Модель Діана Поян: дефілює в білизні та організовує бізнес-тренінги

13 Березня 2016
Текст: Ельвіра ЯЦУТА
Фото: Роман ДОМБРОВСЬКИЙ
Настрій: кав'ярня «ШАРЛОТКА»


Стереотипів про моделей (чи то «якихось манекенниць», як їх часто зневажливо називають) у нашому суспільстві більше ніж достатньо. Однак є люди, які гідно виконують свою роботу, не зважають на думки людей навколо і навпаки намагаються робити цих же людей щасливішими.

До таких особистостей належить модель з Луцька Діана Поян. Її, звичайно, бачив кожен лучанин і заздрила (точно кожна друга) лучанка. Згадали красуню-дівчину, яка зображена на фото, розміщеному на фасаді луцького ЦУМу?



Так-так, у розмові за кавою «Таблоїд Волині» намагався вивідати секрети моделі-обличчя бренду нижньої білизни «Жасмін» - Діани Поян. Поспілкувалися ми у кав’ярні «Шарлотка», де Діана відразу ж зробила неочікуване замовлення – чорний чай з лимоном та тістечко.

– Що обреш – чай, каву? Чи дозволиш собі тістечко?

– Я дуже люблю каву, але останнім часом рідко вживаю, надаю перевагу смачненькому лате. Ранішній ритуал вживання кави вважаю більше поширеною думкою, ніж справді способом пробудження. Насправді не кава пробуджує, а улюблена справа, коли потрібно чимось займатися не тому, що треба, а тому, що тобі це подобається.



Як же поєднувати тістечка і чудову фігуру?

– Мені пощастило: я сама тендітна і мама в мене такої статури. Щодо спорту – йога, в літній час – великий теніс. Я не такий великий фанат поїсти, дещо собі не дозволяю. Не їм м’яса, рідко споживаю рибу. Оскільки в мене чоловік вегетаріанець, то я готую так, щоб нам обом підходило. Хоча коли захочеться, трохи м’яса можу з’їсти. Намагаюсь себе не обмежувати, а от страви з тіста, випічки, фаст-фуд взагалі не їм. Мені така їжа не смакує. Люблю салати, овочі, фрукти.




– Люди впізнають «дівчину на ЦУМі»? Як реагують батьки?

– Знайомі всі знають. Люди незнайомі не впізнають. Та й у житті я ж так не виглядаю. Батьки вже до того бачили мої роботи у різних журналах-портфоліо, тому нічого проти не мають. Навпаки пишаються своєю донькою.



– Чому саме модельний бізнес?

– Я в ньому вже більше 10 років. Мене поруга привела в агентство, оскільки йти самій їй було страшно. Мені сподобалося, почалися конкурси краси, пропозиції виступити чи поїхати за кордон. Школу на той час закінчила, почала отримувати певний заробіток.

– Як боротися зі стереотипним баченням людей роботи моделей?

– Ніяк, вони мене не особливо торкалися. Люди запитували, чим я насправді закордоном займаються. Брати на себе відповідальність і відповідати за всіх я не буду, бо справді є дівчата, які компрометують наш бізнес. Я знаю, що добре роблю свою роботу. Кожна моя копійка зароблена завдяки власним якостям. Ми продаємо свою зовнішність, акторські здібності розкритися перед камерою і продати товар.




– Скільки країн об’їздила?

– Всю Азію, окрім Індії. Була в Тайланді, Китаї, Кореї, Індонезії, Сінгапурі, Малайзії, Гонконзі тощо.

– Чи змінюється думка про свою країну після кожної подорожі за кордон?

– Звичайно, але вдома завжди найкраще. Є певні речі, які треба змінити в країні. Хотілося б, в першу чергу, щоб люди були щасливіші, радісніші, доброзичливіші. В українських реаліях для багатьох здасться це «неможливим та надуманим», проте реальним. Я завжди хотіла жити в Україні, і всі свої зароблені гроші завжди привозила сюди (сміється – авт.)…



– Ти не так давно одружилася. Розкажи про знайомство з чоловіком?

– Ми знайомі близько 10-ти років. Познайомилися завдяки нашій спільній подрузі, а відтепер і кумі – Марині Занюк. Олексій також займався модельним бізнесом, на той час ми працювали в одному модельному агенстві, проте зв'язок не підтримували. І тільки через 10 років настав «той самий час». Ми спочатку листувалися у фейсбуці, потім сходили на 3 побачення і почали жити разом, оскільки зустрічатися на 2 міста було не варіантом для нас. А через 4 місяці вже одружилися.



– А де робили весілля?

– Ми його не робили, просто розписалися. А вже постфактум розповіли батькам.

Чи вплинуло на кар’єру сімейне життя?

