_{Текст і фото: Софія ГУДИЧ}

Насправді геть усі дівчата ходять до майстрів із нарощення вій, манікюру, макіяжу не лише для того, аби навести красу, а й поговорити чи «вилити» душу. Це навіть прирівнюється до відвідин психолога, але дуже рідко своїх майстрів вислуховуємо ми.

Одній майстрині, до якої я попросилася на манікюр о пів на десяту ранку, випала можливість розповісти про те, чим вона живе. Виявилося, робота для Ольги Гурбич – це ще й найбільше захоплення.

– Ви працюєте за покликанням?
– Манікюр – це моє. Завжди подобалося малювати нігті, завжди робила собі сама манікюр і педикюр, квіточки малювала. Це в мене було ще до початку тренду на гель-лаки. Як же колись було? Червоний лак на базарі, та й все. Це ще з дитинства пам’ятаю.
 
[img data=wat]19_08_2017_1704255803/8_1_yz_5.jpg[/img]

– А скільки років уже працюєте з нігтиками?
–  Я вивчилася на манікюрницю, але пішла працювати офіціантом. Дуже багато років свого життя витратила на цю роботу. Працювала і на Світязі, і в Любомлі, звідки родом.
 
– Розкажіть як офіціант з досвідом, чи халтурять у закладах?
–  Якщо чесно, то за халтури дуже карали. Я колись випадково замість ста грам продала людям цілий торт. Вибила не 0,1 а 1. А вони не помітили і заплатили. Мене оштрафували на чималу суму. Я не хотіла когось обманути, така-от прикра випадковість.
 
– Як вийшло, що ви приїхали до Луцька і почали наводити нам красу тут?
– Перед цим я ще й в Луцьку була офіціанткою. Потім це вже набридло, в цій сфері була вже дев’ять років і захотілося щось міняти. Захотілося, щоб і подобалося те, що роблю, і щоб з цього були якісь гроші. Так я й нагадала собі, що я вчила. А спершу думала, що манікюрниць випускається з тих курсів занадто багато, що це не прибутково.

[img data=wat]19_08_2017_1704255803/8_4_yz_5.jpg[/img]
 
– Як змінили думку?
– Я звільнилася з посади офіціанта і взагалі ніде не працювала. Була «на підхваті» в однієї дівчинки вдома, робила манікюр. Вимагали небагато, чогось навчили.
 
– Який ваш найоригінальніший манікюр?
– Малюю дуже багато, вчуся по відео. Квіточки, ягідки. Коли не було, чим зайнятися, я просто сиділа й малювала. Люблю щось наближене до акварелі, на це йде багато часу.
 
[img data=wat]19_08_2017_1704255803/20986186_1913210592335928_1341245854_n.jpg[/img]

– Ви комунікабельний майстер. Буває важко з клієнтами?
– Стараюся знаходити спільну мову з усіма. Важко, коли не можеш зрозуміти клієнта.
 
– Поза манікюром чим любите займатися?
– З дитинства люблю малювати. Я – творча натура.
 
– Яким має бути ідеальний дім творчої людини?
– Там все-все має бути ідеально, це мусить бути затишний будиночок. Може, невеликий, але з садочком. Висітиме кілька моїх картин. Щастя, воно ж в деталях. Все має бути по поличках. В мене всі сертифікати в рамках, нічого пилом не припадає.

– Як досягаєте гармонії та порядку не лише в домі, а й в думках? Особливо, коли втомлюєтеся.
– Буває така депресія. Думаю, чи добре я працюю, чи, може, я нічого не вмію. Мені дуже допомагає колега-подруга. Обговорюємо з нею. Вона каже : «Олька, заспокойся, це все пройде. Не треба зациклюватися». І все, далі вже інший настрій, свіжа голова і все вдається.
 
[img data=wat]19_08_2017_1704255803/8_5_yz_5.jpg[/img]

– Про що ви мрієте?
– Ой, багато про що. Напевне, найперше мрію про сім’ю і дітей.
 
– Яким має бути ідеальний чоловік, з яким захочете будувати сім’ю?
– Звісно хочу, щоб був уважним, любив мене та поважав і любив наших дітей.
 
– Важливо, щоб багато заробляв?
– Зараз без цього ніяк, має десь заробляти. Жінка теж має заробляти, але якщо вона піде в декрет, то хочеться, щоб чоловікові вистачило на утримання сім’ї.
 
[img data=wat]19_08_2017_1704255803/20937932_150996382149736_2047888299_n.jpg[/img]

– Як будете виховувати свою дитину?
– Хочу більше з дитиною спілкуватися. Теперішні мамочки, бачу, приділяють дітям час. Для своєї дитини хочу показати, що мама – лідер, що зможу захистити її. Ти мама.  І ти крута, бо ти мама.
 
– Ваші батьки були для вас такими лідерами?
– Так. Мені здавалося, коли була маленькою, що мій тато найсильніший в світі і найгарніший і більше таких немає. Сама в шоці, що так думала завжди.
 
– Вважаєте себе трудоголіком?
– Ой ні. Я коли звільнилася з кафе, то ніде не працювала майже рік. Я, звісно, готувала, виконувала домашні справи, ходила на фітнес щодня.

[img data=wat]19_08_2017_1704255803/20938763_150996378816403_1326545742_n.jpg[/img]

– Які атмосферні речі для вас важливі? Деталі, запахи?
– Люблю дуже аромат кави. Я без кави взагалі жити не можу. Це напій, який ніщо не замінить, без неї не почнеться ранок. Раніше каву мені заварювали, тепер роблю це сама. Каву з турки не люблю, на кавомашину ще не розжилася. Люблю заливати велику кількість кави кип’ятком. Не люблю, коли в закладах кава розведена. Вже виходить не американо, а вторикано.
 
– Навколо вас купа людей, друзів, клієнтів. Якби могли щось сказати на цілий світ, то що б це було?
– Люди, будьте добрішими, щирішими, не обманюйте, любіть одне одного, ближніх і все буде добре!


***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу [email protected].