У Луцьку пройшов ювілейний концерт відомого камерного оркестру «Кантабіле»
22 Грудня 2017
У Луцьку пройшов ювілейний концерт Академічного камерного оркестру «Кантабіле».
Подія відбулася 20 грудня у Волинському академічному обласному українському музично-драматичному театрі.
Дійство розпочалося виконанням “Граве” з концерту соль мажор чеського композитора Яна Їржі Бенди-молодшого (1713–1752).
Ведуча концерту Оксана Єфіменко відзначила доленосну роль грудня в долі Академічного камерного оркестру “Кантабіле” і його керівника та головного дириґента – народного артиста України Товія Рівця. Справді – 25 грудня 1987 року наказом філармонії було офіційно затверджено назву колективу. 21 грудня 1994 року художнім керівником колективу було призначено першу скрипку оркестру Товія Рівця. У грудні 1998 музикантів уже оголошували як лауреатів премії імені Ігоря Стравінського. Й, нарешті, 24 грудня 2010 – звання академічного.
Концерт для струнних ре мінор Антоніо Вівальді, Мольто алегро з Симфонії № 40 соль мінор Вольфґанґа Амадея Моцарта, “Кларнеттіно” Ондрея Кукала (з блискучим соло на кларнеті Олега Клейзуна), “Орава” Войцеха Кілара – одна мелдодія змінювала іншу, а в перервах між номерами ведуча розповідала про співпрацю оркестру з такими відомими майстрами, як Мирослав Скорик, Олег Полянський, Остап Шутко, музикантами з Кореї, Німеччини, Японії, Іспанії, Швейцарії і, зрозуміло, України. Паралельно на екрані демонструвалися фраґменти інтерв’ю Товія Рівця, та статей про оркестр.
Світлій пам’яті колег, котрі відійшли у Вічність – Ігоря Гриньківа, Володимира Шолохова, Володимира Карпося, Богдана Панасюка, Віктора Новаковича, Павла Бабкевича, Ольги Лець, – музиканти присвятили “Сумний вальс” Яна Сібеліуса. Драматично прозвучав і твір “Palladio” відомого валійського композитора, командора Найвизначнішого ордена Британської імперії Карла Дженкінса, присвячений визначному італійському архітектору Доби Відродження Андреа Палладіо. До речі, цей твір захоплено сприймали бійці АТО, сильний емоційний вплив справляє він також на учнівську молодь.
І, ясна річ, було б дивно, якби у концерті українського колективу не прозвучало нічого з доробку вітчизняних композиторів. Тож варіації Ігоря Шамо на теми української народної пісні “Їхав козак за Дунай” були радо зустрінуті слухацькою аудиторією.
Антракту у звичному розумінні в концерті не було – після першого відділу присутні переглянули документальний відеофільм про ювілярів і одразу було оголошено другий відділ, що надало дійству більшої динаміки й цілісності. Слухачі мали чудову нагоду почути танго Карлоса Гарделя “Аромат жінки” (Товій Михайлович сказав, що присвячує цей номер усім жінкам), “Лібертанго” славетного арґентинця Астора П’яццоли (баяніст Олександр П’ятачук справді показав клас і володіння інструментом, і майстерності акторського перевтілення), твір бельгійського композитора Яна ван дер Руста “Рікудім” (“Танці”), лейтмотивний настрій якого озвучив перед глядачами сам Маестро: “Живімо, любімо, бережімо одне одного”.
Окремо варто сказати про єдиний вокальний номер концерту, представлений талановитою співачкою Іриною Малашевською. Це, либонь, один із найяскравіших епізодів оперети Імре Кальмана “Фіалка Монмартру” – славнозвісна “Карамболіна-Карамболетта”. Старші любителі оперети (до яких уже відношу й себе) пам’ятають, із якою експресією й артистичністю її співала світлої пам’яті Тетяна Шмига. Тож виконувати такий твір – справа надзвичайно відповідальна, й пані Ірина це розуміє. Вона не намагалася наслідувати незабутню Примадонну, але натомість знайшла власні неповторні нюанси, свою, так би мовити, “родзинку” в куплетах Нінон, і – як наслідок, – прозвучали вони на диво органічно й життєрадісно.
І, зрештою, Товій Михайлович Рівець, мабуть, не був би самим собою, якби в урочистий плин концерту не гумористичні нотки. Саме з таким почуттям були виконані варіації на теми славнозвісної пісні-вітання “Happy Birthday To You!” (в п’яти танцювальних ритмах – польки, вальсу, танго, реґтайму та чардашу), а також не менш відома Штраусова “Швидка полька з трьома пострілами” (партію пістолета виконав контрабасист Роман Москаленко).