– Після одруження почала менше займатися модельним бізнесом. Це перетворилося на улюблену справу. Роблю це не через заробіток, а з метою отримати задоволення, кайф. Я вже 5 рік поспіль обличчя марок «Жасмін» і «Darling». Це мої улюблені клієнти, з якими в нас хороші дружні стосунки. Ми завжди підлаштовуємося під плани один одного та зустрічаємося не тільки по роботі



– Ти до Луцька приїхала на кілька днів? Звідки і куди далі?

– Постійно живу в Києві з чоловіком. Приїхали до Луцька у зв’язку з роботою. Останнім часом я займаюсь організацією тренінгів. Мій чоловік – бізнес-тренер. Я займаюся організаційними моментами. Ми проводимо тренінги з продажів, ведення бізнесу та особистих фінансів, стартапів та бізнес проектів.

– Як реагують лучани?

– Дуже гарно, їх «штовхає». Люди хочуть розвиватися, все більше долучаються, очі в них відкриваються. Є конкретна формула того, як стати багатим, які звички багатих людей. Чужі гроші легко рахувати і нарікати, що сам не маєш. А насправді гроші є, просто треба вміти їх до себе приваблювати. ​Люди від нас ідуть з добрими розривами шаблонів.

– Яка ціна тренінгу?

– Тренінг з «НЕ продажів», який глибоко торкається тем любові до улюбленої справи, роботи, бізнесу, а також комунікацій та взаємодій, коштує 1000 грн за 2 дні.

– Яка Діана Поян у повсякденному житті?

– Моє життя після одруження змінилося повністю. Ми з чоловіком розвиваємося в одному напрямку, нам важливим є духовний ріст нашої сім’ї і співпадає бачення сімейних цінностей. Я вчуся бути справжньою дружиною свого чоловіка, наповнювати його внутрішній світ, бути берегинею домашнього вогнища.

Спільна робота чоловіка з жінкою приносить неймовірні результати. Правильно розставлені пріоритети і цінності наповнюють чоловіка. Він стимулює свою жінку, а вона знову ж таки надихає його. Якщо чоловік черпає енергію від жінки, він здатен звернути гори.



– Дітей плануєте?

– Хочемо, але поки не зараз. Ми ще не визначились, де хочемо жити - в Україні чи Іспанії. Коли піднімемо свої справи на відповідний рівень, тоді і можна буде. В Іспанії і мені, і чоловіку справді подобається: і люди, і кухня, і історія, і культура. Деякий час хочемо там провести.

– Володієте іспанською?

– Вивчаємо, обоє знаємо англійську.

– Ти була волонтером в Києві на Майдані. Які відчуття опісля?

– Перший рік після Майдану я ще активно займалась волонтерською діяльністю. Збирала все, що могла збирати і допомагала скрізь, де була потрібна. Але потім через сімейні чи якісь інші справи я відійшла від політики. З FB повідписувалась з багатьох груп, не дивлюся телевізор. Зараз повністю непричетна д політики і волонтерством не займаюсь.

Відкрила для себе таку істину – допомагати важливо, коли ти сам наповнений і сам щасливий. Благодійність – це благо діяти, ми ділимось благом. А якщо його в нас немає? Ми самі у збитку, віддаємо останні гроші – це не благодійність, це самопожертва. Ділитися достатком – це благодійність. Коли людина щаслива, вона може поділитися цим.



Чим наповненішою і щасливішою я буду, тим більше з іншою людиною зможу ділися. Після Майдану я була дуже спустошена, не хотілося займатися улюбленими справами. Думала, що потрібно бігти і робити все-все для країни. А треба робити, в першу чергу, для себе.

Якщо ти себе занадто заженеш, то вже нікому не станеш в пригоді. Мені не стало гірше жити, я люблю Україну такою, якою вона є. Ось зараз ми відкриваємо тренінговий центр – це добре і корисне. Це вже справа життя і свого роду допомога.

– Чим займався під час Майдану Ваш чоловік?

– Він займався медичним туризмом, мав можливість відправляти людей на лікування закордон, займався пораненими бійцями АТО.



– Яким чином відновлюєте духовну рівновагу, енергію?

– Ми з чоловіком займаємося духовними практиками, у нас багато часу займають душевні розмови, а спільна сімейна справа нас реально пре.

– Лишається час на читання?

– Намагаюсь читати книги, що розвивають, – про духовний розвиток, про лідерські якості, як виховувати дітей. Ми окремо виділяємо день чи, до прикладу, 2 години суто для читання. Сідаємо і читаємо.

Розмова «Таблоїда Волині» з Діаною Поян завершилась охололим, але все ж смачним, чаєм, з’їденим тістечком від «Шарлотки» та запрошенням на наступний бізнес-тренінг.

***

Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа).
0
Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter