На теренах Волині ім’я політолога Михайла Шелепа є доволі відомим завдяки його активній громадській діяльності та позиції. У його послужному списку – робота в молодіжному громадському русі, керівництво студентською профспілкою університету, робота політичним експертом у місцевому аналітичному центрі, моніторинг виборчих процесів у статусі громадського спостерігача ОПОРИ, створення разом з однодумцями незалежного громадського медіа «Громадське.Волинь».

Нині Михайло Шелеп – керівник Волинського осередку громадського руху «Народний Контроль», що як політична сила вирішив йти у владу, аби змінювати систему зсередини. Газета «Сім’я і Дім» поспілкувалася з політиком та його дружиною Іриною.

***

Михайло: Насправді все не міняється, тому що при владі – ті самі чиновники, які керували колись. До влади мають прийти волонтери, активісти, учасники АТО, тобто люди, які розуміють, що треба працювати на зовсім іншому рівні.

***

М: Для себе я давно зрозумів, що сподіватися на когось, що хтось щось поміняє у цій країні – це утопія, це добровільне вдягання рожевих окулярів. Тобто якщо ти знаєш, що щось не так, і хочеш щось змінити – впрягайся сам і роби. Тому й вирішив іти у владу.

***

М: Я сам – хлопчина заїжджий, народився й виріс на Львівщині. Ще студентом другого курсу історичного факультету включився в активну громадську діяльність. Відтак прийшов на юридичний факультет шукати юриста для свого громадського проекту. І мені порекомендували Ірину. Тобто спочатку була робота за одним з проектів. А потім між нами зав’язалися стосунки. Одружилися ми 2006 року. А нині ще й маємо найдорожчий у житті скарб один на двох – наших донечок.

***

Ірина: До діяльності чоловіка я ставлюся нормально. Я теж людина доволі активна, тому прекрасно розумію чоловіка і підтримую. Він дуже щира, чесна і відповідальна людина. І я дуже тішуся, що жодні меркантильні інтереси не годні його зламати. Зрештою, я ж знала, за кого виходжу заміж. Але скажу вам, що попри велику зайнятість, він намагається кожну вільну хвилинку провести із сім’єю. Михайло дуже хороший батько. Дуже! Я можу покластися на нього, як на саму себе.

***

І: Хай навіть це коштує кількох діб сну, якихось особистих інтересів, коли він вірить у те, що робить, – його не спинити.

***

М: У будень, оскільки маю вільний графік, намагаюся десь вирватися додому, щоби підмінити дружину, скажімо, на прогулянці з дітьми. Або ж завести Ганнусю на заняття з англійської мови, яку донечка уже три роки вивчає. Вихідні – тільки для сім’ї. Ми щонеділі ходимо до церкви з доньками, а вже після цього плануємо дозвілля. Це вже суто наша сімейна традиція.
[img data=def]26_08_2015_2062997602/shelep4.jpg[/img]

***

М:  Загалом, для мене підмінити Ірину в догляді за дітьми не складає жодної проблеми. Я народився у селі, в сім’ї, де росло троє синів, я – найстарший. Мати привчала нас до всякої роботи. Хочеться, скажімо, вареників – стаємо бригадою і ліпимо. Та й будучи студентом навчився прати-прибирати-готувати. Не скажу, що я суперовий кухар, але готувати вмію. Коли треба було посидіти з дитиною, доки дружина на навчанні чи на роботі, Ганнуся в мене голодною не була.

***

М: Народження дитини ‒ це важливо не тільки для жінки, а й для чоловіка. Адже тільки коли ти побачиш, яких зусиль їй вартує привести у світ твоє дитя, який біль вона мусить терпіти, по-справжньому осягаєш, який то подвиг.

***

М: Як у кожній сім’ї, у нас трапляються суперечки. Але ж тільки сперечаючись можна дійти істини. Загалом, я переконався, що шлюб – це школа життя по-новому. Адже у моїх батьків була одна традиція, у її – інша. А ми вже маємо щось тільки наше.

***

М: Дружина в мене загалом схильна йти на поступки. Тому зазвичай ми знаходимо компроміс. А ще вона – мій двигун і мотиватор. От, скажімо, треба щось зробити удома. Наприклад, перемалювати стіну. Я схильний до того, щоби найняти майстра і йому заплатити. Але Іра каже: «Я вірю, що ти зможеш це зробити!». І тим самим мотивує мене до дій. Або береться за якусь роботу сама. Тоді я вже мушу підключатися, бо ж трохи соромно. Дивись – і без найнятих майстрів упорався.
[img data=def]26_08_2015_2062997602/shelep3.jpg[/img]

***

М: Ірина вміє відкривати у мені якісь нові грані, про які я навіть не здогадувався. І я їй за це дуже вдячний. А ще в ній є ота безпосередність і щирість, яка бере тебе – і все. Назавжди.