Безперечно, ніщо так не об’єднує людей з різних куточків нашої просторої планети, як свята. Однак, зважаючи на те, що кожен народ унікальний по-своєму, навіть таке, здавалося б, просте явище, як Масляна, набуло окремих особливостей у кожній країні.
 
Так, наприклад, у Данії з Бабським тижнем пов’язують дружні стосунки між людьми, в Англії ж це святкування не обходиться без спортивних змагань, ‒ пише видання Inspired.com.ua.
 
Але яка вона, українська Масляна?
 
Виявляється, Бабський тиждень в Україні є суто жіночим святом. І це не випадковість, адже весна, яку з особливою милістю закликають люди на зміну зимі, уособлює образ жінки. Таким чином, аби не розсердити «вибагливу» весну-панночку, протягом святкування Масляної чоловіки повинні були терпеливо витримувати будь-які жіночі вибрики і в усьому догоджати слабкій статі.
 
В Україні та Білорусі звична Масляна ще й поєднується зі старовинним обрядом – Колодієм, суть якого полягає у тому, щоб змусити молодь задуматися про продовження свого роду.
 
Загалом, кожен день Бабського тижня має певне значення, але серед них виділяють три основних етапи Масляної.
 
Зустрічний «переломний» понеділок
 
Саме цього дня «народжувалася» Колодка. Неодруженим хлопцям та дівчатам до ноги прив’язували дерев’яну колоду на знак покарання або засудження за те, що вони не одружилися у належний час. Заміжні жінки, у свою чергу, вранці понеділка збиралися у корчмі й увесь день святкували «народження» Колодки.
 
«Широкий» четвер
 
У цей день жінки збиралися у корчмі й піднімали чарку за те, щоб «телята водилися». В четвер дівчата також намагалися не прясти, «аби масло не згіркло». До речі, цього дня серед люду влаштовувалися кулачні бої. Вибиті зуби чи зламані ребра у цей день вважалися на «добру подію». Що ж стосується Колодки, то цього дня вона помирала (після того, як у вівторок «хрестилася», а у середу справляли її «похрестини»).
   
«Прощальна», чи «шуткова» неділя
 
Сиропустна або Чорна неділя, чи Масне пущення – останній день перед 40-денним Великим постом. У цей день родичі й сусіди просили один в одного пробачення за усі заподіяні шкоди. У цей день також відбувався обряд «полоскання зубів». Оскільки головною стравою Масляної вважалися вареники з сиром, у неділю вважалося необхідним вичистити зуби від залишків сиру. Якщо ж його зав’язати у ганчірку і носити під правою пахвою до Великодня, то, як вважають літні люди, можна побачити у церкві всіх сільських відьом. У неділю також наставала кульмінація Колодія (Колодчиної долі). Молоді жінки «волочили» Колодку (після того, як у п’ятницю «хоронили», а в суботу «оплакували»).
 
Що ж, таке народне свято, як Масляна вчергове доводить звичай наших пращурів жити у гармонії з природою, у мирі та злагоді зі своїми близькими. Ніщо не здатне існувати у цьому світі без добра.