Заслужений діяч мистецтв України Олександр Стадник: «Живу під впливом чарів рідної стихії»

24 Січня 2017
Текст: В.Ворон

Шостого січня у родині Стадників щороку відзначали день народження його батька Олександра Івановича. На Свят-вечір вони приїздили до батькової мами у село Руська Поляна поблизу Черкас, сідали за святковий стіл, спілкувалися і слухали бабині колядки.

Отож, тема Різдва у репертуарі Волинського народного хору з’явилася від початку роботи Олександра Стадника на Волині ще на початку 1989 року.

– На замовлення режисера Бориса Шарварка для дитячих Новорічних вистав у Палаці культури «Україна» ми приготували першу 15-хвилинну композицію, яку довелося скоротити на дві третини. Відтоді щороку ми їздили до столиці, але щоразу готували нову композицію - аж до кончини відомого режисера. Уже до 2002 року матеріалу набралося стільки, що ми вирішили зробити повноцінну концертну Різдвяну програму, з якою познайомили протягом останніх п’яти років десятки тисяч жителів не лише Західної України..., – розповідає пан Олександр.



– Різдвяні свята волиняни не уявляють без колядок і щедрівок, звичаєвих обрядів у постановці філармонічного колективу, який цьогоріч розпочав новий успішний концертний тур містами України. Починали у Луцьку 10-11 січня, виступили у Національній опері столиці України, Горішніх Плавнях, співали у Кропивницькому, Одесі, Рівному, а завершиться цикл концертів 24 січня у Луцьку. Цьогорічні концерти стали комерційними: за відсутності бюджетних коштів, керівники хору пристали на пропозиції бізнесменів. Чи виправдалися Ваші сподівання?

– Безперечно! Орендувати концертні зали у Києві – дороге задоволення. У столиці за квитки правили до тисячі гривень, але зал опери був виповнений по вінця. Повсюди найбільші концертні зали були повні, у тому числі найбільші - в Одесі та Миколаєві. Гастролі виявилися складними: щоденні переїзди за несприятливих погодних умов виснажували, але прийом глядачів і фахівців окрилював.

У столиці керівник хору «Київ» Микола Гобдич висловив щире захоплення концертом і колядками, яких він досі не чув. Колядок українські етнографи назбирали силу-силенну, а моє завдання – повернути ці призабуті народні перлини у наш музичний побут. У нашій обробці на початку програми звучить колядка «За вікном хмара в’ється», потім «Во Вифлеємі зоря сіяє», далі «В новім граді, Вифлеємі», «Пречиста Діва сина колисала»… Серед традиційних творів з усіх регіонів України - «Колядниця» відомого композитора Віктора Тиможинського. Нам під силу новаторські твори сучасних композиторів.



Умови для проживання і відпочинку наших артистів ми намагалися створити якнайкращі, а подорожувало 67 осіб. Найголовніший підсумок у тому, що на березень наші продюсери готові продовжити серію концертів з новою програмою.

За кількістю обрядових дійств Коляди - найбагатше свято річного календарного циклу. Так само й за розмаїттям культів, що в ньому поєднані, говорить наш видатний етнолог Віктор Давидюк, котрий вважає найархаїчнішою формою новорічного міфа не колядки, а колядно-обрядові дійства: обхід обійстя з кутею, кликання мороза, ведмедя, водіння кози чи « Маланки», обв’язування дерев, посівання, внесення в хату плуга, оранка запряженими хлопцями першої борозни, ходіння за звіздою…

– Мета шоу-програми – стилізувати усе це надбання і адаптувати до потреб сучасного глядача, людей різного віку?

Нам приємно бачити на концертах молодь. Програма триває понад півтори години, а тому наше головне завдання вибудувати її так, щоб цей час пролетів непомітно. І за це нам постійно дякували після концертів. У нашій найновішій програмі «Щедрик щедрівочка» ми поступово нарощуємо темпо-ритм концерту з допомогою чередування хорових, інструментальних, танцювальних номерів.



– Мені запам’яталася постановка Валерія Смирнова на музику Леонтовича, мотив його легендарного «Щедрика», що розгортається у хореографічну постановку…

– У нашій програмі три вокально-хореографічні композиції, а найперша – «Ми твого двора не минаємо» - презентаційний номером колективу. На тему «Маланки» створена композиція « Ой що учора ізвечора», а композиція «Козаки йдуть» у постановці В.Смирнова – данина шани нашим предкам за збереження українських традицій. Синтез музики, пісні і танцю, який притаманний нашій традиційній культурі споконвіків, ми намагаємося реалізували з допомого танцівників з якими працює В.Смирнов, оркестру під диригуванням Р.П’ятачука і хору під орудою Володимира Єфіменка – їхніх талановитих виконавців від 18 до 50 років. А вони видають такий «драйв», що захоплює не лише глядачів, але й самих учасників сценічного дійства. Навіть якщо воно повторюється сотні разів.

Нагадаємо, сьогодні, 24 січня, у Луцьку відбудеться ще один концерт «Щедрик щедрівочка» Волинського народного хору.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: У ЛУЦЬКУ – КОНЦЕРТ ВОЛИНСЬКОГО НАРОДНОГО ХОРУ «НА БІС»

0
Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter