^{Текст: Ірина САСОВСЬКА
Фото: Роман ДОМБРОВСЬКИЙ}

Нещодавно на посаду генерального директора ВАТ «Укрзалізниця» призначили поляка Войцеха Балчуна. Українські ЗМІ дивували заголовками про те, що таку серйозну структу очолив рокер, адже, окрім переконливих кар’єрних досягнень, чоловік є ще й лідером популярної польської рок-групи. Не менш колоритним представником «Укрзалізниці» у Луцьку є нинішній керівник станції Алігейдар Багіров. 

«Таблоїд Волині» розпитав про те, як працюється чоловіку в новому кабінеті й чи вже звик до них. Сьогоднішня «Хата для роботи» – з другої домівки головного залізничника Луцька.

В оновленому приміщенні залізничного вокзалу персонал працює ось уже майже чотири роки. Під час реконструкції, яка тривала два роки, підсилили фундамент, перепланували внутрішнє приміщення й добудували 3 поверх. Красивий та комфортний вокзал обійшовся у 21 мільйон гривень.

Робочий простір посадовця знаходиться на добудованому третьому поверсі приміщення. Перед кабінетом начальника є приймальня, тож так просто до кабінету не потрапити, доведеться відповісти на типове запитання «Хто ви й навіщо?». Секретарем тут працює Юлія Пастушок.

[caption][img data=wat]13_04_2016_711042690/_mg_0414.jpg[/img] Персонал станції зізнається, що ім’я начальника вимовили б навіть спосоння. Сам же Алігейдар Халілович, що не ображається, якщо незнайомі люди вимовляють ім’я неправильно.[/caption]
[caption][img data=wat]13_04_2016_711042690/_mg_0462.jpg[/img] Секретар станції Юлія Пастушок[/caption]
[caption][img data=wat]13_04_2016_711042690/_mg_0447.jpg[/img] У приймальні на дверях начальника також є табличка. Мабуть, аби незнайомці зайвий раз повторили подумки ім’я[/caption]

До Луцька Алігейдар Багіров приїхав працювати у далекому 1986 році, одразу ж після закінчення університету. Перша посада – черговий станції «Промислова». Начальником станції «Луцьк» чоловік працює з 2004 року. Алігейдар Багіров тішиться, що саме на його керівництво припало оновлення вокзалу й пишається, що нині навіть наречені приїздять сюди фотографуватись.

Алігейдар Багіров народився в Азербайджані, вищу освіту здобув у Санкт-Петербургу, а до Луцька чоловіка привело кохання – на п’ятому курсі одружився з лучанкою. За час роботи на Волині керівник отримував багато пропозицій змінити місто, однак на жодну не погодився, адже вважає Луцьк дуже комфортним і затишним для життя. Не забуває Алігейдар Багіров й про Батьківщину – їздить до Азербайджану кожного року.

Як начальник чоловік дуже вимогливий. «Я не можу терпіти, коли мене обманюють. Є якісь проблеми чи питання – прийди й чесно розкажи, то я ще навіть допоможу», – каже Алігейдар Багіров. За його словами, як людина з Кавказу буває дещо запальним, однак так само швидко відходить.

Хоч після реконструкції вокзалу вже й минуло майже чотири роки, керівник каже, що дуже бережно ставиться до оновленого приміщення й меблів, того ж вимагає й від підлеглих, і взагалі ідеально було б, якби ще й відвідувачі вокзалу були охайні й не нищили його. 

[caption][img data=wat]13_04_2016_711042690/_mg_0449.jpg[/img] У кабінеті досить просторо[/caption]
[caption][img data=wat]13_04_2016_711042690/_mg_0435.jpg[/img] Алігейдар Багіров каже, що тут йому працюється комфортно[/caption]
[caption][img data=wat]13_04_2016_711042690/_mg_0430.jpg[/img] На робочому столі порядок[/caption]
[caption][img data=wat]13_04_2016_711042690/_mg_0429.jpg[/img] Виявляється, існує і такий[/caption]
[caption][img data=wat]13_04_2016_711042690/_mg_0425.jpg[/img] Автограф Івана Корсака у книзі «Немирів ключ»[/caption]
[caption][img data=wat]13_04_2016_711042690/_mg_0374.jpg[/img] Керівник має двоє окулярів: одні для роботи з папером, інші – для комп’ютера[/caption]
[caption][img data=wat]13_04_2016_711042690/_mg_0427.jpg[/img] За квітами у кабінеті доглядає секретарка[/caption]
[caption][img data=wat]13_04_2016_711042690/_mg_0428.jpg[/img] Фото донечок Каті та Сабіни[/caption]
[caption][img data=wat]13_04_2016_711042690/_mg_0446.jpg[/img] Такий пристрій допомагає визначати погоду. Це – подарунок[/caption]
[caption][img data=wat]13_04_2016_711042690/_mg_0451.jpg[/img] Біля робочого столу – телефону для конференцій та зв’язку з іншими станціями[/caption]
[caption][img data=wat]13_04_2016_711042690/_mg_0373.jpg[/img] На стіні висить портрет Шевченка[/caption]
[caption][img data=wat]13_04_2016_711042690/_mg_0377.jpg[/img] Національний мусульманський оберіг з Батьківщини поряд з почесною грамотою від міського голови[/caption]
[caption][img data=wat]13_04_2016_711042690/_mg_0415.jpg[/img] Є у кабінеті телевізор та шафа для одягу. За дверима – кімната для переговорів.[/caption]
[caption][img data=wat]13_04_2016_711042690/_mg_0417.jpg[/img] Чоловікам з гарячим характером часто дарують холодну зброю[/caption]
[caption][img data=wat]13_04_2016_711042690/_mg_0418.jpg[/img] Посвідчення та знак «Залізнична слава» третього ступеня[/caption]
[caption][img data=wat]13_04_2016_711042690/_mg_0419.jpg[/img] Фото з урочистого відкриття вокзалу[/caption]
[caption][img data=wat]13_04_2016_711042690/_mg_0420.jpg[/img] Подяка від Бориса Клімчука[/caption]
[caption][img data=wat]13_04_2016_711042690/_mg_0421.jpg[/img] Подяка від Миколи Романюка[/caption]
[caption][img data=wat]13_04_2016_711042690/_mg_0423.jpg[/img] Символічний ключ від станції «Луцьк»[/caption]
[caption][img data=wat]13_04_2016_711042690/_mg_0424.jpg[/img] У кабінеті начальник зберігає фото «до» і «після»[/caption]
[caption][img data=wat]13_04_2016_711042690/_mg_0453.jpg[/img] Вид із одного з вікон начальника[/caption]