Йшов 12 годин: лучанин пішки подолав шлях з Луцька до Рівного
Житель Луцька Владислав Достовалов пройшов пішки з рідного міста до Рівного. Відстань у понад 70 кілометрів чоловік подолав за майже 12 годин.
29 Серпня 2022
Андрій Пилипюк із Луцька став першим волинянином, який спустився у найглибшу печеру світу – Воронячу-Крубера.
Своє нинішнє досягнення Андрій здійснив у складі експедиції під егідою Української спелеологічної асоціації, у якій брали участь 15 спелеологів з України, США, Ірану, Ізраїлю та Криму, - пише «Волинь-нова».
Як відомо, печера Вороняча-Крубера – найглибша природна карстова порожнина світу. Знаходиться в долині Орто-Балаган Гагрського масиву Західного Кавказу, в Республіці Абхазія. Глибина від входу до найглибшої точки печери (сифону Два Капітани) по вертикалі становить 2196 метрів. У 1986 році красноярські спелеологи обстежили її до глибини 210 метрів. Із 1982 року печерою зацікавилися українські дослідники й розпочали її вивчення, яке триває й до сьогодні.
Андрій Пилипюк каже, що кожен альпініст прагне підкорити Еверест, бо це найвища вершина нашої планети. А кожен спелеолог прагне спуститися у Воронячу-Крубера, бо це найбільша печера у світі.
[img data=def]09_10_2015_558691216/5_jjekzgqdoqk.jpg[/img]
Розповідає, що спускатися у печеру було зовсім не страшно.
«Страх – це лише продукт вашої уяви. Ми самі малюємо образи страху в голові та бачимо його таким, як цього хоче наша свідомість. Насправді ж людина боїться не темряви, а невідомості, яка ховається у ній. Мій колега Йозеф, спелеолог з Ірану, якось сказав, що коли експедицію спіткають неприємності на вершині Евересту, то по дослідників може прилетіти вертоліт, щодо печери, то тут навряд чи хтось узагалі знатиме, де ти і що з тобою трапилося. Важка печера – хороша печера, проста печера – для туристів», – ділиться мандрівник.
[img data=def]09_10_2015_740046743/1_lkjde4uql7c.jpg[/img]
Під час спускання у безодню, максимум уваги концентрують на контролі власної безпеки: чи правильно зав’язаний вузол, чи всі карабіни застебнуті на самостраховці тощо.
«Спустившись на глибину 500 метрів та вийшовши із меандру (протяжного ходу в печері. – Авт.), ми підняли голови й не повірили власним очам. Мені часто доводилося бувати під землею, багато речей уже бачив, але не міг уявити собі таких грандіозних об’ємів простору в надрах Землі. Перед нами відкрився справжній підземний світ – не такий, як на поверхні, світ зі своїми правилами і законами», – пригадує Андрій Пилипюк.
Своє нинішнє досягнення Андрій здійснив у складі експедиції під егідою Української спелеологічної асоціації, у якій брали участь 15 спелеологів з України, США, Ірану, Ізраїлю та Криму, - пише «Волинь-нова».
Як відомо, печера Вороняча-Крубера – найглибша природна карстова порожнина світу. Знаходиться в долині Орто-Балаган Гагрського масиву Західного Кавказу, в Республіці Абхазія. Глибина від входу до найглибшої точки печери (сифону Два Капітани) по вертикалі становить 2196 метрів. У 1986 році красноярські спелеологи обстежили її до глибини 210 метрів. Із 1982 року печерою зацікавилися українські дослідники й розпочали її вивчення, яке триває й до сьогодні.
Андрій Пилипюк каже, що кожен альпініст прагне підкорити Еверест, бо це найвища вершина нашої планети. А кожен спелеолог прагне спуститися у Воронячу-Крубера, бо це найбільша печера у світі.
[img data=def]09_10_2015_558691216/5_jjekzgqdoqk.jpg[/img]
Розповідає, що спускатися у печеру було зовсім не страшно.
«Страх – це лише продукт вашої уяви. Ми самі малюємо образи страху в голові та бачимо його таким, як цього хоче наша свідомість. Насправді ж людина боїться не темряви, а невідомості, яка ховається у ній. Мій колега Йозеф, спелеолог з Ірану, якось сказав, що коли експедицію спіткають неприємності на вершині Евересту, то по дослідників може прилетіти вертоліт, щодо печери, то тут навряд чи хтось узагалі знатиме, де ти і що з тобою трапилося. Важка печера – хороша печера, проста печера – для туристів», – ділиться мандрівник.
[img data=def]09_10_2015_740046743/1_lkjde4uql7c.jpg[/img]
Під час спускання у безодню, максимум уваги концентрують на контролі власної безпеки: чи правильно зав’язаний вузол, чи всі карабіни застебнуті на самостраховці тощо.
«Спустившись на глибину 500 метрів та вийшовши із меандру (протяжного ходу в печері. – Авт.), ми підняли голови й не повірили власним очам. Мені часто доводилося бувати під землею, багато речей уже бачив, але не міг уявити собі таких грандіозних об’ємів простору в надрах Землі. Перед нами відкрився справжній підземний світ – не такий, як на поверхні, світ зі своїми правилами і законами», – пригадує Андрій Пилипюк.