Помічниця нардепа розповіла про роль краси у кар'єрі

05 Травня 2016
«Красунею березня» за версією читачів «Таблоїда Волині» було обрано красуню і розумничку, помічницю волинського нардепа Ігоря Лапіна Вікторію Климчук. За гарною традицією «Таблоїд Волині» поспілкувався з переможницею і розпитав, чи сприяє краса навчанню та кар’єрі, методи боротьби із заздрісниками та секрети догляду за собою.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: КРАСУНЯ ДНЯ: ПОМІЧНИЦЯ НАРДЕПА ВІКТОРІЯ

У школі/університеті брали участь у конкурсах краси?

– Коли я навчалася у 21-ій гімназії, то брала участь у конкурсі «Міс 7-8 класи». Я не зайняла першого місця, зате отримала титул «Міс чарівність» чи щось подібне, що присвоюють тим, хто програв, щоб не аж надто занижувати їхню самооцінку.



Ким мріяли бути в дитинстві?

Свою першу політичну партію я створила у 8 років! Вона називалась «Партія бізнесменів України» :) Насправді, я не пам'ятаю, звідки у мене взялась сама ідея, адже батьки з політикою не були пов'язані. Хоча покійний тато займався активно громадською та правозахисною діяльністю. Я пам'ятаю, як ми з подругою робили агітаційну продукцію (значки, плакати…) Малювали те все олівцями та фломастерами. Зринає у пам’яті логотип моєї «політичної сили» - велике широко відкрите око. Ми агітували знайомих до нас вступати. Декого з двору навіть вдалося «завербувати». Те захоплення тривало доволі довго. Втім, діти змінюють професії ледве не щодня, я також хотіла бути вчителькою (як мама), юристом (як тато), ветеринаром (бо дуже люблю собак) і навіть приватним детективом.

– Чому обрали саме філософський факультет?

– З вступом до ВНЗ в мене вийшла доволі драматична історія. Я дуже добре здала ЗНО (194,197 балів із 200) і вступила на державну форму навчання у всі заклади, які хотіла (у Львівський національний університет імені Франка, у Києво-Могилянську академію, у КНУ імені
Т. Г. Шевченка і, звісно, у наш СНУ імені Лесі Українки (тоді ще ВНУ). Я обрала Філософський факультет Львівськоно національного університету імені Франка, і ми з батьками завезли туди оригінали документів.

– Проте, несподівано для себе, за одну ніч я передумала і вирішила залишитись у Луцьку. Зараз я не можу раціонально обґрунтувати таке своє рішення. Пам'ятаю, як тато сказав мені, що я «змарную своє життя в Луцьку, маючи стільки можливостей безкоштовно навчатися в таких престижних ВУЗах як Франка чи Могилянка». Але батьки ніколи не приймали замість мене рішень, і їм довелося змиритись з моїм вибором. Відтак ми забрали документи зі Львова і завезли їх у ВНУ. Тепер я розумію, що це було правильне рішення, бо, як виявилося, це були останні роки життя мого тата і я провела з ним набагато більше часу, ніж якби я жила в іншому місті.

А філософію я обрала, бо довго не могла визначитися з тим, що мені до душі. Я завжди любила багато читати, розмірковувати над прочитаним і в школи обожнювала писати твори. Я вважаю, що філософія - це прекрасна базова вища освіта, яка більше за інші розширює світогляд, яка позбавляє від стереотипів у мисленні, яка вчить не ЯК ПРАВИЛЬНО треба думати, а просто вчить ДУМАТИ. На філософії є мінімум «канонів» для мислення і максимум простору для «польоту думки». Ти знайомишся з ідеями, які змінювали хід історії, результати яких перевершили, я впевнена, прогнози їхніх авторів. Мене неймовірно це захоплює (аж мурашки по шкірі біжать ось прямо зараз). Врешті-решт, вся історія і тим більше політика починається з того, що якийсь філософ озвучив або описав певну ідею. «Червоний диплом» з філософії дався мені легко та із задоволенням.



Часто запитують, чи краса допомагає у кар’єрі?

