Сьогоднішній "Інсайд" буде незвичним. Раніше ми розповідали про те, як щось вироблять або створюють, ілюструючи текст великою кількістю світлин. Однак про місце, де працюють герої цієї публікації - театр "Гармидер" - багато не розповіси.

Натомість ми відкриємо таємниці побуту цього колективу, розкажемо про традиції та фінансові "секрети" "Гармидеру".

***

Як відомо, театр творить в стінах Луцького районного будинку культури. "Гармидерівці" правдами і неправдами випросили-відвоювали частину приміщення, більшість якої зайняли декорації, на решті - облаштували костюмерну.

[caption][img data=wat]16_02_2015_138362119/img_7310.jpg[/img] Костюмерна[/caption]

Зрештою, цих площ для колективу з багатим репертуаром не вистачає, тому частина речей зберігається по різних закутках будинку культури, навіть в одному з виходів з залу на вулицю.

[caption][img data=wat]16_02_2015_138362119/img_7313.jpg[/img] Декорації на сцені[/caption]

[caption][img data=wat]16_02_2015_138362119/img_7304.jpg[/img] Етажерка з речами театру[/caption]

До слова, для деяких вистав мало й простору на сцені, тому постановки показували в обласному театрі ляльок, а для дитячої вистави довелося робити "переворот": крісла з кінця залу протилежного до сцени переставили на неї, а на їх місті облаштували місце для показу вистваи. Це зробили, щоб діти змогли ліпше побачити дійство, бо сцена вища за протилежний край.

***
 
Попри популярне уявлення, що люди творчі трохи не від світу цього, традиції в "Гармидері" звичайні, але не без родзинки.

Так, театрали не пропускають дні народження колег чи свята. Проте не дарують тривіальні квіти чи конверти з грошима, а підходять до справи з креативом. Наприклад, привітали колегу, одягнувши вбрання її улюбленого кольору, а на 8 Березня, яке в театрі називають День весни, хлопці подарували дівчатам "пояси вірності "Гармидеру".

[caption][img data=def]16_02_2015_1905543434/den_teatru.jpg[/img] Святкування Дня театру[/caption]

[caption][img data=def]16_02_2015_1905543434/tursezon.jpg[/img] Після відкриття туристичного сезону в Луцьку, 2013 рік[/caption]

З професійних традицій найцікавіша - вручення антинагороди "Золотий козел". У "премії" є номінації, назви яких тримають в таємниці. Нам лише розповіли, що головну номінацію називають "Паталаха року". Як пояснила режисер театру Руслана Порицька, на Поліссі цим словом називають людина, яка щось втнула, зробила дурницю.

Перші "переможці" отримували за свої "подвиги" фігуру козла, а через рік її замінили на сувеніри з логотипом театру. Майже весь час існування антипремії в "козлячий комітет" входили лише двоє людей: одні з засновників театру Руслана та Павло Порицькі. Однак минулого року традиція надломилася, бо володарів "Золотого козла" визначали двоє акторів "Гармидеру", які самі зголосилися до цієї ролі. 

[caption][img data=def]16_02_2015_1905543434/zolotyy_kozel.jpg[/img] Після вручення "Золотого козла"[/caption]

Раз на рік, в січні, збираються старі та нові "гармидерівці". Вони влаштовують тематичні вечірки. Наприклад, темою останньої були субкультури. Цікаво, що напередодні шляхом випадкового відбору театралів ділять на пари. Опісля вони витягують з капелюха папірці, на яких написано, що вони повинні зробити під час вечірки з своїм партнером. Приміром, станцювати або ж підготувати номер певного жанру.

[caption][img data=def]16_02_2015_1905543434/novyy_rik_01.jpg[/img] Святкування Нового року[/caption]

Такі заходи об'єднують театралів. Водночас вони дозволяють відкрити в комусь з акторів щось нове: режисерські вміння або танцювальний талант.

На творчості театру, як і на житті країни, відобразилася війна на Сході. Так, на річницю "Гармидера",  яку завжди відзначають в грудні, у 2014-му масштабного дійства не було. Зате театрали підготували виставу "Дожити до...", приурочену до подій на Майдані та війни на Сході.




***
 
І насамкінець про фінансові справи "Гармидеру". Вони, як і в більшості українців, співають романси. Офіційно кожен, хто приєднується до колективу, сплачує 15 гривень щомісячних членських внесків.

Однак, як і будь-які фанати своєї справи, "гармидерівці" вкладають тисячі власних гривень у створення костюмів для вистав та декорацій. Так, серед акторів є дизайнери, які займаються створення декорацій. Загальний фон створює режисер Руслана Порицька, а вони займаються деталізацією. Матеріали для створення декорацій шукають всюди: від горища бабусі до вулиці.

Щоправда, такі проблеми стосуються фінансування вистав за мотивами творів українських письменників або про події в нашій державі.

Значно легше знайти кошти на вистави, поставлені, наприклад, за польськими творами. Тоді можна сподіватися на підтримку Генерального консульства Польщі в Луцьку. Скажімо, постановку німецької драматургії може профінансувати Goethe-Institut в Україні.

Попри це "Гармидер" не перемкнувся на іноземні постановки, а вперто шукає та створює для глядача українське видовище.

***

P.S. Поінтригую, що цього тижня буде ще дві публікації, що стосуються "Гармидера". Що саме? Читайте Таблої Волині в четвер та п'ятницю.

Текст: Анатолій КОТЛЮК