Кавова розмова з найвідомішою моделлю Луцька Мариною Занюк

Ведуча рубрики «Кавова розмова» Вікторія Жуковська запрошує поспілкуватися за горнятком запашної кави знаних людей краю та України. Розмова з очільницею агентства «MZM Models» Мариною Занюк велася у кав’ярні «[email protected]», що у «ПортCity» на другому поверсі. І Вікторія, і Марина пили мокко, що славиться ніжним молочним смаком, зігріваючим ароматом та ще й непогано бадьорить.

– Зазвичай кава чи чай?

– Зранку завжди кава. А чай найчастіше у холодну пору року.



– Свого часу ти зникла з інформаційного простору через народження дитини. Важко бути мамою? І чого вчить ваш син вас?

– Я стала більш організованою. Раніше більше часу приділяла собі. І якщо б зараз вибирати між роботою/дитиною/собою, то свою персону я поставлю на останнє місце. Мене, передусім, синочок учить стриманості, бо маю такий запальний характер. А від нас із чоловіком хапає все на льоту. Йому два роки і сьогодні, приміром, почувши як я киці кажу «А ну, тихо!», вже і собі почав вживати цю фразу.



– Як релаксуєш, Марина Занюк?

– Прогулянки та ігри з малечею – це гарна можливість зібратися із думками. У нас немає няні, тож мушу покладатися тільки на допомогу батьків і чоловіка.

– Що їдять моделі? І чи можеш собі дозволити згрішити із піцою/пастою/тістечком?

– Дозволяю собі такі смаколики, хоч і трохи мучить потім совість.



– Якими якостями повинна володіти модель, щоб вижити в цьому бізнесі?

– Наполегливістю, впевненістю і працювати над собою. А ще постійно тримати себе у формі і не дозволяти собі зайвого. Тільки люди з витримкою і характером зможуть працювати в модельному бізнесі. Такі, що не зламаються після першої ж поїздки закордон. Ті, що не йдуть сюди заради тусовок і аби побачити світ. Це робота і не з легких.

– А є ж і такі, які думають, що можуть їсти все «бо я від природи худа і мені не треба спортзал»

– В 14-15 років так, звісно. Але у 18 це все вилазить на боках 

– А як ти прийшла у форму після народження дитини? І чи існує твій особистий рецепт схуднення?

– Правду кажучи, я ще не прийшла у форму. Банально, не було часу, аби приділити увагу собі. Хоча я працюю над цим. Існує єдиний спосіб – правильне харчування і спортзал. Сидіти на місці і пірнути із головою у домашні клопоти, як це люблять молоді мами, - це не моє. Мені пощастило, що ми живемо за містом поруч із лісом. Тож свого часу непоганим фізичним навантаженням були двогодинні прогулянки з малюком та собакою.

– Заміський будинок – це картопелька, огірочки і салатики. Хто цьому всьому раду дає?

– Вже третій рік поспіль цим займається мій чоловік. Уявлення не маю, як він на це погодився! Хоча бачу, що він отримує від цього задоволення.

– Важко бути чоловіком Марини Занюк?

– Напевно, важко. Я ж останнім часом нестримана, багато часу приділяю роботі, замість сім’ї. Багато домашніх справ я не дозволяю йому робити, бо знаю, що можу зробити це краще. Але нам разом комфортно.


– Яка ти, коли приходиш додому, змиваєш макіяж і одягаєш домашній одяг?

– Така ж сама, як і зазвичай, як і на роботі чи серед людей. Мені нема чого чіпляти собі корону на голову чи ліпити зірку на лоба. Немає із чого – я не досягла висот Клаудії Шиффер чи ще когось.



– Здається, Лінда Евангеліста свого часу казала, що менш як за 10 тисяч доларів не встає із ліжка. Чи є у тебе якась відповідна сума гонорару, чи ти можеш собі дозволити працювати і безкоштовно?

– Спокійно беремо участь безкоштовно якщо це благодійна акція. А це заради задоволення подекуди ні копійки не беру від замовника.

– Чи є у тебе улюблений фотограф в Луцьку?

– Звісно! Це моя подруга Іра Мельник. Їй довіряю і слухаюсь. Вона подекуди більше за мене відчуває моделей. А ще вона мій «чарівний пєндаль». Багато у чому вдячна саме їй.



– Дуже багато дівчат нині їздять закордон (як от, приміром, в Китай) на роботу. Чи важко змінювати повністю звичне життя, опинившись в чужій країні?

– Для мене це свого часу була гарна можливість поїхати у турне, бо мої батьки не могли дозволити навіть екскурсію до Києва. Це окрім досвіду ще й змога безкоштовно проживати, харчуватися і мати кишенькові гроші від агентства. Це і робота, звісно. Але це, безумовно, важко для «маминих дівчаток».

– Вас ображає, коли моделей називають «вішалками для одягу»?

– Це залежить від культури кожної людини. Хоче бувають моделі зовсім «порожні» - просто гарна лялька.



– Красивим дівчатам зазвичай все легко дається. Тоді і часу на свою освіту менше приділяється. Вища закінчена – це, зазвичай, правило чи виняток?

– Більшість дівчат, які навчаються у нас, я попереджаю, що не варто закидати навчання. Розумію, що не безкінечна робота. Вчаться (паралельно із навчанням у нас) усі. Кілька дівчат закінчили ВУЗи із червоними дипломами. А ще деякі окрім магістерства, встигли подати заявки і до нової поліції. До того ж вдало здати тести. Ой, боюсь, що нова поліція «вкраде» нашу перспективну модель!

– Чи цікава нині людям модель, яка вміє думати?

– Звісно, якщо не дизайнер, то його помічники спілкуються і бачать, відбирати далі цю дівчину для показів/фотосесій/лук буків чи ні.

– Який критичний вік для моделей, коли пора на так звану «пенсію»?

– Це не лише через вік. Це передусім бажання працювати. У нас є кілька дівчат, які у 23-24 вийшли заміж і їм це вже не цікаво. У кожного свій «критичний вік».



– А ти строга на роботі, бояться тебе учні?

– Та не бояться, занадто навіть іноді м’яка. Хоча, буває, що сварю їх. Але подекуди не встигаю. Останнім часом навіть взяла собі у помічниці дівчину з досвідом роботи в модельному агентстві, яка виявилась переселенкою з Донецька. Мені із нею дуже пощастило.

– Була можливість втекти з Луцька і працювати деінде?

– Звісно, але я домашня. «Де народилась, там і знадобилась». Люблю Луцьк, бо він маленький і комфортний.



– Якби не моделлю, ким би ти могла бути?

– Батько мені свого часу не дозволив вступити на вчителя початкових класів, за що я йому і дотепер вдячна. Тато хотів, аби я була менеджером, тож я і маю економічну освіту.

– Скільки загалом в Україні заробляє модель?

– У нас в країні це радше хобі, аніж заробіток. А в Луцьку тим паче.




За смачне мокко, затишну атмосферу та цікаву розмову «Таблоїд Волині» дякує Марині Занюк, Вікторії Жуковській та кав’ярні «[email protected]».

Фото: Роман ДОМБРОВСЬКИЙ