– Скоріше, не краса, а зовнішній вигляд справді грає певну роль у кар’єрі та в політиці, зокрема. «Краса» - це дуже суб'єктивно (як видно, у тому числі, з коментарів на Вашому сайті). Для когось я гарна, а для когось - ні. І це нормально. Зовнішність у роботі лише індикатор твого внутрішнього стану. Якщо ти приходиш на роботу розхлябаною, з нечесаним волоссям, пом'ятою, то люди тебе будуть сприймати, звісно, як людину нестабільну. З великою ймовірністю можна припустити, що твоя робота буде такою ж неякісною. Якщо ти вдягаєшся вульгарно, провокуючи людей навколо недоречно короткою спідницею чи надто глибоким декольте, то тебе не будуть сприймати серйозно, і на робочий процес це вплине негативно.

Людина може бути для вас особисто не красивою, але такі моменти як доглянутість, акуратність в одязі, гарна постава, правильна жестикуляція, чітка дикція, хороші манери, знання етикету – це все шматочки пазлу, з якого складається твій позитивний робочий образ.

Часто люди говорять, що більш важлива харизма, ніж краса. І це чиста правда. Якщо ти гарна, як лялька, але двох слів зв'язати не можеш, ти не станеш успішною у політиці. Натомість, ти можеш бути ззовні неприглядною, але, коли починаєш говорити, люди хочуть тебе далі слухати, цікавляться твоєю думкою, їх вражає твій інтелект, – от це рівень.

Повірте, гарненьке личко ніяк не допоможе бути професіоналом своєї справи. Помічники працюють багато, працюють у постійній стресовій атмосфері, коли все потрібно зробити сьогодні на сьогодні (чи сьогодні на вчора), і керівництво цікавить лише результат. Це сувора сфера діяльності, де треба бути «з зубами» і добре робити свою роботу.



Як боротися із заздрісниками, чи бувають якісь закиди «щодо красуні-помічниці»?

– Не знаю, чи є у мене заздрісники, і не розумію, чому можна заздрити у моєму випадку? Роботі у Верховній Раді? Це те, до чого я йшла з дитинства, прикладаючи зусилля, наполегливо навчаючись, стажуючись, самовдосконалюючись. Зовнішності? Зараз будь-хто за правильного догляду може стати гарним. Мало хто знає, що колись мені довелось схуднути десь на 10 кг. Це була колосальна та виснажлива робота над собою.

Моїй долі наврядчи позаздриш. Мій батько героїчно загинув в АТО. В 22 роки я стала напівсиротою і пережила те, про що не розкажуть мої фото у соцмережах… Адже мало хто в сучасному світі розуміє, що таке втратити батька на війні і прийняти на себе весь тягар вимушеного дорослішання. Те, що я після цього все ще знаходжу приводи радіти життю та насолоджуватись ним, - теж своєрідна робота над собою, певне зусилля.

Ті, хто знають мене по роботі, ніколи не закидають мені щось про «красуню-помічницю». З таким я вперше зіткнулася в коментарях на Вашому сайті. Я говорю відверто. Хто мене не знає особисто і дивиться лише соцмережі, той може робити якісь свої висновки, але мене вони мало цікавлять. Їхні судження про мене - результат їхнього світогляду та виховання. Якщо для них краса автоматично означає непрофесійність, значить їх оточують такі люди. Значить, їх так виховали - зі стереотипами у мисленні.




Хлопці допомагали з навчанням тощо за побачення чи інший прояв прихильності?

– Ні, такого не було ніколи. Я в школі була доволі сором'язливою і поки мої однокласниці зустрічалися з хлопцями, я ще гралась у ляльки «Барбі»! Мене ця «любовна» сфера життя зачепила вже аж в університеті... І то аж на курсі третьому. До того ж, я ніколи не вміла списувати, хитрувати з навчанням. Я завжди любила знати, що хороша оцінка чи погана - не важливо, головне знати, що вона моя, чесно зароблена.

Чи допомагає краса знати спільну мову з «сильними світу цього»?

– Краса, можливо, певною мірою допомагає привернути до себе увагу - не більше. При працевлаштуванні твоя «краса» - це твоє резюме. Так було у моєму випадку, зокрема. До роботи з Ігорем Олександровичем я 8 місяців стажувалась на повному робочому дні у приймальні Лілії Михайлівні Гриневич (яка зараз є Міністром освіти) і планка якості роботи там була дуже і дуже високою, я отримала від неї гарні рекомендації, вже мала «червоний диплом», володіла трьома іноземними мовами, мала досвід роботи за кордоном та інше… «Сильні світу цього» хочуть якісної роботи. Повірте, менш за все вони шукають красу на робочому місці.




Є якісь жіночі хитрощі, які використовуєте для досягнення якихось цілей?

– Ніяких жіночих хитрощів. Так склалось, що колектив робочий у мене «чоловічий»: мої колеги АТОшники, громадські активісти, військові. Тут треба вміти з самого початку правильно себе подати та створити навколо себе відповідну робочу атмосферу. Я сувора і вимоглива до себе та до інших. Люблю чіткість, відповідальність, серйозність і правильність у всьому. В роботі я дотошна зануда і перфекціоніст, яка не може собі дозволити здати начальству якусь аби-як зроблену аналітику чи документ, в якому немає якогось розділового знака. Це вдома, з коханим я собі можу дозволити бути м'якою, піддатливою, а з друзями - смішною та розслабленою. Це, до речі, той бік, який добре видно у соцмережах. А як тільки я заходжу в кабінет в Раді, вмикаю «робочу Віку». От з нею всі і працюють. На роботі я, якщо задуматись, страшна людина :) Тому моя основна хитрість - це бездоганно виконана робота, до якої не можна придертись.



Розкажіть про секрети збереження постійного гарного зовнішнього вигляду?

– Я не сиджу на дієтах, а просто правильно харчуюсь, не їм після 19 години. Найбільше їм вранці. Сніданок для мене - це цілий культ і головна їжа дня. Моє меню різноманітне, намагаюсь все збалансувати: на сніданок - найбільш калорійна їжа (вуглеводи: каші, фрукти + білки), на обід я люблю їсти суп, а ввечері - салат. Ніколи не думаю про калорії на сімейних святах. Мені здається, що я ображу господарів, коли почну розповідати, що я не їм того, не люблю того… Вважаю це не ввічливим. Ходжу в тренажерний зал тричі на тиждень і в теплу пору року бігаю вранці.

Я не експериментую із зовнішністю. Не роблю божевільних стрижок, жодного разу в житті не фарбувала волосся, не маю і не мала пірсингу на обличчі. Хоча це я для себе такий шлях обрала. На інших людях «модні експерименти» мені подобаються.

На мою думку, треба бути максимально рухливим не тільки в тренажерці, а й у рутинних дрібницях. Я страшенно люблю ходити пішки. Після роботи вдягаю кросівки, і мене тоді важко зупинити. Особливо багато я ходжу, коли подорожую! Тоді я зовсім не помічаю втоми і за гарними краєвидами та в хорошій компанії, можу пройти пішки більше 20 км на день. Обожнюю походи в гори, дуже люблю плавати… Я вважаю, що рухливість - це секрет хорошого здоров’я.Взагалі кожен повинен вибрати собі вид активності та рухливості до душі. Не всі, як я, люблять багато ходити і тягати залізо в залі. Хтось любить танці, гімнастику, йогу, інші - рубати дрова чи працювати в полі… Головне, щоб у вас в житті постійно був рух, бо він і є життям.




P.S. «Красуня лютого» стюардеса Олена та «Красуня березня» Вікторія – однокласниці. Будучи ученицями 10-11 класу, дівчата навчалися разом у Луцькій спеціалізованій школі № 1. Вікторія розповіла, що вони ніколи не конкурували між собою і хлопців не ділили, адже «Оленка вже тоді була моделлю» , а Вікторія - «новенькою» у класі.
0

Читати ще

Коментарі

Інна

Хай Вам щастить,Вікторіє!!

Оля

тут мало би бути інтервью з

оооо

щось мені підказує що дана

мавка

Переможцем у березні була

Zorro

Вік! Молодець!!!! ))))

Настя

От ніби і все норм каже, а

З Ковеля

Помагає чму болотяному - той

Додати новий коментар

Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter