислити картинками.

[caption][img data=def]16_11_2015_760173229/dscf6441.jpg[/img] Журналістська осінь у поліському лісі[/caption]

Дуже багато читаю. І хоч вчилась на літературному факультеті, де треба було прочитати 200 творів за семестр, після навчання прочитала набагато більше. Обожнюю книгу «100 років самотності» Габріеля Гарсіа Маркеса, перечитую її 3-4 рази на рік. В скільки б не прийшла б і яка б стомлене не була, читаю кожного дня. Завжди є біля ліжка книжка і читаю щонайменше 30 сторінок в день. Ще зі студентських років маю звичку дочитувати усі книги. Єдина книжка, яку я почала і не закінчила – «Улісс» Джеймса Джойса. 

[caption][img data=def]16_11_2015_760173229/dscf7737.jpg[/img] Через сюжет на телебаченні Сніжана Шечук знайшла пару для цього лося[/caption]
[caption][img data=def]16_11_2015_760173229/p1010047.jpg[/img] У кабінеті в облдержадміністрації[/caption]
[caption][img data=def]16_11_2015_760173229/vesna-019.jpg[/img] Лаврін Котик Горошко на прізвисько Грізлі Кровожерна Рись[/caption]
[caption][img data=def]16_11_2015_760173229/zviri.jpg[/img] Домашні улюбленці чекають хазяйку[/caption]