На цій веселій ноті концерт завершився, але вітальна сторінка не була закрита. Того дня оркестр вітали, віншували й удостоювали відзнак виконувач повноважень голови Луцької міської ради Григорій Пустовіт, начальник управління культури Волинської обласної державної адміністрації Валерій Дмитрук, голова Волинської обласної профспілкової організації працівників культури Ярослав Корнелюк. Серед нагороджених – як оркестр у цілому, так і його керівник, народний артист України Товій Рівець, а також цілий ряд артистів – зокрема альтисти Ольга Панащук та Юрій Ковальчук, вокалістка Ірина Малашевська, скрипалька Марія Чайка, віолончелістка Ніна Бреднєва. Тепло й задушевно говорив про Маестро і його колектив Маневицький селищний голова Олександр Гаврилюк (до того ще й подарував картину).
Директор Волинської обласної філармонії Сергій Єфіменко в заключному вітальному слові відзначив надзвичайно активну та потужну просвітницьку роботу, яку Академічний камерний оркестр “Кантабіле” проводить серед молоді, й висловив сподівання на спорудження концертного залу філармонії, й на те, що наступні ювілеї оркестр відзначатиме уже в ньому. Приємним подарунком-сюрпризом стало вручення колективу копіювального апарата “Canon”. Сергій Іванович представив присутнім увесь склад “Кантабіле”, а це, – окрім власне Товія Михайловича – Марія Чайка, Ольга Савчук, Жанна Клименко, Анна Сахник, Тетяна Москаленко, Роман Левчук (перші скрипки), Людмила Фурсик, Раїса Вознюк, Наталія Петрук, Оксана Кучинська, Анастасія Шпига (другі скрипки), Юрій Ковальчук, Ольга Панащук (альти), Ніна Бреднєва, Ольга Мельничук (віолончелі), Роман Москаленко, Олександр Суворов (контрабаси), Софія Свіст (флейта), Данута Король (фортепіано, клавесин), Ірина Малашевська (вокал).
Кодою й девізом цього чудового вечора (а на сцену були запрошені всі, хто в різні роки виступав з “Кантабіле”) став наведений художнім керівником і головним дириґентом колективу, народним артистом України Товієм Рівцем вислів видатного угорського композитора Бели Бартока: “Жива та музика, яка збуджує серце через розум і викликає до життя розум через серце”.
Справді, що тут додаси? Це кредо й самого Майстра.
Ігор БЕРЕСТЮК
Подія відбулася 20 грудня у Волинському академічному обласному українському музично-драматичному театрі.
Дійство розпочалося виконанням “Граве” з концерту соль мажор чеського композитора Яна Їржі Бенди-молодшого (1713–1752).
Ведуча концерту Оксана Єфіменко відзначила доленосну роль грудня в долі Академічного камерного оркестру “Кантабіле” і його керівника та головного дириґента – народного артиста України Товія Рівця. Справді – 25 грудня 1987 року наказом філармонії було офіційно затверджено назву колективу. 21 грудня 1994 року художнім керівником колективу було призначено першу скрипку оркестру Товія Рівця. У грудні 1998 музикантів уже оголошували як лауреатів премії імені Ігоря Стравінського. Й, нарешті, 24 грудня 2010 – звання академічного.
Концерт для струнних ре мінор Антоніо Вівальді, Мольто алегро з Симфонії № 40 соль мінор Вольфґанґа Амадея Моцарта, “Кларнеттіно” Ондрея Кукала (з блискучим соло на кларнеті Олега Клейзуна), “Орава” Войцеха Кілара – одна мелдодія змінювала іншу, а в перервах між номерами ведуча розповідала про співпрацю оркестру з такими відомими майстрами, як Мирослав Скорик, Олег Полянський, Остап Шутко, музикантами з Кореї, Німеччини, Японії, Іспанії, Швейцарії і, зрозуміло, України. Паралельно на екрані демонструвалися фраґменти інтерв’ю Товія Рівця, та статей про оркестр.
Світлій пам’яті колег, котрі відійшли у Вічність – Ігоря Гриньківа, Володимира Шолохова, Володимира Карпося, Богдана Панасюка, Віктора Новаковича, Павла Бабкевича, Ольги Лець, – музиканти присвятили “Сумний вальс” Яна Сібеліуса. Драматично прозвучав і твір “Palladio” відомого валійського композитора, командора Найвизначнішого ордена Британської імперії Карла Дженкінса, присвячений визначному італійському архітектору Доби Відродження Андреа Палладіо. До речі, цей твір захоплено сприймали бійці АТО, сильний емоційний вплив справляє він також на учнівську молодь.
І, ясна річ, було б дивно, якби у концерті українського колективу не прозвучало нічого з доробку вітчизняних композиторів. Тож варіації Ігоря Шамо на теми української народної пісні “Їхав козак за Дунай” були радо зустрінуті слухацькою аудиторією.
Антракту у звичному розумінні в концерті не було – після першого відділу присутні переглянули документальний відеофільм про ювілярів і одразу було оголошено другий відділ, що надало дійству більшої динаміки й цілісності. Слухачі мали чудову нагоду почути танго Карлоса Гарделя “Аромат жінки” (Товій Михайлович сказав, що присвячує цей номер усім жінкам), “Лібертанго” славетного арґентинця Астора П’яццоли (баяніст Олександр П’ятачук справді показав клас і володіння інструментом, і майстерності акторського перевтілення), твір бельгійського композитора Яна ван дер Руста “Рікудім” (“Танці”), лейтмотивний настрій якого озвучив перед глядачами сам Маестро: “Живімо, любімо, бережімо одне одного”.
Окремо варто сказати про єдиний вокальний номер концерту, представлений талановитою співачкою Іриною Малашевською. Це, либонь, один із найяскравіших епізодів оперети Імре Кальмана “Фіалка Монмартру” – славнозвісна “Карамболіна-Карамболетта”. Старші любителі оперети (до яких уже відношу й себе) пам’ятають, із якою експресією й артистичністю її співала світлої пам’яті Тетяна Шмига. Тож виконувати такий твір – справа надзвичайно відповідальна, й пані Ірина це розуміє. Вона не намагалася наслідувати незабутню Примадонну, але натомість знайшла власні неповторні нюанси, свою, так би мовити, “родзинку” в куплетах Нінон, і – як наслідок, – прозвучали вони на диво органічно й життєрадісно.
І, зрештою, Товій Михайлович Рівець, мабуть, не був би самим собою, якби в урочистий плин концерту не гумористичні нотки. Саме з таким почуттям були виконані варіації на теми славнозвісної пісні-вітання “Happy Birthday To You!” (в п’яти танцювальних ритмах – польки, вальсу, танго, реґтайму та чардашу), а також не менш відома Штраусова “Швидка полька з трьома пострілами” (партію пістолета виконав контрабасист Роман Москаленко).
На цій веселій ноті концерт завершився, але вітальна сторінка не була закрита. Того дня оркестр вітали, віншували й удостоювали відзнак виконувач повноважень голови Луцької міської ради Григорій Пустовіт, начальник управління культури Волинської обласної державної адміністрації Валерій Дмитрук, голова Волинської обласної профспілкової організації працівників культури Ярослав Корнелюк. Серед нагороджених – як оркестр у цілому, так і його керівник, народний артист України Товій Рівець, а також цілий ряд артистів – зокрема альтисти Ольга Панащук та Юрій Ковальчук, вокалістка Ірина Малашевська, скрипалька Марія Чайка, віолончелістка Ніна Бреднєва. Тепло й задушевно говорив про Маестро і його колектив Маневицький селищний голова Олександр Гаврилюк (до того ще й подарував картину).
Директор Волинської обласної філармонії Сергій Єфіменко в заключному вітальному слові відзначив надзвичайно активну та потужну просвітницьку роботу, яку Академічний камерний оркестр “Кантабіле” проводить серед молоді, й висловив сподівання на спорудження концертного залу філармонії, й на те, що наступні ювілеї оркестр відзначатиме уже в ньому. Приємним подарунком-сюрпризом стало вручення колективу копіювального апарата “Canon”. Сергій Іванович представив присутнім увесь склад “Кантабіле”, а це, – окрім власне Товія Михайловича – Марія Чайка, Ольга Савчук, Жанна Клименко, Анна Сахник, Тетяна Москаленко, Роман Левчук (перші скрипки), Людмила Фурсик, Раїса Вознюк, Наталія Петрук, Оксана Кучинська, Анастасія Шпига (другі скрипки), Юрій Ковальчук, Ольга Панащук (альти), Ніна Бреднєва, Ольга Мельничук (віолончелі), Роман Москаленко, Олександр Суворов (контрабаси), Софія Свіст (флейта), Данута Король (фортепіано, клавесин), Ірина Малашевська (вокал).
Кодою й девізом цього чудового вечора (а на сцену були запрошені всі, хто в різні роки виступав з “Кантабіле”) став наведений художнім керівником і головним дириґентом колективу, народним артистом України Товієм Рівцем вислів видатного угорського композитора Бели Бартока: “Жива та музика, яка збуджує серце через розум і викликає до життя розум через серце”.
Справді, що тут додаси? Це кредо й самого Майстра.
Ігор БЕРЕСТЮК
Фотогалерея
Популярне
- Переглядів
- Коментарів
